Закономірності пренатального морфогенезу і становлення будови бранхіогенної групи залоз

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
В останнє десятиліття інтегративний підхід безупинно нарощує свою наявність у
наукових дослідженнях [50, 487], а вчення про індивідуальну анатомічну
мінливість органів, систем та форми тіла людини, на думку [319, 488], є
фундаментом медицини. Разом – вони підвищують зацікавленість дослідників до
вивчення становлення будови і топографо-анатомічних взаємовідношень різних
систем органів в онтогенезі людини.
Однією з важливих складових морфологічних досліджень є якісний відбір
анатомічного матеріалу. Вагоме значення в клінічній анатомії має регіональний
підхід, який дає уявлення про будову тіла людини в конкретних ділянках. При
цьому органи вивчаються у взаємозв’язку один з одним (синтопія) або зі скелетом
(скелетотопія). Такі дослідження спрямовані також на вивчення індивідуальної
анатомічної мінливості окремих органів і систем людини [489, 490].
Вважаємо, що опис структурної організації будь-якого органа чи системи на
дефінітивному рівні розвитку, у тому числі бранхіогенної групи залоз та
складових ротової ділянки і суміжних з ними утворень, буде найбільш вірним з
урахуванням становлення їх у пренатальному періоді онтогенезу людини.
Комплексне вивчення ембріогенезу бранхіогенної групи залоз, їх гістохіміч­них і
цитологічних змін та становлення їх топографо-анатомічних взаємо­від­но­шень із
суміжними органами і структурами допоможе з’ясувати не лише зако­но­мірності та
особливості розвитку кожної залози зокрема, а також вста­но­вити морфологічний
взаємозв’язок і взаємовплив формоутворювальних про­це­сів з боку загруднинної,
щитоподібної та прищитоподібних залоз, які мають різ­не походження.
Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань дослідження виконане на
236 препаратах зародків, передплодів і плодів людини, що загинули від причин,
не пов’язаних із захворюваннями бранхіогенних залоз та розвивалися в матці за
відсутності явно виражених пошкоджувальних чинників зовнішнього і внутрішнього
середовища. Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного
медичного університету порушень морально-правових правил при проведенні
медичних наукових досліджень не виявлено. Матеріал одержували з
акушерсько-гінекологічних відділень лікувальних закладів м. Чернівці та
області. Для дослідження також були використані колекції серій гістологічних і
топографо-анатомічних зрізів із музею кафедр анатомії людини, топографічної
анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного
університету; серійні гістологічні зрізи з колекції „Крим” Кримського
державного медичного університету імені С.І.Георгієвського.*
Препарати плодів понад 500,0 г вивчали безпосередньо в Чернівецькій комунальній
медичній установі “ Обласне патологоанатомічне бюро”.**
Вік об’єктів дослідження визначали за таблицями Б.М.Пэттена (1959),
Б.П.Хватова, Ю.Н.Шаповалова (1969), А.И.Брусиловского, Л.С.Георгиевской,
­­­­­­­­­­­­­­­­* Договір № 21-1/02-юр. від 01.02.2003 року про спільну
науково-дослідну діяльність між Кримським державним медичним університетом ім.
С.І.Георгієвського (відповідальний виконавець – Шаповалова О.Ю.) та
Буковинським державним медичним університетом (відповідальний виконавець –
Олійник І.Ю.).
** Договір № 1 від 17.01. 2003 року про творчу співпрацю між Чернівецьким
обласним дитячим патолого-анатомічним бюро (відповідальний виконавець – Коваль
Ю.І.) та Буковинським державним медичним університетом (відповідальний
виконавець – Олійник І.Ю.).
** Договір №2 від 20.01.2003 року про творчу співпрацю між Чернівецьким
обласним патолого-анатомічним бюро для дорослих (відповідальний виконавець –
Бесєдінський В.І.) та Буковинським державним медичним університетом
(відповідальний виконавець – Олійник І.Ю.).
Н.П.Барсукова (1988) на підставі вимірювань тім’яно-куприкової довжини (ТКД)
(табл. 2.1). Вік зародків і передплодів перших двох місяців розвит­ку визначали
після одноденної фіксації одразу ж після операції abrasion у 5-6% розчині
нейтрального формаліну, чим досягалася сталість форми драглистого
Таблиця 2.1
Віковий і кількісний склад об’єктів дослідження
Вік об’єктів
дослідження
Тім’яно-куприкова довжина (ТКД), мм
Досліджено об’єктів
Зародки:
до 4 тижнів
3,2-5,3
5 тижнів
6,0-8,0
14
6 тижнів
9,0-13,0
15
Передплоди:
7 тижнів
14,0-20,0
11
8 тижнів
21,0-30,0
12
9 тижнів
31,0-41,0
15
10 тижнів
42,0-53,0
11
11 тижнів
54,0-66,0
12
12 тижнів
67,0-79,0
Плоди:
4 місяці
81,0-135,0
22
5 місяців
136,0-185,0
24
6 місяців
186,0-230,0
19
7 місяців
231,0-270,0
25
8 місяців
271,0-310,0
15
9 місяців
311,0-345,0
17
10 місяців
346,0-375,0
ВСЬОГО:
236
об’єкта, і, як наслідок, уникалися небажані огріхи при визначенні їх віку. Для
вивчення ШЙК-позитивних речовин зародки і передплоди фіксували спирт-формолом.
Використання тільки парафінової заливки дало можливість поєднати кількісні,
гістохімічні і лектиногістохімічні методи досліджень у серійних зрізах одних і
тих же зародків та передплодів.
Починаючи з 3-го місяця вік передплодів та плодів визначали одразу ж при
поступленні, до фіксації шляхом вимірювання ТКД. Фіксацію плодів проводили
спочатку 5% розчином нейтрального формаліну впродовж 7 днів, а потім протягом
30 днів у 10% розчині нейтрального формаліну. Перед зануренням у розчин
формаліну проводили розтин грудної і черевної порожнин плода у визначених
місцях. Вибір фіксуючого розчину зумовлений тим, що саме такий розчин
нейтрального формаліну, як наголошують В.И.Проняев и соавт. (1995), найменше
змінює розміри препарату.
Усі плоди досліджені методам