РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ, МЕТОДИ ТА АГРОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Методологічні положення і методи досліджень
Методологічні положення наших досліджень базуються на аналізі результатів попередніх дослідників, стосовно можливості підвищення продуктивності конвеєрного виробництва зелених кормів, як системи виробництва кормів відповідної якості для ВРХ на орних землях, за рахунок застосування заходів підвищення продуктивності агрофітоценозів однорічних культур, як елементів, або структур цілісної системи.
В основу методології досліджень покладено загальнонауковий діалектичний метод, який передбачає зв'язок теорії і практики, принципи пізнаваності реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об'єктивного і суб'єктивного.
Діалектичний підхід в природничих дослідженнях дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, що зумовлює об'єктивність в оцінюванні дійсності.
Методологічною основою є комплексне, системне дослідження конвеєрного виробництва зелених кормів, як об'єкта. У даному випадку система виробництва зелених кормів розглядається як певна множина окремих елементів, тобто окремих агрофітоценозів, зв'язок яких зумовлює цілісні властивості цієї множини.
Системний принцип вивчення конвеєрного виробництва зелених кормів сприяє визначенню стратегії наших наукових досліджень: підвищення коефіцієнта використання ФАР без застосування антропогенних факторів, а за рахунок одночасної сівби різно достигаючих ранніх і пізніх кормосумішок однорічних культур в міжукісні періоди багаторічних трав.
Підвищення продуктивності конвеєрного виробництва, як цілісної системи, визначається не тільки і не стільки сумарними властивостями його окремих елементів, тобто окремих сумішок, чи блоків, скільки специфікою його структури, що зумовлює застосування структурно-функціонального підходу
Сутність структурно-функціонального підходу дає можливість виділити в конвеєрному виробництві зелених кормів низькопродуктивні елементи, тобто кормосумішки, визначення їхньої ролі (функції) у системі. Тут кожна сумішка виконує свої специфічні функції, тобто забезпечує надходження зеленого корму відповідної якості протягом відповідного періоду, а в цілому структурні елементи забезпечують продуктивність всієї системи, як об'єкта досліджень.
У дослідженнях використаний також метод моделювання, як ефективний засіб виявлення суттєвих ознак визначення продуктивності окремих агрофітоценозів за допомогою математичної моделі. Отримання наукового результату нашої роботи забезпечило застосування кількісно-якісних методів досліджень, до яких належать наукометрія, бібліометрія, інформетрія [401].
Пошуки методологічних основ дослідження здійснювались на основі: вивчення наукових праць відомих вчених, які застосовували загальнонаукову методологію в конструюванні схем і моделей конвеєрного виробництва зелених кормів на орних землях в умовах Лісостепу України та в інших регіонах і країнах Європи; узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивчали підвищення продуктивності сумішок однорічних культур у цьому виробництві; вивчення наукових праць зарубіжних учених стосовно забезпечення тваринництва зеленими кормами однорічних сумішок в основних і проміжних посівах.
Методологічні основи досліджень сприяли розробці наукової концепції щодо побудови удосконаленої моделі конвеєрного виробництва зелених кормів на орних землях за рахунок застосування нових структур сумішок однорічних культур, як предмета, що є визначальним задумом і головною ідеєю наших досліджень.
Основний метод наших досліджень - польовий дослід. Основні етапи науково-дослідної роботи передбачали:
- вивчення кормової продуктивності різних видів і сортів однорічних культур та календарних строків надходження зелених кормів;
- конструювання ранньо достигаючих сумішок із різних сортів злакових, бобових і капустяних однорічних культур для одночасної сівби з різними строками використання в конвеєрному виробництві зелених кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав;
- конструювання пізньо достигаючих сумішок із різних гібридів і сортів злакових і бобових культур в період між другим і третім укосами багаторічних трав;
- вивчення кормової продуктивності ранньо достигаючих сумішок однорічних культур в післяжнивних посівах та строки використання зелених кормів в пізньоосінній період;
- одержання двох урожаїв зелених кормів з одного поля сівозміни за рахунок проміжних і основних посівів.
Експериментальні дані одержані в польових і лабораторних дослід-женнях характеризуються результатами урожайності і кормової продуктив-ності різно достигаючих сумішок однорічних культур, їх поживністю та строками використання в системі конвеєрного виробництва зелених кормів на орних землях.
Використання конкретної методології, методів та техніки досліджень сприяли високій достовірності одержаних результатів. У дисертаційній роботі для конструювання різно достигаючих сумішок використано 18 видів кормових культур з них 8 бобових, 6 злакових, 4 капустяних, які були районовані, або занесені до реєстру сортів рослин України.
Для отримання інформації по темі дисертаційної роботи використано 535 літературних та бібліографічних джерел в яких відображено кормову продук-тивність сумішок ранніх і пізніх ярих однорічних культур залежно від складу компонентів, удобрення та погодних умов та строків використання в конвеєрному виробництві зелених кормів. Крім цього, цілий ряд літературних джерел розкривають агробіологічну сутність конструювання сумішок однорічних агрофітоценозів, а також про ефективність застосування проміжних і основних посівів, тобто одержання двох урожаїв з одного поля, як фактора інтенсифікації польового кормовиробництва.
2.2 Агроекологічні умови проведення досліджень
Формування