Ви є тут

Методи удосконалення свиней миргородської породи та збереження її генофонду

Автор: 
Войтенко Світлана Іванівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000432
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень, коротка характеристика вихідних генотипів.
Експериментальна частина досліджень виконана у 1996-2005 роках в умовах племінних господарств: ДГ ім. Декабристів, ПОСП ім. Тараса Шевченко, СТОВ "Клюшниківське", ТОВ "Долина-Агро", СТОВ "Псьол" Полтавської області, СВК АФ "Перше Травня" Сумської області, ДГ "Шарівка" Хмельницької області та АТОВ "Мрія-1" Чернігівської області, а також в лабораторіях Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН.
Матеріалом досліджень слугували свині миргородської породи, великої білої української і англійської селекцій, великої чорної та білоруської чорно-рябої.
Свині великої білої породи для досліджень завозились з д/г "Пасічне" Хмельницької області, великої чорної - з племзаводу "Тернівський" Сумської області, білоруської чорно-рябої - з СГЦ "Заречье" Гомельської області.
Миргородська порода представляє всю популяцію на час проведення досліджень в 1996-2005 роках. Її фізіологічні, біологічні та продуктивні ознаки наведені в огляді літератури.
Велика біла порода української селекцїї представлена свиноматками родини Волшебниця, які належать до типу з високою відтворювальною здатністю (УВБ-1), а свиноматки і кнури англійської селекцїї - нащадки генотипу великої білої породи, завезеного з Англїї на СГЦ "Золотоніський". Характеризуються високими відгодівельними і м'ясними якостями і використовуються в системі розведення у переважній більшості як батьківська порода.
Велика чорна порода свиней виведена в Англїї в Х1Хст. шляхом схрещування чорних та висловухих свиней з подальшим "прилиттям крові" чорних неаполітанських свиней. Порода характеризується доброю пристосованістю до умов утримання та годівлі, має міцну конституцію, спокійний темперамент, високу життєздатність, резистентність. Відноситься до порід м'ясо-сального напрямку продуктивності. Завезені кнури відносились до ліній Чародея, Граніта, Бука і Відуса. Продуктивність ліній в заводському стаді п\з "Тернівський" знаходиться на рівні вимог класу еліта.
Білоруська чорно-ряба порода свиней характеризується високою продуктивністю, стійкістю до захворювань та технологічних стресів, невибагливістю до умов годівлі та утримання. Масть свиней чорно-ряба, у окремих свиней - сережки. Порода універсального напрямку продуктивності, використовується в системі гібридизацїї як материнська і батьківська форми. Для вивчення ефективності поєднання з миргородською породою завезена сперма кнурів ліній Макета і Кареліча.

2.2. Основні методи і методики досліджень.
Загальна схема досліджень представлена на рис. 2. 1.
Створення заводської лінії та заводської родини з "прилиттям крові" великої чорної породи проводилось за схемою (рис 2.2.).
Дослідження проводились у три етапи:
І - одержання напівкровних тварин; ІІ - зворотне схрещування F1 з миргородською породою;ІІІ - розведення "в собі" F3.
Добір ремонтних кнурців здійснювали за нормою 1:4-5, а свинок - 1:2-3. Добір здійснювали у віці 2-6 міс. звертаючи увагу на масть, міцність кістяка, довжину тулубу і відтворювальну здатність. Цільовим стандартом визначили: багатоплідність маток - 10 гол., збереженість - до 90%, маса гнізда поросят в 2 міс. - 170 кг, інтенсивність росту молодняка - не нижче вимог І класу для тварин ІІІ групи тварин.

Рис.2. 1. Загальна схема досліджень.

Вивчення ефективності поєднання свиней миргородської породи з великою білою (української і англійської селекцій) проводилось за схемою, наведеною в таблиці 2.1 в д/г "Шарівка" Хмельницької області, а з білоруською чорно-рябою породою - в АТОВ "Мрія-1" Чернігівської за схемою, представленою в таблиці 2.2.
Відтворювальну здатність свиноматок оцінювали за багатоплідністю (кількість поросят при народженні,голів), збереженністю поросят до відлучення (кількість поросят при відлученні, голів), масою гдізда поросят та однієї голови при відлученні, кг.
Для встановлення рангу свиноматок викоростовували оціночний індекс, запропонований Лашем і Мольном в модифікацїї Березовського М.Д. [366]. Проте враховуючи відсутність оцінки маток за молочністю у 21 день, оціночний індекс відтворювальної здатності (Р) визначали без даного показника.
Таблиця 2.1
Схема досліду
ГрупиПризначення групПородаКількість в групі, гол.маткикнуриматокКнурівВідгодівля і вирощуваняІконтрольнаММ5-102-320ІІдосліднаМВБ(а)5-101-220ІІІдосліднаВБ(а)М5-102-320ІVдосліднаВБ(у)М5-102-320
Таблиця 2.2
Схема досліду
ГрупиПризначення групПородаКількість голів в групі, гол.маткикнуриматоккнурівВирощува
нняІконтрольнаММ8-10220ІІдосліднаМБч/р8-10220
Р=n+n1+W/30,
де Р - індекс продуктивності свиноматки, n+n1 - кількість поросят при народженні і в 60 днів,W-жива маса гнізда поросят в 60 днів.
Живу масу піддослідного молодняку вивчали шляхом індивідуального щомісячного зважування. Для характеристики лінійного росту та особливостей екстер'єру тварин брали такі проміри: довжину тулубу, обхват грудей, висоту в холці, глибину грудей.Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин. А саме:
Розтягнутості = (довжина тулубу / висота в холці) х 100;
Масивності = (обхват грудей / висота в холці) х 100;
Збитості = (обхват грудей / висота в холці) х 100;
Глибокогрудості = (глибина грудей / висота в холці) х 100.

Молодняк, при досягненні віку 90 днів і живою масою не нижче вимог І класу, ставили на контрольне вирощування до досягнення живої маси 100 кг. Годівля і утримання свиней - згідно прийнятої технології господарства.
Для вивчення відгодівельних та м'ясних якостей тварин різних генотипів формували групи із 20 тварин, яких вирощували до живої маси 100 кг. Живу масу визначали, щомісячно зважуючи кожну тварину. Лінійні проміри брали в 6- та 9- місячному віці. Відгодівельні якості визначали