Розділ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладені матеріали польових і камеральних досліджень природних
кормових угідь і антропогенних фітоценозів та перелогів різних років
формування, проведених автором в період з 1985 – 2006 рр. на території
Лісостепу України.. Виконано 1785 геоботанічних описів ПКУ.
Геоботанічні дослідження природних та антропогенних кормових угідь та динаміку
рослинності вивчали шляхом застосування традиційних прямих і опосередкованих
фітоценотичних методів: маршрутного, закладання пробних площ, геоботанічного
профілювання, динаміки рослинності, що опрацьовані вченими В.Д. Александровою
[8, 9], В.І. Василевичем [117, 118], Г.І. Дохманом [211], В.С. Іпатовою, Л.О.
Кіріковою [258], О.О. Корчагіною [306], Б.М. Миркіним, Л.Г. Наумової, А.І.
Соломещ [409], Є.М. Лавренко [351, 468], Т.А. Работновим [497], Л.Е. Родиним,
Н.П. Ремезовим, Н.И. Базилевичем [400], В.М. Сукачовим, М.В. Дилісом [490],
А.І. Толмачевим [468, 597, 599, 600], О.О. Юнатовим [676], І.Д. Юркевичем, О.А.
Кручановою [136], Б.А. Юрцевим [677 – 679], П.Д. Ярошенко [737, 738], та
власними [170, 171, 693] з використанням гербарних матеріалів кафедри ботаніки
НАУ та Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного. Ідентифікацію видового складу
визначали за “Определителем высших растений Украины“ [447], узгоджували з
сучасним номенклатурним списком судинних рослин України [768] та відповідає
міжнародному кодексу ботанічної номенклатури [394]. В конспекті флори усі
судинні рослини наводяться за родинами, що розташовані за системою Тахтаджяна
А.Л. [588а] з номенклатурою таксонів у відповідності з сучасними вимогами,
узагальненими в зведеннях С.К. Черепанова [628]. Життєві форми рослин вивчали
за Г.І. Серебряковим [533] та Раункієром [773] при використанні лінійної
системи В.М. Голуб’єва [145, 146]. Сукцесійно визначальні види визначали за
П.О. Сиротенко, В.С. Ткаченко [541]. При геоботанічних дослідженнях
антропогенно порушеної рослинності використано власну методику, яка описана в
“Польовoму практикуму з ботаніки“ [170]. Обробку даних геоботанічних досліджень
проводили за Б.А. Доспеховим [210] хоча є і нові комп’ютерні методи обробки
описів [308]. В основу домінантної класифікації рослинності природних кормових
угідь покладені підходи розроблені О.А. Афанасьєвим, Г.І. Білик, Є.М. Брадіс,
Ф.О. Гринем [23]. Назви асоціацій подані з урахуванням принципів викладених в
“Продромусе растительности Украины“ розробленими під керівництвом Ю.Р.
Шеляг-Сосонка [655]. В даний час поширюються відомості про поширення та склад
синтаксонів галофітної рослинності по флористичній класифікації методом
Браун-Бланке [51, 64, 67].
Польові досліди з багаторічними травами проводили згідно прийнятих методик [59,
210, 400 – 402]. Фенологічні спостереження проводили за Ф.М. Куперман [63].
Фізико-хімічні, агрохімічні показники ґрунтів та біохімічні дослідження рослин
на кормову якість проводили згідно методик, описаних Л.М. Александровою, О.А.
Найденовою [10], О.В. Петербургським [461], А.І. Єрмаковою [399], Х.М. Починком
[476] та інструкціями [257, 503] в лабораторіях Київського та Тернопільського
обласних державних проектно-технологічних центрах охорони родючості ґрунтів і
якості продукції. Кількість коренової маси визначали методом Станкова (1954). В
зв’язку з вищесказаним були закладені досліди в Лісостепу України [137] з
багаторічними злаково-бобовими травами на фоні N60P60K60 та в підживлення рано
весною в дозах N20P20K20 у наступні роки на сірих лісових середньо змитих
ґрунтах КСП ім. 8-го Березня с. Сухий яр, лучно-чорноземних ґрунтах в ПАП
“Фортуна” с. Красилівка Ставищенського району Київської області, чорноземах
типових слабко змитих в ДП “Красногірське” с. Антипівка Золотонішського району
Черкаської області, сірих лісових слабко змитих ґрунтах дослідного поля
“Голосієво” м. Київ та на чорноземах типових слабко гумусних на лесі
Плотичської дослідної станції Тернопільської області. Ґрунтові розрізи різних
відмін та їх описи подані в додатку А. Фізико-хімічні та агрохімічні показники
ґрунтів наведені в табл. 1.1, грунтові розрізи – в додатку А.. 2, схема
дослідів – в додатках С. 2, 8, 11, 15, 17; Д. 13.
Досліди закладені по загальноприйнятим методикам [59, 106, 190, 201] в 3 – 4-х
кратній повторностях. Площа облікових ділянок 10 – 50 м2. Опрацювання
результатів здійснювали з використанням дисперсійного аналізу [210].
Продуктивність багаторічних трав в значній мірі залежить від водного режиму
рослин [81]. У ботанічній, екологічній літературі вказується, що найбільш
вдалим відображенням гумідності клімату є клімадіаграми Вальтера [779]. Взагалі
екологічні умови України є середніми абo близькими до середніх для Земної кулі
[60, 61]. Такими є термо- та оброрежими і континентальність клімату, трохи
вищим від середнього є кріорежим [276].
Близькі до середніх умови зволоження ґрунтів. У цьому ж діапазоні знаходиться
їх родючість [477]. Метеодані взяті на дослідних станціях або метеопунктах, які
розташовані в районі проведення досліджень (Плотичська дослідна станція
Тернопільської області, метеопункти м. Жашкова,
Таблиця 1.1
Фізико-хімічні та агрохімічні показники ґрунтів (0 – 20 см)
Назва ґрунтової відміни
рН (сол.)
Гумус, %
Азот легкогідро-лізований по Корнфільду, мг/100г ґрунту
Рухомий фосфор (по Мачигіну), мг/100 г ґрунту
Обмінний калій (по Мачигіну), мг/100 г ґрунту
Лучно-чорноземний на лесовидних суглинках (“Фортуна”)
7,1
4,64
18,2
5,8
23,9
Чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий слабко змитий на лесі
(“Красногірське”)
7,2
2,85
12,4
3,6
17,2
Чорнозем типовий малогумусний карбонатний грубопилувато-суглинковий на лесі
(Плотичська дослі
- Київ+380960830922