РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
2.1. Обумовленість життєзабезпечення населення характером соціально-економічного розвитку суспільства
Життєзабезпечення і спосіб життя зумовлюються рівнем розвитку суспільства і його соціально-економічним спрямуванням.
Вдосконалення продуктивних сил суспільства сприяє зростанню потреб населення і зміні засобів їх задоволення, зміні образу життя людини і підвищенню значення суб'єктивного фактору. З іншого боку, розширення і зростання потреб людини стає потужним стимулом розвитку продуктивних сил. Виробничі потужності створюються в кінцевому рахунку для задоволення потреб людей. Взаємозв'язок між економічним зростанням і соціальним розвитком в різних підсистемах світового господарства свідчить про наявність функціональних залежностей означених категорій.
Гальмування економічного розвитку в колишньому СРСР поставило питання про необхідність трансформації економічної системи на терени ринкової економіки. Показники соціально-економічного розвитку демонстрували небувалий занепад адміністративно-командної системи. Центральне планування економіки було неефективним, нехтування законами ринкового ціноутворення викликало відірваність виробництва від споживання, плата та інші показники втратили зміст економічних важелів, а штучний ринок став вкрай дефіцитним.
Порівнюючи дані про показники ВНП на душу населення останніх часів існування адміністративно-командної системи, коли розпочався перехідний період до ринкових економік, ми бачимо (табл. 2.1 [162]), що ВНП на душу населення Східної Німеччини становив приблизно чверть західнонімецького і був найвищим серед країн соцтабору, а в СРСР цей показник дорівнював 1780 доларів США, тобто близько третини південнокорейського і менш, ніж у Мексиці, Панамі та Коста-Ріці [73].
Таблиця 2.1
ВНП на душу населення в Радянському Союзі, Східній Європі та Югославії, 1990 рік (у доларах США)
КраїнаВНП на душу населенняРумунія1 640Польща1 700Радянський Союз1 780Болгарія2 210Угорщина2 780Югославія3 060Чехословаччина3 140Східна Німеччина4 000 Підтверджуючи тезу про вплив характеру і стану економічної системи суспільства на рівень життєзабезпечення населення, зазначимо, що в розвинутих країнах цей показник коливається в межах від 17 тис. дол. до 27 тис. дол. США [73].
Процес перетворення централізованих планових економік у ринкові означився подальшим гальмуванням економічного розвитку та падінням ВВП. Україні в спадщину від перебування в складі колишнього СРСР залишилась невтішна картина. Дохід на душу населення складав 2 340 доларів США.
Дані про населення та дохід на душу населення наведені в таблиці (табл. 2.2 [162]). Перехід від високо монополізованої економіки до ринкової системи господарювання значною мірою був ускладнений через успадкування від колишнього СРСР спеціалізації та структури економіки.
Внаслідок спеціалізації, сформованої впродовж тривалого періоду на основі запровадженого поділу праці, Україна виробляла в середньому лише 20 % кінцевої продукції. У промисловому секторі їй було відведено роль виробника напівфабрикатів із низьким вмістом додаткової вартості. В останні роки існування СРСР частка міжрегіональної торгівлі у загальному обсязі торгівлі України становила 82,1 %, що свідчать про залежність економіки від зовнішньоекономічних відносин дані таблиці (табл. 2.3 [163]).
Таблиця 2.2
Населення та дохід на душу населення республік колишнього СРСР, 1991 рік
РеспублікаНаселення,
(тис. чол.)Дохід на душу населення,
(дол. США)Азербайджан7 2191 670Білорусь10 3283 110Вірменія 3 3602 150Грузія5 4781 640Естонія1 5913 830Казахстан16 8992 470Киргизія4 4481 550Латвія 2 6933 410Литва3 7652 170Молдова4 3842 170Російська Федерація148 9303 220Таджикистан5 4121 050Туркменистан3 7481 700Узбекистан 20 9551 350Україна52 9992 340
Таблиця 2.3
Частка загальної та міжрегіональної торгівлі у ВНП окремих країн (%)
КраїнаТоргівляЧастка міжрегіональної торгівлі в загальному обсязі торгівліЗагальнаМіжрегіональна Росія 18,311,160,6Україна 29,023,882,1Болгарія 30,116,153,4Чехословаччина 23,010,947,2Угорщина34,113,740,3Польща 19,68,443,1Румунія 17,63,721,0
Серед країн ЄС найвищий рівень частки міжнародної торгівлі в загальному обсязі торгівлі вказаного періоду зафіксовано в Нідерландах і Бельгії, він складає відповідно 69,2 % і 60,0 % [162, 163].
Згідно з дослідженнями, проведеними ООН в 1993 році у 173 країнах світу за показниками, що характеризують рівень і якість життя та беруть до уваги стан системи охорони здоров'я і освіти, тривалість життя, зайнятість населення, купівельну спроможність, доступність до політичного життя, перше місце посідала Японія, США - шосте. З країн колишнього СРСР лідирувала Литва (29-те місце), Естонія та Латвія (34-те та 35-те місця), Україна ж займала 45-ту сходинку в цьому переліку [87].
У 60-х роках минулого століття енергоємні українські металургійні та машинобудівні підприємства, у зв'язку з розробкою енергетичних ресурсів в Сибіру, були перепрофільовані з використання в значній мірі вичерпаних запасів вугілля Донбасу на споживання нафти та газу Росії. Цей захід поставив економіку України в залежність від імпорту енергоносіїв, яка триває і понині. Це ускладнює процес відтворення і зменшує можливість формування життєзабезпечення населення.
Прагнення України збудувати соціально-орієнтовану ринкову економіку робить необхідним визначення орієнтирів розвитку і з'ясування реальних можливостей на цьому шляху. Оскільки життєзабезпечення населення базується, в першу чергу, на розвитку продуктивних сил суспільства, дозволимо собі провести деякі порівняння.
Соціально-орієнтованій економічній системі властивий розвинений комплекс програм соціального забезпечення - від державного страхування до грошової допомоги родинам. Цільові державні виплати становлять вищий відсоток від з