РОЗДІЛ 2
Програма, предмет і методи наукового дослідження
Робота є результатом комплексних соціально-гігієнічних досліджень Донецького
національного медичного університету ім. М. Горького співвиконавцем яких є
автор даної дисертаційної роботи. Основні результати відображені в публікаціях
наукових видань і є основою при виборі програми та загальної методики їх
проведення.
Дослідження складалося із семи основних етапів, кожен із яких, у свою чергу,
включав конкретні задачі другого порядку. Така багаторівнева структуризація
задач дослідження забезпечувала його системність, оскільки результати, отримані
на кожному попередньому етапі, логічно ставали основою не тільки для наступних
етапів, а й для узагальнення отриманих результатів та наукового обґрунтування
досягнення мети дослідження
Розроблені програма, матеріали та методи представлені на рис. 2.1.
Перший етап дослідження передбачав вивчення досвіду економічно розвинутих
країн, в тому числі країн СНД та України з питань організації стаціонарної
допомоги населенню.
Виконання поставленого завдання здійснювалося за допомогою структурно-логічного
аналізу та історико-інформаційного методу.
Другий етап програми включав вибір напрямку дослідження, формування мети та
завдань, обґрунтування його методів та обсягу.
Необхідність удосконалення всіх видів ефективності діяльності стаціонарного
сектору пов’язана з використанням старих методів організації його діяльності,
фінансування та управління, що не відповідає сучасним вимогам розбудови
національної системи охорони здоров’я.
За основу, при обґрунтуванні проведення роботи були взяті наукові розробки з
даного питання останніх років [32,44,65,72,73,133,143,154].
Було визначено та обґрунтовано методи наукового дослідження, що мають
використовуватися для досягнення поставленої мети.
Рис. 2.1. Програма, обсяги та методи досліджень
Рис. 2.1. Програма, обсяги та методи досліджень (продовження)
Одним із головних було вибрано статистичний метод. Статистичному методу
дослідження підлягала статистична інформація в динаміці п’яти років (2002Ї2006
рр.) з закладів охорони здоров’я другого рівня надання медичної допомоги.
Всього дослідженням охоплено 20 міських лікарень.
Враховуючи, що тільки статистичні дані не можуть забезпечити всебічною
об'єктивною інформацією, для досягнення мети були проведені серед різних груп
населення та медичних працівників медико-соціологічні дослідження, для чого
були розроблені спеціальні анкети (Додатки А.1 Ї А.10).
Анкети розроблялися у відповідності з вимогами до соціологічних досліджень з
забезпеченням конфіденційної інформації про респондентів і можливістю при
мінімальній кількості питань одержати максимум інформації.
Анкети прорецензовані і затверджені на засіданні кафедри організації вищої
освіти та управління охорони здоров’я Донецького національного медичного
університету, а також погоджені рішенням етичної комісії університету.
Для проведення дослідження були розроблені відповідні програма та робочий план.
Програма включила такі розділи:
Вивчення проблеми, об’єкта та предмета дослідження.
Його апробація та корекція.
Мета та завдання дослідження.
Генеральна сукупність та вибірка.
Розробка інструментарію (анкети) дослідження.
Збір інформації.
Обробка та аналіз одержаних даних.
Результати дослідження.
При розробці програми враховувались методичні принципи їх створення.
Основне завдання проведеного медико-соціологічного дослідження відповідало його
цільовій установці, тобто встановити за допомогою вивчення доступності і якості
медичної допомоги та рівень задоволеності пацієнтами різними аспектами
діяльності стаціонарного сектору, також отримати дані про рівень інформованості
різних груп населення, і в першу чергу медичних працівників та пацієнтів
стаціонарних відділень про права пацієнтів та виявити рівень їх дотримання в
стаціонарних відділеннях міста.Крім аналізу статистичної інформації та даних
медико-соціологічного дослідження було використано метод експертних оцінок.
Експертній оцінці підлягали у відповідності до зазначених вище обсягів історії
хвороби пацієнтів стаціонарних відділень, карти лікування пацієнтів денних та
домашніх стаціонарів.
Генеральною сукупністю, тобто, частиною об’єкту дослідження, на яку із
визначеною мірою точності можна поширити висновки дослідження, є медичні
працівники та доросле населення, що отримує медичну допомогу в стаціонарних
відділеннях ЗОЗ міста Донецька.
Використовувалась безповоротна випадкова вибірка, тобто кожний респондент
заповнював анкету тільки один раз.
Програма дослідження включала етап визначення генеральної сукупності і
вибіркової сукупності, як мікромоделі першої.
Зв’язок об’єкта дослідження з одиницею спостереження слідуючий:
Обсяг вибіркової сукупності розраховується за формулою 2.1.
t І+д 2 +N 2
n = _____________________ (2.1)
ДІ N + t І•д 2
де n – обсяг вибіркової сукупності;
t – критерій достовірності;
д – середнє квадратичне відхілення;
N – обсяг генеральної сукупності;
? – припустима помилка у соціологічних дослідженнях; максимальна величина
припустимої помилки становить ±5%
У дослідженнях такого характеру коефіцієнт унормованого відхилення дорівнює 2.
Розрахунки вибіркової сукупності для респондентів, обсягів експертної оцінки та
сероепідеміологічного моніторингу склали кількість, яка забезпечила
репрезентативність одержаних даних (додатки А.11 Ї А.12).
На третьому етапі дослідження була проведена оцінка загальної характеристики
мережі та потужності ліжкового фонду ЗОЗ другого рівня.
Для досягнення поставленої на етапі дослідження задачі за допомогою
статистичного методу, за даними статис