РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Об'єкт дослідження
Дослідження проведено на конях українських та російських кінних заводів та племінних конеферм (таблиця 2.1), які проходили випробування на Київському іподромі.
Таблиця 2.1
Розподіл поголів'я за місцем (господарством) народження
ГосподарствоКількість коней, голів2 роки3 роки4 рокиСтарший вікЖеребціКобилиЖеребціКобилиЖеребціКобилиЖеребціКобилиК-д №19251614118451К-д № 61191315101367-К-д № 625573332-К-д "АО Павлівське"1413118956-К-д №866353213-К-д № 5923535121К-д №1241061058262"Березова рудка"314311--"Пересвіт"-12211--Локотской к-д4554421-
Вибір для дослідження саме іподромних коней пояснюється наявністю одночасно великої кількості особин, які знаходяться в тотожних умовах, змагаються постійно на одній доріжці, в умовах одного й того ж кліматичного поясу. Важливість двох останніх факторів підкреслювали Д. Ю. Капунцов (1985) і М.А. Леонова, А.И. Полозков (1982) [40, 61]. На іподромні випробування направляють здорових племінних коней, без значних вад екстер'єру, які пройшли заводський тренінг.
Матеріал було зібрано в 1992-1998 роках. Усього було знято проміри з 590 коней двох, трьох, чотирьох, п'яти, шести i семи років. Робота проводилась згідно схеми досліджень (рис. 2.1).
Рисунок 2.1. Загальна схема досліджень
Вивчення вікової повторюваності промірів і жвавості, статевого диморфізму жвавості і промірів ВХ, ДТ, ОГ, ОП, міжпородних відмінностей російських і орловських рисаків за жвавістю й промірами ВХ, ДТ, ОГ, ОП, визначення кореляційних зв'язків між окремими промірами та побудова моделей проводились на вибірці, що налічує 590 голів коней російської рисистої породи. При визначенні міжпородних відмінностей використовувались дані щодо орловських рисаків (N=128). Для визначення маси за промірами використовувалась вибірка, яка налічувала 575 голів різних порід та безпородних коней у віці від 1 місяця до 19 років.
2.2. Методика вимірювання коней
Вимірювання проводилися за допомогою циркуля, мірної палки i мірної стрічки з лівого боку тварини за стандартними зоотехнічними методиками [28, 58, 62] (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Методика вимірювання коней
ПромірВимірювальний пристрійМетодика вимірювання123Висота в холціВимірювальна палицяВід найвищої точки холки вертикально до земліДовжина тулуба-,,-Від переднього виступу плече-лопаткового суглобу до каудальної точки сідничного буграОбхват грудейВимірювальна стрічкаВертикально, навколо грудей, торкаючись заднього кута лопаткиОбхват п'ястка-,,-В найвужчому місці п'ястка: в нижній частині верхньої треті п'ясткаДовжина лопатки-,,-Від центру напівкола лопаткового хряща до плече-лопаткового суглоба, трохи лівіше від ості лопатки
Продовження таблиці 2.2.
123Довжина плеча-,,-Від зовнішнього бугорка плечової кістки до основи ліктьового відросткаДовжина передпліччя-,,-Від основи ліктьового відростка до центру додаткової кісткиДовжина п'ястка-,,-Від початку грифельних кісток до центру сезамовидних кістокДовжина клубової кісткиВимірювальна стрічкаВід маклака до сідничної кістки в місці утворення тазостегнового суглобаДовжина стегна-,-Від великого вертлюгу до колінного суглобуДовжина гомілки-,-Від колінного суглоба до каудального краю таранної кісткиДовжина плесни-,-Від початку грифельних кісток до центру сезамовидних кісток путоподібного суглобаДовжина голови-,-Від потиличного гребня перпендикулярно до лінії, яка з'єднює нижні кути ніздрейДовжина шиї-,-Від потиличного гребня до шийного краю лопаткиШирина в плечахЦиркульМіж зовнішніми виступами плече-лопаткових суглобівШирина в маклаках-,-Між крайніми зовнішніми виступами маклаківВисота ноги в ліктіВимірювальна стрічкаВід вищої крайньої задньої точки ліктьового відростка до землі вертикально
Вимірювання проводилися власноручно, дана методика вимагає, щоб виміри знімала виключно одна людина з метою зменшення похибки отриманих результатів.
Були розраховані такі індекси [28]:
Індекс формату = (ДТ/ВХ)100%
Індекс обхвату грудей = (ОГ/ВХ)100%
Індекс компактності = (ОГ/ДТ)100%
Індекс обхвату п'ястка = (ОП/ВХ)100%
2.3. Проміри копит
У сорока коней російської рисистої породи 3-4 років були взяті проміри копит (25 жеребців і 15 кобил). Процедура визначення площі копита полягала в тому, що з кожного копита знімався відбиток на папір, а потім визначалась площа відбитка на міліметровому папері. Окрім цього, з кожного копита брались чотири проміри (рис. 2.2) [134, 144]: відстань між кутами стрілки (а), коса довжина копита (від краю зачепу до кута стрілки). Брались такі проміри - відстань від вершини зачепу до лівого і до правого кутів стрілки (визначалась середня величина (в)), максимальна ширина копита (с), довжина копита (від краю зачепу до центра п'ятки) (d).
Рисунок 2.2. Проміри копита.
Для визначення різниці в площі копит у жеребців і кобил був проведений однофакторний дисперсійний аналіз за стандартною методикою окремо для кожного з чотирьох копит [125]. Було розраховано скільки процентів від сумарної площі опори припадає на кожне копито, передню та задню сторону, лівий та правий бік. За отриманими результатами була оцінена вірогідність відмінностей (як фактор виступає правий чи лівий бік, або передня чи задня сторона) відповідної сумарної площі опори. Шляхом кореляційного аналізу було досліджено зміни жвавості відповідно до змін у площі копит та змін у площі опори під час руху риссю.
2.4. Статистичні методи обробки даних
Для проведення статистичної об