РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика клінічних досліджень
За весь період наших досліджень (1987 – 2006 роки) проаналізовано 15341 історію
хвороб, проведено 35719 різного роду досліджень на базі хірургічного відділення
1-ої МКЛ м. Вінниці (клініка загальної хірургії Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова). Вік хворих, що досліджувалися,
знаходився в межах від 16 до 76 років.
Дослідження ГЗОЧП проводили в два етапи.
На першому, за період 1987 – 1999 роки, вивчали їх частоту, фактори ризику,
прогностичну динаміку, ускладнення на фоні традиційних методів лікування, а
також дослідили вплив метеорологічних факторів (перепади добової температури,
атмосферного тиску, вологості) на виникнення ГЗОЧП. З цією метою проведений
ретроспективний аналіз 11572 історії хвороб: на гострий апендицит (ГА) – 8280
(71,55 %); шлунково-кишкові кровотечі (ШКК) – 1775 (15,34 %); защемлені кили
(ЗК) – 907 (7,84 %): перфоративні виразки (ПВ) – 610 (5,27 %). Для пошуків
впливу перепадів добової температури, атмосферного тиску, вологості використані
матеріали Вінницької обласної метеостанції за 6 років (1987-1992 роки).
На другому, за період 2000 – 2006 роки, вивчали у 1933 хворих частоту
виникнення ГЗОЧП: ГА, ПВ, ЗК (обмеження цими видами гострих хірургічних
захворювань обумовлено максимальним відсотком оперативного лікування) та
динаміку гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран передньої черевної
стінки різної локалізації на фоні впровадження пропонованих нами методів
лікування.
Для вивчення впливу геомагнітного поля та активності Сонця на виникнення
досліджуваних ГЗОЧП та їх гнійно-запальні ускладнення ми використали відповідні
дані відділу геомагнетизму інституту геофізики ім. С.І. Суботіна НАН України м.
Києва (завідувач, доктор геологічних наук Орлюк М.І.) та результати
клініко-статистичного аналізу результатів хірургічного лікування 715 пацієнтів
на ГЗОЧП у 2004 р. на базі центру абдомінальної хірургії м.Вінниці. З них на
гострий апендицит (ГА) – 252 (35,24 %), перфоративну виразку (ПВ) – 19 (2,66
%), защемлені кили (ЗК) – 35 (4,9 %), гострий холецистит (ГХ) – 199 (27,83 %),
гострий панкреатит (ГП) – 172 (24,06 %), гостру кишкову непрохідність (ГКН) –
38 (5,31 %).
Для визначення динаміки гнійно-запальних ускладнень з боку післяопераційної
рани в залежності від результатів імунно-бактеріологічних показників ми провели
бактеріологічне дослідження пристінкової мікрофлори апендикса у 102, в тому
числі ексудату черевної порожнини у 82 пацієнтів, (дослідження проводили у
бактеріологічному відділі Вінницької клініко-діагностичної лабораторії обласної
лікарні ім. М.І. Пирогова, а їх аналіз – на кафедрі мікробіології Вінницького
національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, завідувач проф. Г. К.
Палій, при консультативній допомозі д.мед.н., доцента С.А. Іванової), взагалі
проведено 736 бактеріологічних досліджень, 160 імунологічних досліджень
показників місцевого імунітету, а саме sIgA, IgG, IgA, IgM, лізоциму за методом
радіальної імунодифузії по Манчіні у хворих на різні форми ГА на базі
імунологічної лабораторії КНДІПАГ (зав., проф. В.П.Чернишов),
клініко-статистичний аналіз 1598 історій хвороб пацієнтів на різні форми ГА,
оперованих за період 2000-2006 роки.
Вивчення стандартного вегетативного тесту (СВТ), як показника стану
вегетативної нервової системи (ВНС), ми провели у 589 пацієнтів (34632
дослідження):
1. До операції - у 226 осіб, серед яких у 144 хворих (ГА – 80, ПВ – 32, ЗК –
32) на ГЗОЧП (1728 досліджень), в якості контролю - у 50 здорових людей (600
досліджень) та у 32 хворих на гострі гнійно-запальні захворювання м'яких тканин
різної локалізації (384 дослідження). Разом проведено 2712 досліджень.
2. Після операції з метою корекції ВНС були застосовані:
- зональна біогальванізація (мал. 2.1), (постановами РП МОЗ України: витяг з
протоколу №5 від 25.12.1991; витяг з протоколу №3 від 7.10.1994; витяг з
протоколу 1.08. від 11.01.1994) - у 92 хворих на ГЗОЧП: ГА – 32, ПВ – 29, ЗК –
31 (всього досліджень - 8832);
Мал. 2.1. Схема зональної біогальванізації
1, 3 – електроди-донори електронів (ДЕ+)
2 – електрод-акцептор електронів (АЕ - )
4 – вимірювальний пристрій
- фототерапія ділянки післяопераційної рани некогерентним світлом апаратом
"Біоптрон" (мал. 2.2), (сертифікат відповідності №961678 серія ДЄ. Держ.
комітет України техн.рег. УкрСепро. Нак. № 152 від 12.09.2003) - у 32 хворих на
ГА (всього 3072 дослідження);
Мал. 2.2. Апарат "Біоптрон"
- надвенне інфрачервоне опромінення крові апаратом “Геска” (держ. ліцензія №
42/97-217-0423) (мал. 2.3) - у 32 хворих на ГА (всього 3072 дослідження);
Мал. 2.3. Апарат "Геска"
- віброакустичний вплив на післяопераційну рану апаратом "Вітафон" (мал. 2.4.),
(свідоцтво про державну реєстрацію № 1626/2003 Держ. департ. МОЗ України від
27. 03.03) - у 32 хворих на ГА (всього 3072 дослідження).
Мал.. 2.4. Апарат "Вітафон"
- комплекс (сегментарна біогальванізація + апаратні засоби) біофізичних засобів
- у 175 пацієнтів. Серед них: у 33 хворих на ГА (3168 досліджень), ПВ – 16
(1536 досліджень), ЗК – 31 (2976 досліджень), ГГЗЗ - 32 (3072 дослідження), в
якості контролю - у 32 хворих на ГА (1536 досліджень) та у 31 хворого на ГГЗЗ
із стандартним лікуванням без застосування біофізичних засобів (1488
досліджень). Разом проведено 13776 досліджень.
Для вивчення адаптаційних реакцій і Л/С коефіцієнта за лейкограмою методом
Гаркаві [51] обстежено 197 хворих, у яких разом проведено 591 дослідження: у
165 хворих на ГЗОЧП ( на ГА – 70, ЗК –