РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Програма і матеріали дослідження
В основу пропонованої наукової роботи покладені: комплексний багатофакторний
підхід до наукового обгрунтування і розробки системи профілактики ГІМ з
урахуванням клінічних, природно-кліматичних, антропогенних і
соціально-побутових факторів; новий підхід до контролю ефективності
реабілітації після перенесеного ГІМ, прогнозуванню і профілактиці інвалідності
внаслідок ГІМ, що враховує компенсаторно-адаптаційний механізм за показниками
психофізіологічного статусу пацієнта.
Досягнення поставленої в роботі мети і витікаючих з неї завдань дослідження
зумовило підготовку спеціальної розробленої нами програми дослідження (рис.
2.1). В основу програми покладений принцип системного підходу.
Об'єкт дослідження: захворюваність на гострий інфаркт міокарду і її негативні
наслідки; система реабілітації і профілактики гострого інфаркту міокарда,
інвалідність і психофізіологічний статус пацієнта в післяінфарктному періоді.
Предмет дослідження визначений наступними складовими: система реабілітації
хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда; індикатори і методи контролю
ефективності реабілітації; комплекс клінічних, соціально-гігієнічних,
природно-климатическиех екологічних і медико-біологічних факторів у системі
профілактики інфаркту міокарда; фактори, що впливають на інвалідізацію
внаслідок гострого інфаркту міокарда і прогнозні показники зміни ступеня
обмеження життєдіяльності.
Особливістю дослідження є послідовне по розробці на етапах виконання завдань
дослідження накопичення і узагальнення отриманих результатів для побудови
системи багатофакторної реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної
профілактики інфаркту міокарда (рис. 2.1).
Дослідження проводилося в м. Дніпропетровську на базі (рис. 2.2):
кардіологічних відділень об'єднання швидкої медичної допомоги (ОШМД);
обласного кардіологічного діагностичного центру (ОКДЦ);
обласних кардіологічних МСЕК №1, МСЕК №2;
відділення функціональної діагностики обласної лікарні ім. Мечникова;
Дніпропетровській державній медичній академії (ДДМА).
Для удосконалення технологій реабілітації в післяінфарктному періоді з метою
розробки ІПР і контролю їх ефективності використовувалися історії хвороби
інфарктних відділень №1,2 ОШМД і безпосереднє обстеження хворих – вибірка
суцільна, 224 людини (додаток А2).
Для оцінки функціонального стану кардіологічних хворих в передопераційному і
ранньому післяопераційному періоді вивчені історії хвороби 25 пацієнтів
(суцільна вибірка) кардіохірургічного відділення ОКДЦ, що перенесли операцію на
відкритому серці.
З метою дослідження параметрів Тепінг-теста для попередження можливих
ускладнень, серед пацієнтів, обстежених методом тредміл, вивчені показники
тредміл-тесту 30 пацієнтів (суцільна вибірка) відділення функціональної
діагностики ОКДЦ.
Для вивчення впливу велоергометричної проби на параметри Тепінг тесту з метою
попередження можливих ускладнень, використані показники велоергометричного
обстеження 105 пацієнтів (суцільна вибірка) функціонального відділення обласної
лікарні ім. Мечникова.
Для виявлення впливу різних факторів на результат захворювання вивчені посильні
листи (напрями на МСЕК) і медичні справи в обласних МСЕК №1,2 – суцільна
вибірка, 74 людини (додаток А1).
Рис. 2.1. Програма, обсяг і результати дослідження
Рис.2.2 Схема збирання матеріалів дослідження і характеристика досліджуваних
груп
Для оцінки обізнаності про фактори ризику виникнення ССП, питаннях допомоги і
самодопомоги проаналізовані результати анкетування 276 респондентів різних
соціальних груп (додаток Б1, Б2).
Для вивчення сезонності виникнення ГІМ дані копіювались з журналів реєстрації
хворих, що отримували лікування в інфарктному відділенні ОШМД в 1998, 1999,
2000 рр. – вибірка суцільна, 4753 людини.
Для вивчення впливу антропогенних факторів навколишнього середовищ в м.
Дніпропетровську на виникнення ГІМ використовувалися дані 7567 вимірів
концентрації шкідливих домішок в повітрі міській санітарній епідеміологічній
станції (СЕС) м. Дніпропетровська
за 1998-2000 рр.
Для вивчення впливу кліматичних факторів ризику на захворюваність ГІМ в
центральному регіоні України на прикладі м. Дніпропетровська використані дані
Дніпропетровського центру гідрометеорології: 144 виміри показників
середньодобової температури, середньодобової відносної вологості повітря і
атмосферного тиску за 1998-2000 рр.
2.2. Методи дослідження
Основними методами, які застосовувалися для збору і обробки матеріалів
дослідження, були: історичний, програмно-цільовий, соціологічний, статистичний,
аналітичний методи, а також клінічні, функціональні і лабораторні методи
дослідження (рис.2.3).
Суть програмно-цільового методу полягає в зборі необхідних відомостей і виборі
провідних напрямів дослідження. Він включає три компоненти: програму збору
матеріалу; програму розробки; програму аналізу. Даний метод застосовувався при
виконанні дослідження у всіх розділах роботи (рис. 2.1, 2.2).
Соціологічний метод (анкетний і опитовий) є найбільш поширеним методом збору
інформації. При використанні анкетного методу застосовуються визначені
методичні прийоми залежно від виду анкет: анонімні; напіванонімні; іменні.
У роботі анонімні анкети використовувалися для виявлення знань факторів ризику,
надання допомоги і взаємодопомоги при гострій ССП серед широких верств
населення крупного промислового центру України м. Дніпропетровська.
Іменні анкети застосовувалися для збору матеріалу у хворих, що перенесли ГІМ,
для вивчення результатів етапної програми реабілітації (рис. 2.1, 2.2)
- Київ+380960830922