РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для оцінки впливу запальних захворювань сечовидільної системи на перебіг
післяпологового періоду, по спеціально розробленій анкеті (анкета додається),
було проаналізовано 380 історій пологів у жінок із запальними захворюваннями
сечовидільної системи під час вагітності і 100 історій пологів, з необтяженим
акушерським і соматичним анамнезом, віднесених до категорії практично здорових.
Відбір історій пологів за 2000 р. проводився в пологовому будинку № 6 м. Києва
(кількість пологів становила 2150). Клінічна характеристика виявлених
особливостей, а також обгрунтування виділення цієї категорії породіль в групу
ризику по розвитку післяпологових ГСУ викладені в розділі 3.
В 4 розділі роботи представлена загальна клінічна характеристика породіль із
запальними захворюваннями сечовидільної системи, яким проводилось обстеження з
метою оцінки ефективності запропонованого комплексного методу профілактики та
лікування післяпологових ГСУ після пологів через природні родові шляхи.
Запропонований метод комплексної профілактики та лікування ГСУ у породіль із
запальними захворюваннями сечовидільної системи.
Розроблений комплексний метод профілактики та лікування ГСУ у породіль із
запальними захворюваннями сечовидільної системи включає три основних етапи.
Перший етап комплексної профілактики післяпологових ускладнень передбачає
призначення в критичні терміни вагітності, з моменту виявлення бактеріурії
антибіотикотерапії в умовах стаціонару (16-20 тижнів, 26-28 тижнів, 37-39
тижнів і в перші дні післяпологового періоду), з урахуванням чутливості
мікробної флори (ампіцилін, цефазолін, цефтріаксон, а також нітроксалін в
звичайних дозах). Крім цієї традиційної терапії ми призначали комбінований
рослинний препарат канефрон. Показаннями для його призначення є хронічні
запальні захворювання сечового міхура і нирок. Препарат має антисептичну,
спазмолітичну, протизапальну дію на сечостатеву систему, потенціює ефект
терапії антибіотиками, може призначатися вагітним. Канефрон призначається по 2
драже або по 50 краплин 3 рази на добу.
Другий етап включав введення розчину йодобаку в сечовий міхур і обробку стінок
порожнини матки йодобаком стерильним тампоном.
Третій етап комплексної профілактики та лікування передбачав динамічний
контроль за клінічним станом породіль і динамікою інволюції матки, а також
ультразвукове дослідження матки на 2 і 4 добу післяпологового періоду, а при
появі ознак післяпологових ГСУ, проведення повторної обробки порожнини матки
розчином йодобаку.
Методика використання розчину йодобаку:
1. Одразу після пологів виведення сечі катетером і введення розчину йодобаку
20мл. в співвідношенні 1/50 в сечовий міхур;
2. Після народження посліду фіксація шийки матки на два м'яких вікончатих
затиска і висушування порожнини матки стерильним марлевим тампоном;
3. Однократна обробка стінок порожнини матки стерильним тампоном, змоченими
йодобаком;
4. Огляд м'яких пологових шляхів, при необхідності їх ушиття.
Було обстежено 110 хворих із запальними захворюваннями сечовидільної системи,
серед яких 69 мали гестаційний піелонефрит, а 41 безсимптомну бактеріурію. Всі
хворі були розділені на 2 групи. В I групу увійшли 52 жінки (31 з гестаційним
пієлонефритом і 21 з безсимптомною бактеріурією), яким проводилася традиційна
профілактика післяпологових ГСУ; в II групу увійшли 58 жінок (38 з гестаційним
пієлонефритом і 20 з безсимптомною бактеріурією), які додатково отримували
канефрон під час вагітності, а також, відразу після родів, всім їм проводилася
одноразова обробка порожнини матки і сечового міхура розчином йодобаку.
Контрольну групу склали 28 практично здорових породіль з нормальним перебігом
вагітності і пологів.
Концентрацію розчину йодобака, для санації сечового міхура, підбирали методом
дослідження його осмолярності, рН і збереження бактерицидності. При дослідженнї
використовували апарат ОМКА 1Ц-01. Шляхом розведення концентрованого йодобаку
фізіологічним розчином, було доведено, що в розведенні 1/50 препарат зберігає
бактеріоцидну дію, має рН - 7,34 і осмолярність 291, яка майже дорівнює
осмолярності плазми в нормі (290). Розчин йодобаку в такому розведенні не надає
ушкоджуючою дії на слизову оболонку сечового міхура.
З метою виявлення гістоморфологічних особливостей плацент у жінок із запальними
захворюваннями сечовидільної системи, їх зв'язку з характером перебігу
вагітності і методом профілактики ГСУ були проаналізовані результати
патолого-анатомічного дослідження плацент у всіх обстежених групах. Результати
проведених досліджень викладені в розділі 5.
Надалі проводився динамічний контроль за клінічним станом породіль в
післяпологовому періоді, мікробіологічні дослідження: посіви сечі і
метроаспірату відразу після родів і на 4-у добу, а також ультразвукове
дослідження матки на 2 і 4 добу післяпологового періоду для оцінки темпів її
інволюції. Результати цих обстежень наведені в 6 розділі.
Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
Породілі всіх груп були обстежені з застосуванням клініко-лабораторних,
мікробіологічних, гістологічних, ехографічних методів дослідження, які включали
показники, що дозволили об’єктивно оцінити стан жінок і дати порівняльну оцінку
традиційного і запропонованого методів профілактики ГСУ у породіль із
запальними захворюваннями сечовидільної системи. Лабораторні обстеження
проводили по уніфікованих методиках відповідно до наказів МОЗ України.
Для клінічної оцінки стану породіль проводили динамічне спостереження, яке
включало оцінку даних зовнішнього і внутрішнього акушерського обстежень,
суб'єктивних симптомів (самопочуття,
- Київ+380960830922