РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих
Обстежено 189 хворих, з них чоловіків було 142, жінок – 47; вік – від 25 до 74
років. Розподіл хворих у залежності від нозологічної приналежності наведено в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих у залежності від характеру захворювання
Нозологічна форма
Кількість хворих
абс.
Хронічне обструктивне захворювання легень:
II стадії
III стадії
26
77
13,8
40,7
Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
32
16,9
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
14
7,4
Дисемінований туберкульоз легень
12
6,3
Туберкулома легені
0,5
Хронічна емпієма плеври
3,2
Хронічний абсцес легені
1,1
Ідіопатична легенева гіпертензія
1,6
Ішемічна хвороба серця: стенокардія напруги II ? III функціонального класу
11
5,8
Ревматичні пороки серце, ускладнені хронічною серцевою недостатністю IIА-Б
стадії
2,6
Усього
189
100,0
Діагноз захворювання був установлений на підставі клінічних, рентгенологічних,
лабораторних даних, результатів дослідження функції зовнішнього дихання,
показників електрокардіографії та ехокардіографії.
При визначенні ступеня легеневої недостатності (ЛН) і стадії недостатності
кровообігу (НК) керувались класифікацією Асоціації фтизіатрів та пульмонологів
України (затверджена III з'їздом фтизіатрів та пульмонологів України, включена
до Інструкції щодо діагностики, клінічної класифікації та лікування хронічного
обструктивного захворювання легень, затвердженої наказом МОЗ України від
28.10.2003 р., № 499).
При оцінці динаміки ступеня задишки в процесі лікування хворих використали
також шкалу MRC, рекомендовану для хворих хронічним обструктивним захворюванням
легень [223]. Шкала MRC має 5 градацій оцінки ступеня задишки, у зв'язку із цим
дозволяє більш точно оцінити клінічну ефективність проведеної терапії.
При розподілі пацієнтів за ступенем ЛН і стадією НК із загальної групи (189
чол.) були виключені 16 хворих з ішемічною хворобою серця й ревматичними
пороками, ускладненими хронічною серцевою недостатністю.
ЛН I ступеня спостерігалася в 7 хворих (4,1 %), II ступеня – в 112 (64,7 %),
III ступеня – в 54 (31,2 %).
Розподіл хворих за ступенем ЛН в окремих нозологічних групах представлений у
табл. 2.2.
У 94 хворих (54,3 %) мала місце застійна недостатність кровообігу (периферичні
набряки, гепатомегалія): НК I стадії – у 69 (39,9 %), НК II стадії – у 25 (14,5
%). В 79 випадках (45,6 %) клінічних ознак декомпенсації кровообігу не
спостерігалося.
Розподіл хворих за стадією НК в окремих нозологічних групах представлений у
табл. 2.3.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих у залежності від ступеня ЛН
Нозологічна форма
ЛН І
ЛН ІІ
ЛН ІІІ
Хронічне обструктивне захворювання легень
67
31
Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
17
15
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
10
Дисемінований туберкульоз легень
Туберкулома легені
Хронічна емпієма плеври
Хронічний абсцес легені
Ідіопатична легенева гіпертензія
Усього
(4,1 %)
112
(64,7 %)
54
(31,2 %)
Таблиця 2.3
Розподіл хворих у залежності від стадії НК
Нозологічна форма
НК 0
НК I
НК II
Хронічне обструктивне захворювання легень
20
58
25
Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
27
Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень
10
Дисемінований туберкульоз легень
10
Туберкулома легені
Хронічна емпієма плеври
Хронічний абсцес легені
Ідіопатична легенева гіпертензія
Усього
79
(45,6 %)
69
(39,9 %)
25
(14,5 %)
Більш докладно характеристика хворих і принципи їхніх угруповань наведені у
відповідних розділах.
2.2. Методи досліджень
Стан ФЗД оцінювали на основі аналізу кривої форсованого видиху, записаної на
апараті MasterScreen («Viasys Healthcare»). Розраховували наступні показники:
життєву ємність легень (VC, % до належн.), форсовану життєву ємність легень
(FVC, % до належн.), об’єм форсованого видиху за першу секунду (FEV1, % до
належн.), показник FEV1/FVC (%), середню об'ємну швидкість видиху на рівні
25–75 % FVC (MMEF25-75, % до належн.), пікову об'ємну швидкість (PEF, % до
належн.) і швидкість видиху на рівні 25 % FVC (MEF25, % до належн.), 50 % FVC
(MEF50, % до належн.), 75 % FVC (MEF 75, % до належн.).
В якості ілюстрації на рис. 2.1 представлений протокол дослідження функції
зовнішнього дихання.
Вивчення гемодинаміки проводили з використанням ехокардіографу “Irex-Meridian”
компанії “Johnson-Johnson” (США).
Порядок дослідження включав розміщення датчика в точці верхівочного поштовху з
орієнтацією на праве плече. При цьому проекція сканування наближається до
фронтальної, а на моніторі в цей момент реєструються всі чотири камери серця із
частинами мітрального та трикуспідального клапанів. Конфігурація правого
шлуночка в цій проекції частіше мають трикутну форму. Після реєстрації
зображення на відеомагнітофон датчик повертають на 90° праворуч до отримання
зображення двох правих камер серця із частиною трикуспідального клапану. Ця
проекція є ортогональною по відношенню до першої і розташовується над рівнем
міжшлуночкової перетинки.
Рис. 2.1. Протокол дослідження функції зовнішнього дихання
Кінцевий систолічний та діастолічний обґєми правого шлуночка розраховували,
використовуючи рівняння Сімпсона [17]:
V = p/3 ґ h ґ A ґ B,
де V – обґєм кожного сегмента, h – товщина кожного сегмента (у нашій роботі –
0,1 см), А – поперечний розмір у першій проекції, В – поперечний розмір у
другій проекції на тому ж рівні. Загальний обґєм дорівнює сумі об'ємів усіх
сегментів.
Об’єм лівого шлуночка визначали за допомогою обробки фронтального зрізу його
порожнини за формулою «площа-довжина». Розраховували наступні показники:
кінцевий
- Київ+380960830922