Ви є тут

Вестибулярна дисфункція та сенсороневральна приглухуватість в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у динаміці післяаварійного періоду

Автор: 
Міщанчук Ніна Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2009
Артикул:
3509U000447
129 грн
Додати в кошик

Вміст

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень
Вступ
Розділ 1. Вплив іонізуючої радіації на вестибулярний і слуховий аналізатори, нервову та судинну системи (огляд літератури).
1.1. Анатомо-фізіологічні основи функціонування вестибулярного і слухового аналізаторів та вплив на них іонізуючої радіації.
1.2. Дія іонізуючого опромінення на нервову та судинну системи
1.2.1. Зміни нервової та судинної систем у потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
1.3. Лікування гострої і хронічної ВД та СНП різного генезу
1.4.Обговорення даних літератури та обґрунтування обраного напрямку досліджень
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження
2.1.Загальна характеристика обстежень .
2.1.1. Характеристика обстежених груп УЛНА на ЧАЕС.
2.2. Методи досліджень.
2.2.1. Методика вестибулометричного обстеження.
2.2.2. Методика електроокулографії (ЕОГ)
2.3. Методи обстеження функціонального стану слухового аналізатора.
2.3.1. Аудіометричне обстеження.
2.3.2. Об'єктивні електрофізіологічні методи обстеження слухової функції.
2.3.2.1. Методика акустичної (динамічної) імпедансометрії (тимпанометрія, іпсилатеральна та контралатеральна рефлексометрія)
2.3.2.2. Методика реєстрації отоакустичної емісії продуктів спотворення (ОАЕПС).
2.3.3. Реєстрація слухових викликаних потенціалів.
2.3.3.1. Методика реєстрації коротколатентних або стовбуромозкових слухових викликаних потенціалів (КСВП ).
2.3.3.2. Методика реєстраціі довголатентних або коркових слухових викликаних потенціалів ( ДСВП )
2.4. Методика екстракраніальної ультразвукової доплерографії (УЗДГ).
2.5. Методика дослідження стану мікроциркуляторного русла
2.6. Епідеміологічні та статистичні методи дослідження, застосовані при обробці результатів обстеження УЛНА на ЧАЕС
2.6.1. Аналіз захворюваності на вестибулярну дисфункцію
2.6.2. Методика обчислення ризиків.
2.6.3. Математичне моделювання ризиків ВД в УЛНА на ЧАЕС.
2.6.4. Обчислення середніх значень кількісних показників, що підлягають вивченню.
Розділ 3. Захворюваність та ризики розвитку вестибулярної дисфункції: математичне моделювання ризиків. Зміни функціонального стану весибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду.
3.1. Характер та структура вестибулярних порушень в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду.
3.2. Ризики розвитку ВД в УЛНА на ЧАЕС.
3.3. Захворюваність на ВД в УЛНА на ЧАЕС: результати математичного моделювання ризику
3.4. Зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕСI групи, які перенесли ГПХ, у динаміці післяаварійного періоду
3.5. Зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕС ІІ групи, опромінених малими дозами низької інтенсивності за відносно короткий проміжок часу, у динаміці післяаварійного періоду
3.6. Зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора в УЛНА на ЧАЕС ІІІ групи, опромінених малими дозами низької інтенсивності впродовж тривалого часу, у динаміці післяаварійного періоду .
3.7. Особливості клінічних проявів ВД в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді при судинних порушеннях з кризовим перебігом.
3.8.Клініко-електрофізіологічна характеристика ВД при дисциркуляторній енцефалопатії в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді
3. Узагальнення результатів обстежень
Розділ 4. Зміни функціонального стану слухового аналізатора в УЛНА на ЧАЕС за даними аудіометрії та електрофізіологічних досліджень у динаміці післяаварійного періоду
4.1.Зміни гостроти слуху, його характер та захворюваність на СНП в УЛНА на ЧАЕС за даними аудіометрії у динаміці післяаварійних років.
4.1.1. Зміни гостроти слуху в УЛНА на ЧАЕС І групи, що перенесли ГПХ, за даними аудіометрії у динаміці післяаварійного періоду
4.1.2. Зміни гостроти слуху в УЛНА на ЧАЕС ІІ групи, що зазнали опромінення у малих дозах низької інтенсивності за відносно короткий проміжок, за даними аудіометрії у динаміці післяаварійного періоду.
4.1.3. Зміни гостроти слуху в УЛНА на ЧАЕС ІІІ групи, опромінених малими дозами низької інтенсивності впродовж тривалого періоду, за даними аудіометрії у динаміці післяаварійних років звірити
4.2. Зміни часових показників акустичної (динамічної) імпедансометрії в УЛНА на ЧАЕС у ранньому післяаварійному періоді.
4.3. Показники функціонального стану зовнішніх волоскових клітин внутрішнього вуха за даними в ОАЕПС в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді
4.4. Зміни функціонального стану стовбуромозкових структур слухового аналізатора при іонізуючому опроміненні в УЛНА на ЧАЕС у динаміці післяаварійного періоду.
4.5. Зміни функціонального стану коркових структур слухового аналізатора в УЛНА на ЧАЕС різних груп у динаміці післяаварійного періоду
4.6. Послідовність розвитку ВД та СНП та їх патогенетична поєднаність у динаміці післяаварійного періоду в УЛНА на ЧАЕС
4.7. Узагальнення результатів обстежень
Розділ 5. Порушення мікроциркуляторного русла, зміни кровообігу в магістральних судинах голови та шиї в УЛНА на ЧАЕС. Атеросклероз аорти, склеротичні зміни судин сітківки ока та слухові порушення як симптомокомплекс передчасного старіння організму в УЛНА на ЧАЕС.
5.1. Порушення мікроциркуляторного русла та їх вплив на розвиток ВД в УЛНА на ЧАЕС
5.2. Зміни кровообігу в магістральних судинах голови і шиї в УЛНА на ЧАЕС
5.3. Вплив фунціональних змін сітківки ока на параметри експериментального ністагму та взаємозв'язок вестибулярних та зорових порушень в УЛНА на ЧАЕС за даними випадок- контрольного дослідження
5.4. Вивчення впливу змін у магістральних судинах голови і шиї на прояв вестибулярних та неврологічних порушень в УЛНА на ЧАЕС за допомогою математичного моделювання
5.5. Атеросклероз аорти, склеротичні зміни судин сітківки ока та слухові порушення як симптомокомплекс передчасного старіння організму в УЛНА на ЧАЕС (клініко-епідеміологічне дослідження)
5.6. Узагальнення результатів обстежень
Розділ 6. Тактика лікування та корекції вестибулярної дисфункції і сенсороневральної приглуховатості в УЛНА на ЧАЕС
6.1. Лікування ВД і СНП алопатичними препаратами та оцінка їх ефективності
6.2. Антигомотоксичні препарати при лікуванні ВД і СНП в УЛНА на ЧАЕС та оцінка їх ефективності
6.3. Гірудотерапія гострої ВД і гострої СНП при фібринолітичних змінах крові в УЛНА на ЧАЕС та оцінка її ефективності.
6.4. Засоби корекції ВД та СНП.
6.4.1. Лікувальна фізкультура - як неспецифічний засіб корекції статико-кінетичної рівноваги при ВД в УЛНА на ЧАЕС
6.4.2. Підбір слухових апаратів - засіб корекції СНП в УЛНА на ЧАЕС.
6.5. Узагальнення результатів обстежень.
Розділ 7. Аналіз результатів обстежень
Висновки.
Практичні рекомендації.
Список