РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧИХ СТРУКТУР БАГАТОУКЛАДНОЇ ЕКОНОМІКИ В АПК
2.1. ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Світовий досвід переконує, що ефективність трансформаційних процесів визначається, насамперед, двома чинниками - приватною власністю на землю та інші засоби виробництва і рівнем концентрації виробництва. Тобто, коли приватновласницькі господарства мають відносно великі розміри, а найкраще - оптимальні для конкретних умов виробничо-господарської діяльності. Виходячи з цього, кардинальні зміни у соціально-економічній структурі агропромислового комплексу, були конче необхідні. Їх треба було здійснювати у напрямі реструктуризації підприємств АПК у приватновласницькій господарства, не допускаючи при цьому необґрунтованого подрібнення господарських систем і комплексів.
Більше того, процес реформування не повинен приводити до довгострокового спаду виробництва продукції сільськогосподарськими та переробними підприємствами агропромислового комплексу. Однак, результати більш ніж десятирічного реформування, а відповідно і структурних змін на підприємствах агропромислового комплексу, не привели до очікуваних позитивних змін (табл. 2.1). Дані про середньодушове виробництво, які ми використовуємо для підтвердження і ілюстрації вищевикладеної тези, свідчать про очевидні негаразди, пов'язані з реформуванням підприємств агропромислового комплексу.
Таблиця 2.1
Виробництво підприємствами АПК товарів на одну особу, кг
РокиТовари19901995200020012001 до
1990, %Зерно98365949480882Цукрові буряки85357526731737Соняшники49,555,569,845,893Картопля322286401353110М'ясо53,218,68,16,813Ковбасні вироби17,35,43,53,420Масло тваринне8,64,32,73,237Цукор-пісок130,975,636,040,231Олія20,613,519,719,394Хліб144,3129,149,850,635
Як видно з наведених даних лише по одній позиції з десяти, наведених у таблиці, виробництво йшло по висхідній (мова йде про картоплю), по трьом позиціям (зерно, соняшник, олія) у 2001 р. наближалось до рівня 1990 року і по шести позиціям (буряки, м'ясо, ковбасні вироби, масло тваринне, цукор-пісок та хліб) у тому ж 2001 році становило у крайньому випадку половину рівня виробництва 1990 року.
Дослідження показали, що метою реформування в агропромисловому комплексі була зміна форм власності на майно і землю та створення підприємств ринкового типу, де були розмежовані трудові та майнові відносини (тобто чітко відділені володіння, користування та розпорядження власністю) від відносин членства (засновництва). Результати майнового реформування в агропромисловому комплексі очевидні.
Проведений нами аналіз показує, що у структурі об'єктів агропромислового комплексу найпоширенішими є підприємства, в основі яких лежить приватна власність (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Кількість об'єктів за формами власності та галузями АПК на 1.01.2002 р.*
Найменування галузіВсьогоу тому числіприватнаколективнадержавнакомунальнавласність інших державСільське господарство711874517023180207969167Харчова промисловість88952496595621816658 * Розраховано за: Статистичний щорічник України за 2001 рік. - К.: Техніка, 2001. - 642 с.
Питома вага таких підприємств складає 59,5%, зокрема у сільському господарстві на них припадає 63,4%, у харчовій промисловості - 28,0%. Виробничі структури, які будуються на колективні формі власності в аграрному секторі споживають 32,6%, а у харчовій промисловості майже 67,0%. Доля державних підприємств є незначною і становить лише 2,9% за вказаними сферами агропромислового комплексу.
За даними статистичної звітності загальна кількість підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу за основними видами економічної діяльності, які включають такі основні галузі як сільське господарство і харчову промисловість динамічно змінюється (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Кількість підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності АПК за основними видами економічної діяльності*
Види економічної діяльності по рокахРокиу тому числівсього підприємстввеликих та середніх підприємству відсотках до загальної кількості підприємствмалих підприємству відсотках до загальної кількості підприємствСільське господарство та пов'язані з ним послуги1999162981287279,1340620,92000195281212262,1740637,92001206821100353,2967946,8Харчова промисловість та перероблення сільсько-господарських продуктів19998212465656,7355643,320008866248828,1637871,920019047234425,8672974,2 * Розраховано за: Статистичний щорічник України за 2001 рік. - К.: Техніка, 2001. - 642 с.
Лише за останні роки (1999-2001 рр.) кількість сільськогосподарських підприємств зросла з 16,3 тис. до 20,7 тис., або на 26,9%, а кількість підприємств харчової промисловості зросла з 8,2 тис. до 9,1 тис., або на 10,9%. Як правило, відмічені зміни у зростанні загальної кількості підприємств проходять за рахунок великих та середніх підприємств і, відповідно, створення малих виробництв.
Якщо кількість великих та середніх сільськогосподарських підприємств скоротилася з 12,9 тис. до 11 тис., то кількість малих виробництв за вказаний період зросла майже втричі, з 3,4 тис. до 9,7 тис. одиниць.
Аналогічна ситуація спостерігається і у основних галузях харчової промисловості. Питома вага малих виробництв має стійку тенденцію до зростання при одночасному скороченні загальної кількості великих та середніх підприємств. Так, за вказаний період кількість малих підприємств зросла вдвічі і майже в два рази скоротилася і кількість переробних підприємств.
Трансформаційні зміни в агропромисловому комплексі відбуваються шляхом утворення нових підприємств, злиття підприємств в одне, поділу підприємств на декілька та поновлення діяльності раніше існуючих підприємств (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Демографія підприємств АПК за основними видами економі