Ураження судин у хворих на системний червоний вовчак.

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Клінічна характеристика хворих
Під нашим спостереженням знаходилось 457 хворих на СЧВ (основна група) та 64
особи контрольної групи. Діагноз СЧВ встановлювали на основі критеріїв АCR
(1997) і формулювали згідно класифікації, рекомендованої Асоціацією
ревматологів України (2002). Діагноз АФС встановлювали на основі відомих
критеріїв [439].
У хворих збирали анамнез, оцінювали функціональний стан всіх органів і систем,
детально, з залученням лабораторних та інструментальних методів, вивчали стан
серцево-судинної системи.
Серед хворих основної групи чоловіків було 51 (11%), жінок – 406 (89%);
контрольної - чоловіків 10 (15,6%), жінок 54 (84,4%). Співвідношення між
чоловіками та жінками в основній групі обстежених хворих в цілому відповідає
літературним даним, за якими жінки хворіють частіше за чоловіків. Вік хворих
основної групи склав 38,64±0,49 роки (від 17 до 71 років). Вік осіб контрольної
групи склав (37,3±2,38 роки) і коливався в межах 30-65 років. В контрольну
групу включались особи за умови відсутності скарг з боку внутрішніх органів та
систем, та обтяженої спадкової патології з боку серцево-судинної системи (ССС)
. Окрім клінічного обстеження, особам контрольної групи проводили детальні
інструментальні і лабораторні дослідження. Переважна більшість хворих
перебувала на стаціонарному лікуванні в ревматологічному відділенні
Українського державного НДІ реабілітації інвалідів. В залежності від віку,
згідно рекомендаціям Ковешникова В.Г. и др., (1992), хворих розділено на
наступні групи: до першої було віднесено 33 чоловік (юнаки від 17 до 21 року,
дівчата 16-20 років), до другої групи – перший період зрілого віку, віднесено
136 (чоловіки 22-35 років, жінки 21-35 років), до третьої – другий період
зрілого віку, віднесено 276 хворих (чоловіки від 36 до 60 років, жінки 36-55
років). До четвертої (12 хворих) було віднесено пацієнтів, вік яких був у жінок
вищий за 55 років, у чоловіків - за 60 років.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика обстежених хворих на СЧВ
Показник
Розподільча ознака
Хворі на СЧВ
( n = 457)
Хворі
Стать
Чоловіки
51
11,2%
Жінки
406
88,8%
Вік, роки
До 21 року
33
7,2%
?21-?35 роки
136
29,8%
?36-?45 роки
162
35,4%
?46-?55 роки
114
25,0%
чол>60, жін>55
12
2,6%
Давність захворювання, роки
До 3 років
116
25,4%
3 – 8 років
261
57,1%
Більше 8 років
80
17,5%
Активність за SLEDAI, бали
Менше 14 балів
132
28,9%
14 - 23 бали
218
47,7%
Більше 23 балів
107
23,4%
Індекс ушкодження (IУ), бали
Менше 6 балів
138
30,2%
6 - 7 балів
225
49,2%
Більше 7 балів
94
20,6%
Група інвалідності
19
4,2%
1,5%
ІІ
240
52,5%
ІІІ
191
41,8%
Фактори, що передували дебюту СЧВ
Фізичне перенапруження
79
17,3%
Психічна травма
93
20,4%
Часті ангіни, ГРВІ
73
16,0%
Інше (інсоляції, переохолод­ження, алергія, ін.)
212
46,3%
Враховуючи велику кількість хворих в останній групі та широкий віковий діапазон
ми розподілили її на дві підгрупи. До першої увійшли 162 хворих від 36 до 45
років незалежно від статевої приналежності, в другу - 114 хворих (чоловіки 46 -
60 років, жінки 46-55 років). Перша група інвалідності була встановлена 7
(1,5%), друга – 240 (52,5%), третя – 191 (41,8%) хворому. Не визнаних
інвалідами було лише 19 (4,2%) чоловік.
Аналіз даних (табл.2.1) свідчить, що у 212 (46,3%) захворюванню передували
надлишкова інсоляція, переохолодження, алергійні реакції на лікарські та
побутові засоби, у 79 (17,3%) – фізичне перенапруження, а у 73 хворих (16,0%) –
перенесені часті ангіни та вірусні інфекції. Початок свого захворювання з
психічною травмою пов’язували 93 пацієнти (20,4%).
Ми проаналізували основні клінічні симптоми і синдроми, а також деякі
лабораторні показники захворювання (табл2.2). Наведені в таблиці дані свідчать,
що серед уражень шкіри та слизових „метелик” зустрічався у 40,7% хворих,
поліморфний висип тулуба та дерматит у 16,8%, алопеція у 13,3%, сітчасте ліведо
та ураження слизових практично у кожного десятого хворого. Більш ніж у половини
виявлено суглобовий синдром (артрити чи артралгії). Міалгії та міозити
зустрічались у кожного п’ятого хворого. Дещо нижчою була частка хворих з
ураженням легень. Кількість їх з плевритом та пульмонітом склала 7,4%.
Анорексія, нудота, діарея спостерігались у 26%, абдомінальний больовий синдром
у 6,3% обстежених. Майже у половини (47,3%) хворих виявлявся різного ступеня
виразності анемічний синдром, у кожного четвертого лейкопенія, у 10,5% -
тромбоцитопенія, у 14,2% протеїнурія.
Детальний аналіз уражень серцево-судинної системи показав, що ІХС (стенокардія,
інфаркт міокарду, пароксизмальна тахікардія та миготлива аритмія) виявлялась у
15,1%, міокардит у 11,4%, ендокардит Лібмана – Сакса у 4,2%, а перикардит у
2,6% хворих.
У всіх хворих ми проаналізували та співставили з тяжкістю ушкодження внутрішніх
органів властивості пульсу, серцевого поштовху, межі серця, ширину судинного
пучка, характер тонів серця, наявність шумів та акценту другого тону.
Таблиця 2.2
Основні клініко-лабораторні показники активності та тяжкості захворювання
хворих на системний червоний вовчак
Показники
Хворі на СЧВ, ( n = 457)
Хворі
Ураження шкіри та слизових
“Метелик”
186
40,7%
Алопеція
61
13,3%
Поліморфна ерітема, дерматит
77
16,8%
Сітчасте ліведо
47
10,3%
Ураження слизових оболонок
51
11,2%
Ураження опорно-рухового апарату
Артрити та артралгії
248
54,3%
Міалгії та міозити
89
19,5%
Ураження легень
Плеврит та пульмоніт
34
7,4%
Ураження ШКТ
Анорексія, нудота, діарея
119
26%
Абдомінальний больовий синдром
29
6,3%
Ураження кровотворної