Вы здесь

Управління продуційним процесом пивоварного ячменю

Автор: 
Гораш Олександр Савич
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2008
Артикул:
0508U000116
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Умови та методика проведення досліджень
Дослідження проведено впродовж 1999-2006 років у зерново-буряковій сівозміні
дослідного поля Подільського державного аграрно-технічного університету,
південь Хмельницької області. Впродовж 2005-2007 років польовий дослід
проведено в умовах виробництва СГВК „Св’ятець” Теофіпольського району, який
розташований у північно-західній частині Хмельницької області. Попередник –
озима пшениця.
2.1. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
Умови вирощування ячменю ярого у роки проведення досліджень були сприятливими
для росту і розвитку рослин і формування високого урожаю. Слід додатково до
представлених даних в табл. 2.1 окремо зазначити, що температурний режим
березня місяця на основі спостереження за останні десять років сприяв
прогріванню ґрунту і забезпечував можливість проведення весняно-польових робіт
у третій декаді місяця в окремі роки і раніше, так і відповідно на самому
початку квітня.
За даними Кам’янець-Подільського метеопосту середньодобові температури повітря
у роки проведення досліджень у квітні завжди були плюсовими. При цьому
середньодобові значення складали залежно року від 4,5 до 8,5°С. Як відомо
ячмінь може проростати порівняно при низькій температурі 1-3°С [2]. Завдяки
цьому в окремі роки повні сходи самих ранніх посівів з’являлись вже в кінці
першої декади квітня. Друга декада квітня, як свідчать дані була як правило
завжди теплішою, середньодекадні значення складали по роках від 8,0 до 14,4°С,
що сприяло доброму початковому розвитку рослин. Аналогічно характеризується і
третя декада квітня за винятком умов 2005 р. – 7,7°С, коли спостерігалось
наростання температурного фактора, яке перевищувало результати багаторічних
даних. Необхідно звернути увагу на те, що останні дні другої декади квітня 2005
р. були теплими 18, 19, 20 числа, відповідні значення складали 15,7; 11,5;
11,3°С. На початку третьої декади квітня встановлений різкий спад
середньодобової температури до 1,1°С. Випав сніг, який суцільно покрив рослини
в полі. Підвищення температури повітря 23 квітня було незначним лише на 1,7°С.
Відповідні умови різко сповільнили темпи росту рослин, незважаючи на те, що
температура на протязі останніх шести днів місяця для ячменю була сприятливою,
коливання її значень проходило в незначних межах – від 8,9 до 11,8°С. Але це не
могло не позначитись на процесах формування урожаю.
Таблиця 2.1
Характеристика температури повітря за період вегетації ячменю
Місяць
Декада
Середньодобова температура, ?С
Середньо багаторічна доб.темп.,?С
1999
2000
2001
2002
2004
2005
2006
Квітень
10,2
7,3
10,1
4,5
6,5
8,5
8,1
ЙЙ
10,0
14,4
8,0
10,4
9,8
11,8
9,9
ЙЙЙ
11,6
16,2
12,4
12,5
11,3
7,7
12,7
10,4
за місяць
10,6
12,7
10,2
9,1
9,2
9,3
10,2
8,5
Травень
10,1
13,2
15,4
16,6
15,1
12,1
11,8
13,1
ЙЙ
11,8
16,2
14,1
16,2
12,4
13,3
14,9
14,6
ЙЙЙ
16,6
16,9
14,3
18,3
13,9
18,9
14,6
15,1
за місяць
12,9
15,5
14,6
17,1
13,8
14,9
13,8
14,3
Червень
20,9
18,5
14,7
14,4
16,9
15,3
13,2
17
ЙЙ
22,4
17,9
18,2
19,1
18,0
17,9
17,2
17,4
ЙЙЙ
19,3
18,2
17,1
20,5
18,3
18,0
22,1
18,5
за місяць
20,9
18,2
16,6
18,0
17,7
17,1
17,5
17,6
Липень
23,1
18,9
20,8
23,1
19,8
18,9
19,9
18
ЙЙ
20,6
16,7
23,8
24,3
18,7
20,6
19,3
19,6
ЙЙЙ
21,2
19,5
21,4
20,4
22,2
22,7
22,0
18,8
за місяць
21,6
18,4
22,0
22,5
20,3
20,8
20,4
18,8
Початок травня по роках характеризується стабільним наростанням температури
повітря. У 2000, 2002 та 2004 роки середньодобові значення за першу декаду
склали відповідно 13,2; 16,6; 15,1, у 2005 – 12,1°С при багаторічних даних –
13,1°С, що свідчить про сприятливі температурні умови. Відхилення від
багаторічних даних були незначними. Друга декада травня в роки досліджень
характеризується плавним ходом середньодобових температур. Перепадів, які могли
б негативно впливати на ріст і розвиток рослин не встановлено. В цілому
температурний режим травня місяця сприяв завершенню кущіння рослин і
інтенсивним ростовим процесам фази виходу в трубку.
Аналогічно позитивно характеризується за температурним режимом червень. У
червні місяці у ячменю проходить цвітіння, запліднення, формування і розвиток
зернівки. В цей період можлива редукція генеративних органів. Рослини чутливі
до зовнішнього середовища особливо високої температури. Вважають, що
оптимальною температурою запліднення є 25°С. Проте встановлено, що температура
25°С і вище сприяє інтенсивному діленню клітин ендосперму зернівки, викликає
підсилений відтік асимілятів з інших частин рослин в колос. Цей процес
спричиняє прискорене старіння асимілюючих органів, внаслідок зменшується
кількість асимілятів. За таких умов маса зернівки зменшується, а в кінцевому
підсумку і маса сухих речовин зернівки [106]. Дослідження Уордлоу показали, що
утворення максимального числа зерен відбувається, коли запилення та запліднення
проходить при відносно низьких температурах та високій інтенсивності
освітлення, коли рослини ростуть повільно і посилено асимілюють [107]. Отримані
нами результати досліджень доводять, що температурні умови першої та другої
декад червня не спричиняли до негативних наслідків. Температурні дані по роках
відповідали багаторічним даним, або відхилялись від них у незначній мірі.
Особливістю третьої декади червня є те, що цей період припадає, як і перша
декада липня на період інтенсивного формування зернівки. У більшості випадків
це спостерігається через 15-20 днів після фази цвітіння [108]. Залежно від
проведеного досліду період максимальног