Розділ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Концептуальна модель та програма дослідження
Для досягнення мети та виконання задач дослідження була обґрунтована та
виконана комплексна науково – дослідна програма (рис.2.1, рис.А.1), основні
етапи якої послідовно (1992- 2007 роки) виконані на кількох рівнях складності:
на першому – клініко-популяційному: у п’ятирічному проспективному дослідженні
(когортним методом, 1992-2000 р.) вивчено поширення спільних факторів ризику та
захворюваність на ХЗШКТ та ХЗЛ серед близько 5000 осіб молодого віку –
студентів Національного аерокосмічного університету «ХАІ»;
на другому – клініко-функціональному: в репрезентативних групах хворих (69 осіб
з ізольованими ХЗШКТ чи ХЗЛ та 110 осіб з поєднаними клінічними варіантами цих
захворювань) досліджено особливості клінічного перебігу: синдромологічні,
психосоматичні, морфологічні та морфо – функціональні;
на третьому – клініко-метаболічному: в репрезентативних групах хворих (95 осіб
з ПХЗ, 69 осіб з ізольованими ХЗШКТ чи ХЗЛ і 30 осіб – контроль) досліджено
особливості метаболічного забезпечення АОЗ із урахуванням давності, тяжкості,
форми і клінічних варіантів поєднання, а також особливості формування імунного
статусу осіб молодого віку при ХЗШКТ, поєднаних з ХЗЛ.
Проспективні спостереження за особами з факторами ризику та хворими з ІКВ та
ПХВ виконані впродовж 1996 - 2007 р. на базі здоровпункту та клініки сімейної
медицини Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний
інститут», терапевтичного відділення поліклініки та відділень стаціонару
Харківської обласної студентської лікарні; біохімічні та імунологічні
дослідження виконані ЦНДЛ Харківського національного медичного університету МОЗ
України - сертифікованою лабораторією «Екомед» (м.Харків).
Поєднані захворювання
МЕТА
Рис.2.1. Концептуальна модель програми комплексного клінічного дослідження
2.2. Матеріали та методи дослідження
2.2.1. Характеристика контингенту хворих
Оскільки задачами дослідження визначено вивчення клініко-епідеміоло-гічних
закономірностей поширення спільних факторів ризику, а також особливостей
клінічного перебігу поєднаних ХЗШКТ та ХЗЛ у взаємозв’язку з механізмами
реалізації оксидативного стресу і імунного статусу хворих, то досить значимим є
однорідність наповнення груп порівняння, що забезпечено використанням схеми
вікової періодизації онтогенезу людини [[dxxi], [dxxii], [dxxiii]] з розподілом
статевих груп за періодами онтогенезу (табл.2.1). З метою впровад-ження
результатів у клінічну практику та згідно рекомендацій ВООЗ ([[dxxiv], [dxxv]];
WHO, 1978-2000), при описанні результатів застосовано стандартизований розподіл
за віковими інтервалами. Дослідження виконано на кількох рівнях складності:
клініко-популяційному, клінічному, функціонально-морфологічному.
Групи пацієнтів не відрізнялися за віком: середній вік осіб чоловічої статі
склав (24,2±1,3) р., жіночої - (23,6±1,8) р. та за онтогенетичними періодами,
що є важливою передумовою порівняльного аналізу клінічних особливостей перебігу
ПХЗ, аналізу факторів ризику та стану ОВМ, а також імунного профілю хворих.
Наповнення груп контролю у повній мірі відповідає вимогам, оскільки відбір до
цих групи виконано за принципом структурної пропор-ційності з використанням
адаптованої методики [[dxxvi]].
2.2.2. Принципи та методи клініко-популяційного аналізу
На сьогодні, не можна вважати однозначно з’ясованими досить складні питання
етіології та патогенезу цілої низки хронічних хвороб, а також шляхів та засобів
їх профілактики, що і актуалізувало впровадження клініко - епідеміологічного
підходу з обґрунтуванням профілактики поєднаних ХЗШКТ та ХЗЛ.
Таблиця 2.1
Віко-статевий розподіл осіб молодого віку, задіяних у дослідженні:
хворі на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та хронічні
захворювання легенів
Вік,
стать,
онтогенетичний період
Клінічні варіанти хронічних захворювань
Всього
хворих
ізольовані
поєднані
ХЗШКТ
ХЗЛ
ХЗШКТ+ХЗЛ
абс.
(Р±m) %
абс.
(Р±m) %
абс.
(Р±m) %
абс.
(Р±m) %
Зрілий вік (I період)
чоловіки
21-24 р.
15
44,1±8,5
12
34,3±8,0
32
29,1±4,3
59
33,0±3,5
25-29 р.
23,5±7,3
11
31,4±7,8
28
25,5±4,2
47
26,3±3,3
30-34 р.
5,9±4,0
8,6±4,7
14
12,7±3,2
19
10,6±2,3
жінки
20-24 р.
2,9±2,9
5,7±3,9
11
10,0±2,9
14
7,8±2,0
25-29 р.
5,9±4,0
2,9±2,8
4,5±2,0
4,5±1,5
30-34 р.
2,9±2,9
5,7±3,9
4,5±2,0
4,5±1,5
Зрілий вік (IІ період)
чоловіки
35-39 р.
8,8±4,9
8,6±4,7
5,5±2,2
12
6,7±1,9
40-44 р.
0,9±0,9
0,6±0,6
45-49 р.
-
жінки
35-39 р.
5,9±4,0
2,9±2,8
6,4±2,3
10
5,6±1,7
40-44 р.
0,9±0,9
0,6±0,6
45-49 р.
-
Всього
чоловіки
28
82,4±6,5
29
82,9±6,4
81
73,6±4,2
138
77,1±3,1
жінки
17,6±6,5
17,1±6,4
29
26,4±4,2
41
22,9±3,1
разом
34
100,0
35
100,0
110
100,0
179
100,0
Об’єктом стандартизованого багатофакторного дослідження та системного
клініко-популяційного аналізу були клінічно здорові та хворі молодого віку з
ХЗШКТ та ХЗЛ. Проспективне клініко-популяційне дослідження виконано у
репрезентативній популяційній групі, що дозволило вивчити структуру патології
та спільні фактори ризику ХЗШКТ та ХЗЛ (табл..2.2). При обґрунтуванні
профілактичного впливу враховані як загальні тенденції поширеності ПХЗ, так і
їх клініко-нозологічний розподіл, а також широкий спектр спільних чинників
ризику, факторів становлення, розвитку та клінічної маніфестації