РОЗДІЛ 2
ПРОЦЕС І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ЗА РОЗРОБЛЕНОЮ МЕТОДИКОЮ
2.1. Вихідні позиції і зміст експериментального навчання
Дані констатуючого зрізу дозволяють зробити висновки про необхідність і доцільність поглибленого вивчення емоційної лексики, про розроблення системи роботи на уроках мови і методики викладання української мови, яка сприяла б удосконаленню мовленнєвих навичок і була професійно зорієнтованою.
Відправним пунктом для нашої роботи стали результати наукових досліджень лабораторій методики української мови та початкової освіти Інституту педагогіки АПН України, зокрема монографія О.Н. Хорошковської [172], присвячена лінгводидактичним проблемам навчання української мови як другої у початкових класах. Ми спиралися на твердження Н.О. Хорошковської, що лінгводидактична система навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання включає в себе лінгвістичні характеристики мови, психологічні та психолінгвістичні особливості її засвоєння, зміст, принципи, засоби, методи та прийоми навчання і систему вправ, а також форми організації навчального процесу [172, с. 9]; на дослідження з проблеми збагачення словникового запасу учнів початкових класів у процесі навчання української мови як другої (Л.О. Кутенко), відбору лексики на початковому етапі навчання української мови у школах з російською мовою викладання (Т.В. Коршун), методики формування лексичних понять (Л.Б. Попова).
До уваги бралися методичні розробки Л.О. Варзацької, А.П. Каніщенко, Г.Г. Підлісної, К.І. Пономарьової [25, 65, 117, 118].
З огляду на зазначене метою експериментального дослідження стала розробка змісту та методичної системи роботи над емоційно забарвленою
лексикою, яка, збагачуючи й увиразнюючи мовлення студентів, сприяла б посиленню функціонально-комунікативного підходу до опрацювання досліджуваної лексичної теми.
Мета експерименту - перевірити запропоновані зміст і методику збагачення словникового запасу студентів педучилища в процесі вивчення відповідних розділів і тем у курсі української мови та методики викладання української мови в початковій школі.
Методика дослідного навчання передбачала розв'язання таких завдань:
1) виявити можливий обсяг теоретичного матеріалу для поглиблення знань студентів про експресивну лексику та її функції у процесі опрацювання курсу сучасної української літературної мови;
2) обґрунтувати систему лексичних завдань і вправ з української мови для формування практичних умінь і навичок майбутніх учителів;
3) розробити методику збагачення словникового запасу студентів і вироблення комунікативних умінь і навичок шляхом виконання професійно зорієнтованих завдань у процесі вивчення курсу методики викладання української мови;
4) перевірити ефективність укладеного словника-мінімуму емоційно забарвленої лексики для студентів педагогічних училищ та учнів загальноосвітніх шкіл і апробувати його в процесі виконання практичних і творчих завдань.
Розроблена система дослідного навчання спирається на загальні принципи дидактики: науковість, систематичність, свідомість навчання, практичну (професійно-педагогічну) спрямованість знань.
Навчальний експеримент з теми дослідження проводився в 1998-1999, 1999-2000, 2000-2001 навчальних роках на 1-4 курсах (І освітньо-кваліфікаційний рівень) Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту, Київського міського педагогічного коледжу, педагогічного коледжу при Національному університеті ім. Т.Г. Шевченка, на педагогічному факультеті НПУ ім. М.П. Драгоманова.
Експериментом було охоплено 16 груп загальною кількістю 480 студентів (240 студентів - експериментальні групи і 240 студентів - контрольні групи).
Апробація розроблених студентами завдань і вправ на заняттях з методики викладання української мови проводилась у ЗОШ № 1 та ЗОШ № 18 м. Хмельницького.
Дослідне навчання здійснювалось у контрольних групах училища за чинними програмами та підручниками, в експериментальних - за дослідною програмою і було спрямоване на поглиблене вивчення теоретичного матеріалу стосовно досліджуваної теми і вироблення мовленнєвих умінь, пов'язаних з використанням емоційної лексики у власних висловлюваннях.
На початок експерименту вихідний рівень володіння українською мовою в контрольних і експериментальних групах училища був однаковим, що є однією з вимог до проведення дослідного навчання.
Робота за дослідною програмою здійснювалась у 2 етапи. На першому етапі дослідного навчання здійснювалося поглиблення теоретичних знань студентів у процесі вивчення відповідних тем з української мови, формувались практичні уміння і навички шляхом виконання дібраних вправ, написання творчих робіт.
Формами організації навчальної діяльності на цьому етапі були уроки, уроки-лекції, самостійні роботи, практичні та семінарські заняття.
Другий етап передбачав формування професійних умінь і навичок майбутніх учителів, які закладалися в курсі методики викладання української мови. Студенти залучалися на практичних заняттях та під час виконання самостійних робіт до розробки бесід, тестових завдань, укладання шкільного міні-словника за текстами читанок, а також добирали і розробляли спеціальні вправи для уроків української мови в 3 класі.
Дослідна програма щодо відбору для засвоєння студентами теоретичного матеріалу, пов'язаного з емоційно забарвленою лексикою, охоплювала теми розділу "Лексикологія", а також окремі теми інших розділів, зокрема "Фразеології", "Словотвору", "Граматики", що забезпечує певну системність у роботі і внутрімовні зв'язки.
Таблиця 2.1
Програма експериментального навчання "Збагачення й увиразнення мовлення студентів емоційно забарвленою лексикою" (Українська мова)
Тема програмиТип заняттяТеоретичні відомостіПрактичні уміння і навичкиСамостійна робота12345Стилістика і культура мовленняЛекціяДоцільність уживання емоційно забарвленої лексики у кожному зі