Конкуренція кримінально-правових норм

РОЗДІЛ 2
ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
2.1.Питання про види конкуренції кримінально-правових норм в юридичній
літературі
Питання про види конкуренції кримінально-правових норм в науці кримінального
права відноситься до розряду остаточно не вирішених. Це й не дивно. Як відомо,
об’єм поняття залежить від визначення його змісту. Об’єм поняття - це
множинність (клас) предметів, кожному з яких притаманні ознаки, зафіксовані у
досліджуваному понятті. Отже, встановлення видів конкуренції
кримінально-правових норм означає з’ясування об’єму цього правового явища,
оскільки класифікація - це нещо інше, як визначена конкретизація поняття,
виділення можливих видових відмінностей у межах розглядуваної сукупності [34].
[137[34] Диалектика научного познания./ Ред. Д.П. Горский. - М.: Наука, 1978. -
С.366.] Науці відомий так званий закон зворотнього співвідношення між змістом
та об’ємом поняття, згідно з яким із збільшенням змісту зменшується об’єм
поняття та навпаки [53]. [138[53] Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник.
- М.: Наука, 1976. - С.457.] Таким чином, виділення видів конкуренції
кримінально-правових норм безпосередньо залежить від визначення тим чи іншим
автором поняття цього правового явища.
Традиційно конкуренцію правових норм розглядають в межах вчення про
кваліфікацію злочинів [68, 83, 93, 58]. [139[68] Кудрявцев В.Н. Общая теория
квалификации преступлений. - М.: Юристъ,1999. - С.210-235;[83] Малыхин В.П.
Квалификация преступлений. Теоретические вопросы: Учебное пособие к спецкурсу.
- Куйбышев: Изд-во Куйбышевского ун-та, 1987. - С.41-46;[93] Навроцький В.О.
Проблеми кваліфікації злочинів. Конспект лекцій. - Львів: ЛДУ, 1993. -
С.24-25;[58] Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.:Юринком,1998. -
С.53-74 та інші.] Але чи це єдиний можливий підхід?
За результатами проведеного анкетування, абсолютна більшість працівників
правоохоронних органів на запитання “Чи зустрічалися Ви з проблемою конкуренції
при застосуванні норм Загальної частини Кримінального кодексу?”, відповіли, що
не зустрічалися - 72,9%. І хоча 22,5% учасників анкетування зазначили, що
зустрічалися із конкуренцією при застосуванні норм Загальної частини КК, жоден
з них не зміг навести приклад такої конкуренції. Єдина відповідь на прохання
вказати на випадки конкуренції між нормами Загальної частини КК стосувалася
норм, закріплених в ст.ст. 101, 93, 94 КК України 1960р., які, як відомо, не є
нормами Загальної частини. 3,9% респондентів не дали відповіді на дане
запитання. Таким чином, частина практичних працівників допускає можливість
конкуренції кримінально-правових норм не лише при кваліфікації злочинів, а й
при вирішенні інших питань, зокрема тих, які регламентовані нормами Загальної
частини.
Про конкуренцію кримінально-правових норм поза вирішенням питань
кримінально-правової кваліфікації перший почав писати В.П.Малков, який
зазначив, що, на його думку, без сумнівів, найбільш часто конкуренцію
кримінально-правових норм доводиться долати при кваліфікації злочинів, однак
неправильно було б вважати, що проблема конкуренції виникає стосовно норм
Особливої частини. В практиці виникають випадки, коли перед правозастосовними
органами виникає питання про конкуренцію норм, які відносяться до Загальної
частини, а також норми Загальної та Особливої частини [81]. [140[81] Малков
В.П. Конкуренция уголовно-правовых норм и её преодоление.// Советское
государство и право. - 1975. - №3. - С.60.] Ніяких прикладів таких ситуацій
автор не наводить. Наведені твердження знайшли підтримку у поглядах
К.С.Хахуліної, яка, зокрема, відзначила, що можлива конкуренція норм, які
регулюють інші питання, не пов’язані з караністю та кваліфікацією злочинів,
наприклад, конкуренція норм, які регулюють порядок і умови умовно-дострокового
звільнення при вчиненні особою кількох злочинів [191]. [141[191] Хахулина К.С.
Понятие конкуренции уголовно-правовых норм.// Сборник аспирантских работ.
Общественные науки. Право. - Казань: Издательство Казанского ун-та, 1976. -
С.34.]
Дані погляди отримали розвиток у працях Л.В.Іногамової-Хегай, яка пише про
конкуренцію норм при призначенні покарання в межах санкції статті Особливої
частини Кримінального кодексу [43]. [142[43] Иногамова Л.В. Конкуренция норм
при назначении наказания в пределах санкции статьи Особенной части Уголовного
кодекса.// Государство и право. - 1999. - №8. - С.63-71.]
Далі автор зазначає, що у відповідності до періоду регулювання кримінального
правовідношення можна виділити конкуренцію кримінально-правових норм, яка
виникає в процесі регулювання кримінально-правового відношення при кваліфікації
злочину; конкуренцію норм при призначенні покарання; конкуренцію норм при
звільненні від кримінальної відповідальності та конкуренцію норм при звільненні
від покарання [44]. [143[44] Иногамова-Хегай Л.В. Конкуренция норм уголовного
права. - М.: Щит - М,1999. - С.36.]
Даний підхід, який полягає в істотному розширенні об’єму поняття конкуренції
кримінально-правових норм, видається помилковим з таких причин: по-перше,
автори виходять з ототожнення конкуренції та колізії кримінально-правових норм,
що, як відзначалося вище, є неприйнятним. Це дозволяє їм говорити про
темпоральну, просторову та ієрархічну конкуренцію [44] [144[44] Иногамова-Хегай
Л.В. Конкуренция норм уголовного права. - М.: Щит - М,1999. - С37.] або про
конкуренцію кримінально-правових норм у часі, а також про конкуренцію
кримінально-правових норм національного законодавства з нормами іноземних
держав, кримінально-правових норм національного законодавства