РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИМОНОПОЛЬНИХ ПРАВООХОРОННИХ ЗАСОБІВ
ЗАПОБІГАННЯ, ПРИПИНЕННЯ ТА ЗАХИСТУ
2.1. Антимонопольні запобіжні засоби та їх застосування
Запобіжні засоби включають низку засобів, що мають профілактичний ефект, спрямовані на запобігання порушень антимонопольного законодавства.
Одним із запобіжних антимонопольних правоохоронних засобів є відмова органів Антимонопольного комітету України в узгодженні проектів актів органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю.
Відповідно до ч.3 ст.20 Закону "Про Антимонопольний комітет України" органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України рішення, які можуть призвести до обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках.
У практиці Антимонопольного комітету України узгодження актів зазначених органів має широке поширення.
Так, тільки протягом 1999 року до органів Антимонопольного комітету надійшли на погодження проекти 167 рішень центральних органів державної влади та 853 - місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, що на 9,5 відсотка більше, ніж за 1998 рік.
Крім цього, за власною ініціативою органами Комітету було розглянуто 7 рішень і проектів рішень центральних органів державної влади та 142 рішення і проекти рішень місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю (за 1998 рік відповідно 2 і 96 проектів рішень).
З числа розглянутих рішень і проектів рішень 702 (60 відсотків) було погоджено органами Комітету без зауважень, стосовно 337 (28,8 відсотка) - внесено зауваження та пропозиції, у погодженні 130 рішень (11,2 відсотка) відмовлено. Порівняно з 1998 роком кількість відмов у погодженні зменшилась на 19,7 відсотка, разом із тим з 2 до 11 зросла кількість непогоджених рішень центральних органів державної влади.
Органи Комітету відмовляли в погодженні проектів рішень органів державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю перш за все у випадках, коли прийняття таких рішень могло призвести до порушення антимонопольного законодавства у вигляді дискримінації суб'єктів господарювання.
Внаслідок погодження проектів рішень органів державної влади та місцевого самоврядування органи Комітету запобігли непоодиноким випадкам примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів.
Так, проектом розпорядження Херсонської облдержадміністрації "Про порядок погашення податкової заборгованості підприємств області" відзначався єдиний суб'єкт господарювання - ТОВ "Херсонпрогрес", якому делегувалося право займатися реалізацією майна, що знаходиться у податковій заставі. Інші суб'єкти господарювання у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, вимушені будуть укладати договори купівлі-продажу такого майна лише з ТОВ "Херсонпрогрес". Прийняття зазначеного проекту розпорядження могло призвести до примушення суб 'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів та обмеження їхніх прав щодо набуття та реалізації товарів, тому Херсонське відділення Антимонопольного комітету відмовило у його погодженні.
Херсонська облдержадміністрація до отримання висновків Херсонського відділення Антимонопольного комітету у вересні 1999 року прийняла зазначене розпорядження. Після отримання висновків Херсонського відділення Антимонопольного комітету Херсонська облдержадміністрація в жовтні 1999 року скасувала дію розпорядження "Про порядок погашення податкової заборгованості підприємств області".
Аналогічним чином внаслідок непогодження проектів відповідних рішень попереджена дискримінація суб'єктів господарювання на ринках брухту чорних металів та послуг автопаркування в Донецькій, пристроїв для зниження викидів в атмосферне повітря в Харківській, послуг приймання житлово-комунальних платежів у Черкаській областях тощо.
В результаті відмови органів Антимонопольного комітету в погодженні проектів відповідних рішень не допущено низку випадків надання окремим суб'єктам господарювання пільг, що могли поставити їх у привілейоване становище стосовно інших суб'єктів господарювання та призвести до монополізації загальнодержавних та регіональних товарних ринків.
Практика показує, що органи Антимонопольного комітету відмовляли в погодженні проектів рішень, прийняття яких хоч і не мало безпосередньо ознак порушень антимонопольного законодавства, але могло створити умови їх вчинення.
Так, Кіровоградським відділенням Антимонопольного комітету відмовлено у погодженні проекту розпорядження голови облдержадміністрації "Про надання платних послуг державними насіннєвими інспекціями", в якому, зокрема, не було належним чином визначено статус районних структурних підрозділів насіннєвих інспекцій, їх повноважень щодо розрахунків вартості зазначених послуг, що створювало, з огляду на поєднання інспекціями владних і господарських функцій, можливості для цінових зловживань з їхнього боку. Облдержадміністрацією рішення з цього питання прийнято не було [193, с.70, 72].
Протягом 2000 року до органів Антимонопольного комітету надійшли на погодження проекти 165 рішень центральних органів державної влади та 771 - місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю. З числа розглянутих рішень і проектів рішень 643 (51 %) було погоджено органами Антимонопольного комітету без зауважень, стосовно 495 (39,2 %) - внесено зауваження та пропозиції, у погодженні 123 рішень (9,8%) відмовлено [194, с.55-56].
Погодження рішень органів виконавчої влади, місцевого самоврядування активно застосовувалося органами Антимонопольного комітету як інструмент попередження та усунення можливого негативного впливу адміністративних рішень на економічну конкуренцію. Орган