Ви є тут

Облік та аналіз фінансових результатів (на прикладі авіаремонтних підприємств України)

Автор: 
Пархоменко Наталія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U000555
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
2.1. Передумови раціональної організації обліку фінансових результатів.
Раціональна побудова обліку – це не просто закріплення його форм і методів в
обліковій політиці підприємства. Щоб ці форми і методи ефективно працювали на
кінцевий результат і виробництва, і господарської діяльності – треба вивірений,
науковий підхід до всієї системи господарського обліку.
Облік представляє складну інформаційну систему і як важливіша функція
управління потребує постійного удосконалення, відповідності запитам
користувачів інформації, бути дійовим, не громіздким, пристосованим до обробки
засобами електронної обчислювальної техніки. У цьому зв’язку не можна підходити
до вибору форм і методів обліку за принципами, що вони десь дійові і ефективні.
Необхідний індивідуальний підхід, бо кожне підприємство, навіть однієї галузі,
має свої, хоч і невеликі, але суттєві відмінності в системі управління,
маркетингу, організації і технології виробництва, доведенні свого продукту до
споживача, формуванні кінцевого результату господарської діяльності. Ці та інші
відмінності і повинні враховувати разом з головним бухгалтером керівники,
вирішуючи облікову політику підприємства.
Першочерговою передумовою раціональної побудови обліку на підприємстві є його
організація і технологія виробництва. Це якраз та магістральна лінія, не
враховувати яку не можна. Організація виробництва безумовно пов’язана з
системою управління та маркетингом, що в свою чергу потребує своєчасної і
достовірної інформації. Ось тут і знаходять своє проявлення і форми обліку, і
його методи.
Стосовно форм обліку – то тут особливих альтернатив не може бути: авіаремонтні
підприємства мають дрібносерійний і, що часто трапляється, індивідуальний тип
виробництва. А це тягне за собою необхідність відкриття замовлень на кожну
одиницю ремонтуємого об’єкта, калькулювання і накопичення витрат за кожним
замовленням, в результаті об’єктивні умови породжують позамовний метод обліку
витрат та калькулювання собівартості робіт.
При цьому методі обліку витрат зі збільшенням замовлень значно зростає
кількість первинних документів, обробляти які, для забезпечення користувачів
своєчасною і достовірною інформацією, можливо тільки із застосуванням сучасної
автоматизованої (комп’ютерної) форми обліку.
Характер виробництва безпосередньо впливає на первинну документацію, яка на
авіаремонтних підприємствах має свої особливості майже по кожному розділу
обліково-аналітичної роботи. В результаті застосовувати в повному обсязі типову
документацію не завжди вдається і на підприємствах змушені вносити відповідні
доповнення та коригування змістовності діючих типових первинних документів.
Особливо це стосується первинної документації з обліку споживання матеріалів та
використання трудових ресурсів, накопичення втрат і визначення собівартості
робіт в розрізі кожного замовлення.
Господарська діяльність відображається в бухгалтерському обліку способом
суцільного і безперервного документування господарських операцій, які
здійснюються на підприємстві. Документами фіксується здійснення господарських
операцій у момент їх звершення, тому вони називаються первинними документами.
На базових підприємствах вони складаються на паперових носіях з обов’язковим
додержанням вимог нормативних актів, стандартів, якими визначено обов’язкові
реквізити первинних документів. За наявності цих реквізитів первинні документи
мають юридичну доказовість, встановлюють відповідальність конкретних осіб за
збереження та використання цінностей.
Юридичну силу первинні документи мають за наявності таких реквізитів:
найменування документа та його код; зміст господарської операції; вимірники
господарської операції (у кількісному і вартісному відображенні); підписи осіб,
які дали дозвіл на виконання господарської операції, а також осіб, які
безпосердньо виконали цю операцію (отримали або видали матеріальні і грошові
цінності) та ін.
Первинний документ – це письмова фіксація достовірності виконання господарської
операції, складений у момент її здійснення, який має обов’язкові реквізити,
встановлені нормативними актами, що надають їм юридичної сили, підписаний
особами, які дали дозвіл на її виконання.
Первинні документи складаються на бланках типової форми, які відображають
особливості господарських операцій в окремих галузях господарства.
Застосовувати на підприємствах застарілі або не затверджені в установленому
порядку бланки первинних документів не дозволяється. Водночас підприємства
можуть розробляти і затверджувати самі форми первинних документів, якщо немає
затверджених подібних типових і спеціалізованих.
Залежно від змісту господарських операцій, які оформляються первинними
документами, реквізити у них можуть змінюватись і доповнюватись. При обробці
обліково-економічної інформації, що провадиться на ПЕОМ і підготовка документів
створюється за допомогою технічних засобів, то реквізити розташовуються
відповідно до експлуатаційних можливостей машини.
Стан об’єктів обліку фіксується на первинних носіях інформації. Первинні
документи є основним носієм обліково-економічної інформаії. В них
відображаються усі господарські операції, що здійснюються на підприємстві та
його підрозділах. Від якості первинних документів, їх уніфікації, правильності
розташування реквізитів залежать трудомісткість обліково-аналітичного процесу,
а також своєчасність отримання необхідних даних про хід процесів виробництва
продукції, її конкурентноспроможності на внутрішньому та зарубіжному ринках.
Тому при проектуванні форм документів необхідно передбачати потреби
інформаційного