Ви є тут

Повторні операційні втручання у стегново-підколінно-гомілковому сегменті при облітеруючих захворюваннях артерій нижніх кінцівок

Автор: 
Корсак В’ячеслав Васильович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000224
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА КЛІНІЧНИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ.

2.1. Загальна характеристика хворих
У роботі вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження та хірургічного лікування 218 хворих, яких повторно оперовано у відділенні судинної хірургії обласної клінічної лікарні від 1995 року з приводу гострої або хронічної ішемії, яка виникла у ранні (72 пацієнта) або пізні (146 пацієнтів) терміни після виконаних реконструкційних операцій у стегново-підколінно-гомілковому сегменті.
Ранніми післяопераційними тромбозами та реоклюзіями вважали ті, які виникли протягом перших 4 місяців після операції, пізніми - ті, які виникли в термін від 5 місяців і більше, коли у хворих розвивається тромбоз внаслідок гіперпроліферації інтими, або наростає атеросклероз у дистальному або проксимальному сегментах.
Залежно від терміну виникнення реоклюзії та типів виконаних повторних операційних втручань хворих розподілено на 3 групи (таблиця 2.1.1):
І - хворі з ранніми післяопераційними ретромбозами та реоклюзіями (72 пацієнта);
ІІ - хворі з пізніми реоклюзіями, яким виконано повторні прямі реконструкційні операції (102 пацієнта);
ІІІ- хворі з пізніми реоклюзіями, яким виконано непрямі повторні нереконструкційні операції (44 пацієнта).
Зважаючи на те, що результати лікування прямо залежали від рівня накладання дистального анастомоза та якості пластичного матеріалу, який застосовували для реконструкції, хворих поділили на наступні підгрупи:
І підгрупа - стегново-підколінне автовенозне шунтування вище колінного суглоба;
ІІ підгрупа - стегново-підколінне автовенозне шунтування нижче колінного суглоба;
ІІІ підгрупа - стегново-гомілкове автовенозне шунтування;
ІV підгрупа - стегново-підколінне вище колінного суглоба алошунтування протезом Gore-Tex;
V підгрупа - ендартеректомія (таблиця 2.1.2.).

Таблиця 2.1.1.
Розподіл досліджуваних хворих на групи
Групи хворихКількість хворих%І група7233,0ІІ група10246,8ІІІ група4420,2Всього218100
Таблиця 2.1.2.
Розподіл досліджуваних хворих на підгрупи
Група
ПідгрупаІІІІІІК-сть%К-сть%К-сть%І2331,92827,41227,2ІІ1115,31615,7920,5ІІІ79,71211,8511,4 ІV56,943,900V2636,24241,21840,9Усього7210010210044100
Вік хворих, яким виконували ранні операційні втручання, становив від 36 до 76 років (середній вік 63,54±5,1 року), серед них 2 жінок та 70 чоловіків.
Вік хворих, оперованих у пізні терміни після первинної операції, становив від 31 до 75 років (середній вік 61,4±4,8 року), серед них 2 жінок та 144 чоловіків. Розподіл хворих за віком представлено в таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3.
Розподіл хворих за віком
Групи оперова-них хворихВік хворихРазом31-3940-4950-5960-69понад 70Ранні реоклюзії22,8%811,1%2433,3%3244,4%68,4%72Пізні реоклюзії (пряма реваскуляризація21,9%1413,7%3635,3%3736,4%1312,7%102Пізні реоклюзії (непряма реваскуляризація--511,4%1431,8%1943,2%613,6%44
Як основне захворювання у 214 хворих діагностовано облітеруючий атеросклероз і у 4 пацієнтів - облітеруючий тромбангіїт.
У визначенні показань до реконструкційно-відновних операцій в аналізі післяопераційних ускладнень суттєву роль відіграли супровідні захворювання, яких було виявлено у більшості хворих (таблиця 2.1.4.).
Як видно із наведених вислідів, у двох третин хворих діагностовано ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію, у 15,3-22,5% хворих виявили цукровий діабет, у 6,9-8,8% - різного ступеню порушення мозкового кровообігу.
Ішемічну хворобу серця діагностували на основі клінічного перебігу, анамнезу, вислідів об'єктивного дослідження, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Атеросклеротичне ураження судин головного мозку виявляли за допомогою УЗДГ, УЗДС та ангіографічного обстеження. Гіпертонічну хворобу виявляли на основі клінічних проявів та анамнезу. Цукровий діабет діагностували за рівнем глікемії та необхідності її корекції під час операції. Захворювання шлунку та 12-палої кишки виявляли, базуючись на вислідах фіброгастродуоденоскопії. Онкологічні захворювання підтверджено вислідами обстеження та виписками із обласного онкодиспансера. Істотних відмінностей між групами у кількості хворих із ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією виявлено не було.

Таблиця 2.1.4.
Частота супровідних захворювань
ЗахворюванняКількість хворихРанні реоклюзіїПізні реоклюзіїАбс.%абс.%Ішемічна хвороба серця4156,96159,8Артеріальна гіпертензія1216,62221,6Порушення мозкового кровообігу56,998,8Захворювання легень45,665,9Захворювання ШКТ912,51110,8Захворювання сечовидільної системи22,843,9Онкозахворювання22,821,9Цукровий діабет1115,32322,5Куріння5272,27371,6
Для обстеження пацієнтів застосовували лабораторні методи дослідження, зокрема, загальний та біохімічний аналізи крові, коагулограму, аналіз сечі, а також інструментальні методи, такі, як електрокардіографія, рентгеноскопія органів грудної клітки, РВГ, ультразвукова допплерографія, ультразвукове дуплексне скенування, радіонуклідна ангіографія, рентгеноконтрастна ангіографія та інтраопераційна артеріографія гомілки та стопи (таблиця 2.1.5.).
Таблиця 2.1.5.
Методи інструментального обстеження хворих
Методи обстеженняКількість хворих%Електрокардіографія218100Рентгенографія органів грудної клітки19488,9Реовазографія11854,1Ультразвукова допплерографія218100Ультразвукове дуплекс-скенування11452,3Радіонуклідна ангіографія2210,1Рентгеноконтрастна ангіографія14265,1із них інтраопераційно188,3
Рентгеноконтрасна ангіографія не була виконана хворим із пізніми реоклюзіями, які поступили з явищами гострої ішемії, а у випадках розвитку раннього післяопераційного тромбозу це дослідження виконано лише у 14 хворих.