РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СУБ'ЄКТИВНИХ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ В ДИДАКТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ
2.1. Змістова постановка задачі досліджень
Як було показано в аналізі та загальній характеристиці дидактичного процесу, основаного на традиційному підході до навчання (див. рис. 1.2), ефективність управління цим процесом визначається професійними, особистісними, педагогічними та ін. характеристиками вчителя, котрого можна вважати суб'єктивною системою керування та навчання (ССКН), якісні й кількісні характеристики якої виявлено не повною мірою. Це потребує проведення досліджень стратегій управління та контролю, використовуваних в ССКН, з метою вияснення можливості їх формалізації та розробки математичних моделей, визначення якісних і кількісних параметрів, на які необхідно зважати при створенні автоматизованих навчальних систем, спроможних враховувати індивідуальні особливості ОУ (учнів).
Визначимо модель ССКН (учителя) у вигляді такої системи: , де TM* - теорія й метод навчання, використовувані вчителем; Z* - цілі й завдання навчання; R* - обмеження на дидактический процес й керування; S, U, PS - відповідно навчальні, керуючі та педагогічні (стимулюючі) стратегии (функції); - модели ОУ (учнів); - алгоритм оцінювання успішності навчання ОУ. Алгоритм оцінювання успішності навчання ОУ характеризується системою (шкалою), використовуваною для оцінювання успішності навчання ОУ, та множиною порогових значень , що відображають суб'єктивні стратегії контролю ССКН (вчителя).
Нехай задано: скінченну множину ; множина систем, використовуваних для оцінювання успішності навчання ОУ; множину порогових значень для них відповідно; підмножину порогових значень для кожного елемента множини : , і ; множину параметрів, що характеризують психолого-педагогічні особливості дидактичного процесу . Тут - системи, використовувані для оцінювання успішності навчання ОУ, відповідно 4-бальна, 12-бальна та ; - множини та підмножини порогових значень для 4-, 12-бальної та систем оцінювання успішності навчання ОУ відповідно.
Необхідно: 1) виділити істотні, здатні до формалізації психолого-педагогічні параметри , що характеризують дидактичний процес, і визначити їх основні ймовірнісні характеристики; 2) розробити узагальнену математичну модель порогових значень оцінки успішності навчання ОУ для систем та ; 3) розробити формалізоване подання педагогічних впливів та їх класифікацію.
Це дозволить визначити основні параметри суб'єктивних стратегій управління та контролю в традиційному дидактичному процесі, а також ступінь і можливість їх формалізації та використання в автоматизованих навчальних системах.
2.2. Розробка методики дослідження суб'єктивних стратегій управління і контролю
З метою визначення якісних і кількісних оцінок основних суб'єктивних стратегій навчання та контролю, використовуваних в ССКН, розроблено методику проведення досліджень, що включає такі основні етапи:
1) розробку запитальників-анкет для вчителів і учнів; 2) проведення опитування; 3) обробку результатів анкетування: визначення основних імовірнісних параметрів кількісних даних, поданих в анкетах; побудова графічних залежностей між досліджуваними параметрами.
Як опитні листи використовувалися такі види анкет (додаток А).
Для вчителів (викладачів): 1) контроль успішності учнів за 4-бальною системою; 2) контроль успішності учнів за 12-бальною системою; 3) контроль успішності учнів за ECTS системою [93]; 4) екзамен; 5) залік; 6) навчальний процес.
Для учнів: 1) екзамен; 2) залік.
Запитальники-анкети розроблялися з урахуванням вимог, які ставляться до такого типу опитувань [94-100], у них включено запитання, що характеризують дидактичний процес з позицій створення автоматизованих навчальних систем. Для уточнення ряду суб'єктивних відповідей учителів на запитання анкет додатково використовувалося анкетування учнів.
З поданих в анкетах відповідей обробці піддавалися лише ті, що можуть бути формалізовані, враховані й використані при розробці автоматизованих навчальних систем. Нижче наведено перелік запитань, відповіді на які підлягають обробці: 1) кількість питань, що задаються в середньому для виставлення екзаменаційної і поточних оцінок (4-бальна, 12-бальна і ECTS системи); 2) частки правильних відповідей, необхідних для виставлення екзаменаційної і поточних оцінок (4-бальна, 12-бальна і ECTS системи); 3) чи враховується робота (успішність) учня за попередні періоди (4-бальна, 12-бальна і ECTS системи); 4) чи впливає на виставлену оцінку склад учнів (студентів); 5) завищує чи занижує вчитель оцінку в разі вибору між двома оцінками; 6) чи враховується при виставленні оцінки поведінка учня та інші характеристики учнів (якщо так, то як); 7) чи здійснює вчитель педагогічний вплив на учня за допомогою оцінки (якщо так, то як); 8) чи здійснює вчитель диференціювання (поділ) учнів за рівнем підготовки (сильний, середній, слабкий тощо); якщо так, то як; 9) чи дає вчитель учневі кілька спроб для відповіді на питання (завдання); якщо так, то скільки; 10) кількість питань, що задаються в середньому для виставлення заліку; 11) частка правильних відповідей, необхідних для виставлення заліку; 12) чи враховується при виставленні заліку робота (успішність) учня (студента) за попередній період; 13) чи враховується вага (рівень, складність тощо) питання, завдання при виставленні заліку (якщо так, то як); 14) у разі вибору між "зараховано" і "не зараховано", ставиться залік чи ні; 15) яким чином визначається кількість питань (завдань), необхідних для виставлення заліку, з урахуванням особистісних характеристик; 16) чи враховуються при виставленні заліку загальний рівень знань, поведінка та інші характеристики студента (якщо так, то як); 17) чи здійснюється педагогічний вплив на студента (учня) за допомогою заліку (якщо так, то як); 18) чи заохочують учня за правильну відповідь (якщо так, то яким чином); 19) дії вчителя у випадку, якщо успішний учень став учитися гірше; 20)