Ви є тут

Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок.

Автор: 
Калугіна Людмила Вадимівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0508U000639
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних
В основі дослідження лежать клінічні спостереження за 396 вагітними жінками
репродуктивного віку, що знаходилися на обліку у жіночих консультаціях
клінічних міських пологових будинків №1, 2 або перебували на стаціонарному
лікуванні у гінекологічному та відділенні патології вагітних, нефрологічному
відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернівці у 2002-2007 рр. Вагітні
проживали в одному регіоні, характеризувалися відносно однаковими умовами
побуту і життя, впливом ідентичних факторів навколишнього середовища.
Основну групу склали 193 пацієнтки із патологією нирок запального генезу, з
них:
І групу - 158 вагітних жінок гестаційний період яких ускладнився розвитком
анемії;
ІІ групу - 35 вагітних, що не страждали на анемічний синдром. Ураження
сечовидільної системи діагностувалося на підставі ретельно зібраного анамнезу,
фізичного обстеження вагітних, лабораторних методів: клінічного аналізу крові,
загального аналізу сечі, аналізу сечі за Нечипоренко, проби за Зимницьким,
визначення клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції, дослідження сечі
на мікрофлору та її чутливість до антибіотиків, аналізу крові на креатинін,
сечовину, дослідження загального білка та його фракцій, коагулограми. Анемію у
вагітних виставляли за наявності характерних скарг пацієнток та результатів
лабораторного дослідження периферичної крові з врахування рекомендованої
наказом МОЗ України №782 від 29.12.2005 класифікації ВООЗ за ступенем
тяжкості.
Групу порівняння склали 103 вагітні з анемією та без важкої екстрагенітальної
патології.
Контрольну групу сформували 100 здорових вагітних жінок, дослідження проводили
у динаміці фізіологічного гестаційного періоду. Особи з гострими
сексуально-трансмісивними інфекціями та з ізоімунною сенсибілізацією за
системою АВ0 та Rh фактором із дослідних груп були виключені.
Контрольні дослідження (група донори) виконані у жінок фертильного віку - 50
здорових пацієнток, які відбиралися серед добровольців з попереднім проведенням
ретельного опитування та фізичного обстеження. Осіб з анамнезом, або ознаками,
що вказували на патологію нирок та іншу важку соматичну патологію, виключено з
контрольної групи.
Середній вік обстежених складав 25,19±0,24 роки, детальне порівняння середнього
віку пацієнток статистичної різниці не виявило. Розподіл обстежених вагітних по
групах за віком проілюстрований на рис. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3.
Рис.2.1.1. Розподіл вагітних за віком в основній групі.
Рис.2.1.2. Розподіл вагітних за віком у групі порівняння.
Рис.2.1.3. Розподіл вагітних за віком у контрольній групі.
Як видно з рис. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, віком до 20 років було 37 (9,34%)
вагітних, від 20 до 30 років - 278 (70,21%) осіб, що є основною частиною
пацієнток, жінки старші за 30 років склали контингент з 81 (20,45%) обстежених.
Найнижчий відсоток юних та старших вагітних виявився у контрольній групі,
порівняно з основною групою він був практично вдвічі меншим.
Аналіз соціального статусу показав, що домогосподарок серед обстежених жінок
було 274, студенток – 8, службовців - 102, робітниць - 12, таким чином
переважали домогосподарки та службовці. У основній групі розподіл був
аналогічним: домогосподарки склали – 114, студентки – 7, службовці – 68,
робітниці – 4. У процентному співвідношенні контингент, що знаходився під
спостереженням представлений на рис. 2.1.4.
Рис. 2.1.4. Особливості соціального статусу обстежених вагітних:
1 - домогосподарки, 2 - службовці, 3 - студентки, 4 - робітниці.
Отже, на підставі рис. 2.1.4, серед обстежених жінок переважали службовці та
домогосподарки. Праця всіх вагітних не була пов'язана з впливом шкідливих
чинників виробництва.
Розподіл обстежених за паритетом пологів представлений на рис. 2.1.5.
Рис. 2.1.5. Розподіл вагітних за паритетом пологів: 1 - основна група,
2 - група порівняння, 3 - контрольна група.
Як видно з рис. 2.1.5, серед обстежених жінок 204 (51,52%) виношували першу
вагітність, 192(48,48%) осіб були повторновагітними, 3 і більше вагітностей в
анамнезі було у 64 (33,33%) пацієнток. Так, якщо у основній та групі порівняння
відсоток багатонароджуючих виявився приблизно однаковим та складав 15,54% та
14,56% відповідно, то у контрольній групі він досягав 19,0%. Мимовільні викидні
та передчасні пологи найчастіше ускладнювали анамнез у групі порівняння -
17(16,51%), в інших групах відсоток був приблизно однаковим – 12,38%. Таким
чином, такий фактор ризику, як часте народження у нашому дослідження значущості
не мав.
За даними гінекологічного анамнезу було вивчено особливості менструальної
функції. Пізнє менархе відмічено у 114 (28,78%) осіб, але вірогідної різниці за
групами не було виявлено, хоча частіше зустрічалося у жінок з анемією –
32 (31,07%) випадки проти 30% у контрольній. У п’ятої частини обстежених
констатовані тривалі менструації (більше 7 днів) – 83 (20,96%), найбільшим
відсоток був у жінок із патологією нирок – 43(22,27%) проти 20% у контрольній
групі. Запальні процеси додатків та неплідність реєструвалися у 51 (12,88%)
пацієнтки, у 23(11,92%) основної та 13(12,62%) жінок з анемією. На порушення
оваріально-менструального циклу страждали 17(4,92%) обстежених, з них 11(5,7%)
осіб основної групи проти 5% у контролі. Міома матки ускладнювала
гінекологічний анамнез у 4(1%) пацієнток та зустрічалася в однакової кількості
жінок основної та контрольної групи та у 2 (1,94%) осіб, групи з анемією
вагітних.
Серед захворювань нирок, на які страждали пацієнтки основною нозологією був
пієлонефрит, детальна структура патології наведен