РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РОБОТИ СУБ'ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Критерії оцінки якості результатів процесу аудиту
Якість результатів процесу аудиту визначають такі основні передумови, як дотримання професійно-етичних норм і дотримання вимог стандартів при формуванні незалежної думки в аудиторському висновку.
Першим кроком до забезпечення високої якості аудиторської практики фірми є безпосереднє включення у процес організації і здійснення аудиту заходів щодо контролю якості. Хоча конкретні напрямки діяльності кожної окремо взятої фірми щодо документації використання практичних посібників, консультацій і внутрішнього рецензування, а також способів їх обов'язкового впровадження найвищою мірою залежать від розмірів, організаційної структури, стилю і філософії керування діяльністю аудиторської фірми. Крім введення показника якості аудиту до складу кожного окремого виду робіт як регулюючого механізму у досягненні і підтриманні репутації, професійної майстерності доцільно створити систему стимулів до забезпечення необхідної якості аудиту.
У відношенні аудиторської професії регулюючий механізм якості зводиться до системи саморегулювання, що за сучасних умов розвитку аудиторської діяльності в Україні має потребу в істотній доробці і реалізації як на макро-, так і у більшому ступені на мікрорівні.
Механізм саморегулювання професії передбачає виключення будь-якого втручання у систему управління аудиторською діяльністю з зовнішнього середовища (крім законодавчого), а також розробку і реальне впровадження у практику внутрішньопрофесійних і внутрішньофірмових стандартів контролю якості, що забезпечують достатню збалансованість взаємин між суб'єктами аудиторської діяльності, між аудиторами та їх клієнтами, між аудиторами і третіми особами (як користувачами інформації фінансової звітності клієнтів аудитора й аудиторської думки).
У професійному середовищі уже вироблені окремі рекомендації зі створення системи контролю якості [37, 40, 55, 103, 104, 155, 156], що дозволить забезпечити достатню впевненість у дотриманні всіма аудиторськими фірмами професійних стандартів здійснення аудиторської діяльності. Однак, конкретний механізм контролю якості остаточно не розроблений і тому не діє ефективно. Відсутні чітко обґрунтовані, деталізовані оціночні критерії, сукупність яких здатна свідчити про те, що аудит виконаний на високому професійному рівні.
Перші кроки у напрямі розробки такого механізму були зроблені Давидовим Г.М. Ним були позначені процедури загального контролю якості аудиторських робіт [44 с. 354]. У перекладній літературі висвітлюється система контролю якості, що створена за кордоном і характерна для всіх специфічних умов діяльності аудиторських фірм у сформованих ринкових умовах господарювання. Так, у працях Аренса Э.А. і Лобека Дж., Монтгомері розкриваються елементи якості, причому набір цих елементів та їх зміст практично ідентичні і зведені до наступного:
прийом і продовження обслуговування клієнта;
наймання на роботу, призначення співробітників на завдання;
професійне зростання, просування по службі;
консультації, незалежність, перевірка (передбачає загальні напрямки і методи перевірки для забезпечення достатнього ступеня упевненості фірми у тому, що ефективно застосовуються методи, пов'язані з іншими елементами контролю якості);
керівництво (розробка методів керівництва для забезпечення достатнього ступеня упевненості у тому, що фірма працює якісно) [6, с. 32 - 33; 7, с. 72].
Критерії якості аудиту згадуються в роботі Зубилевич С.Я. і Голова С.Ф. [88, с. 36]. Зокрема, вони відзначають, що по відношенню до фірми критеріями якості аудиту є дотримання правил професійної етики і стандартів аудиту. У першу чергу, це стосується обов'язкового планування і документування аудиту, контролю роботи асистентів, професійної компетентності персоналу. Однак, докладний опис системи контролю якості аудиту, її організуючих елементів, параметрів і критеріїв якості у цих роботах відсутній.
На рівні Контрольно-реєстраційної комісії Аудиторської палати України і Союзу аудиторів України вироблені Методичні вказівки з перевірки дотримання вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", Національних нормативів аудиту і Кодексу професійної етики аудиторів України, що затверджені рішенням АПУ від 18.05.2001 р. № 101 [128, с. 113-116]. Крім того, рішенням Союзу аудиторів України (протокол № 1/03 від 22.01.2003 р.) затверджено Положення про порядок проведення ініціативного контролю якості аудиту і супутних послуг [139, с.9]. У Методичних вказівках чітко встановлені об'єкти перевірки і загальні підходи до її здійснення, однак вони ще посилаються посилання на Національні нормативи аудиту, у той час, як за станом на 01.01.2004 р. прийнято рішення про перехід на Міжнародні стандарти аудиту. При цьому не було постанови про скасування Національних. Тому основним недоліком даних Методичних вказівок є невизначеність одного з об'єктів перевірки у частині дотримання стандартів аудиту. У даному документі також не зазначені основні критерії, відповідно до яких передбачається визначати фірму, що підлягає внутрішньому контролю. У Вказівках немає посилання на методичні прийоми, за допомогою яких буде проводитися контроль якості аудита, систему підведення підсумків і порядок визначення якісного рівня роботи фірми. У Положенні говориться про ініціативний контроль якості аудиту і супутних йому послуг, отже, скористатися послугами комісії виявлять бажання лише ті фірми, що будуть абсолютно впевнені у належній якості своєї роботи. Але у такому випадку виключається можливість проведення планових перевірок або перевірок за рішенням АПУ [128, с. 115], змінюється сенс самої ідеї даного виду оцінки якості аудиту, тому що ініціюватимуть перевірки з метою реклами. У положенні містяться посилання на Національні нормативи аудиту, що має потребу в коректуванні. У п.3.2. Положення йдеться про "Методику