РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ґрунтові та кліматичні умови місця проведення досліджень
Експериментальна частина роботи виконувалась у відділі технологій вирощування
лікарських культур Дослідної станції лікарських рослин Української академії
аграрних наук (дслр УААН) шляхом закладки лабораторних та польових дослідів у
1998–2002 рр.
Станція розташована на південній околиці села Березоточа Лубенського району
Полтавської області в східній лівобережній частині лісостепової зони України на
висоті 160 м над рівнем моря. Землеволодіння станції розміщенні на другій
терасі лівого пологого берега річки Сули. Відстань від районного центру міста
Лубни складає 12,8 км на північний схід. Географічні координати установи:
50°04? північної широти та 33°06? східної довготи за Гринвічем [151].
Всі польові досліди було проведено в 9–пільній агротехнічній сівозміні.
Домінуючим типом ґрунту в сівозміні є чорнозем опідзолений слабовилугуваний
малогумусний. Механічний склад – важкий супісок борової тераси річки Сула,
рельєф сівозміни – пологий схил. Вологоємність ґрунту низька (38–43%), після
дощів верхній шар ґрунту швидко висихає, нерідко утворюючи ґрунтову кірку.
Ґрунт малоструктурний, має низьку ємність поглинання [152, 153].
Дослідні ділянки у різні роки закладались на полях №2, 6. У таблиці 2.1 подано
агрохімічну характеристику ґрунтів цих полів за матеріалами ґрунтових
обстежень, проведених Е.С. Бойченко в 1993 році [154] та нашими власними
дослідженнями. Обстеження показали, що за родючістю ґрунти мають низькі
показники та характеризуються порушенням співвідношення азоту, фосфору й калію.
Так, відмічено низьке забезпечення гідролізованими сполуками азоту та
підвищений вміст фосфору за Чіріковим у полі №6. За вмістом обмінного калію
поле №2 є середньозабезпеченим, а у полі №6 вміст цього елементу низький (див.
табл. 2.1).
Клімат Лісостепової зони України має перехідний характер між м’яким кліматом
Західної Європи і континентальним кліматом східних районів Європейської частини
СНД. Він у цілому обумовлений порівняно південним розташуванням території,
відносно підвищеною напругою сонячної радіації, а також особливостями
циркуляції атмосфери, пов’язаної із впливом Середземного моря, Атлантичного
океану та материку [155–157].
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту 9–пільної агротехнічної сівозміни відділу
технологій вирощування лікарських культур ДСЛР УААН
№ поля
Гумус за
Тюриним, %
Гідролітична кислотність, мг.екв. на 100 г ґрунту
рН
Сума вбирних основ, мг.екв. на 100 г ґрунту
Ступінь насичення ґрунту
основами, %
мг/кг ґрунту
водне
KCl
гідролізований за
Корнфільдом
P2O5
за
Чіріковим
K2O
на
полум’яному фотометрі
2,06
6,34
5,70
4,80
7,2
53,2
110
155
136
2,40
5,80
5,60
4,70
11,3
66,1
111
176
104
Протягом значної частини року територія, на якій проводились польові
дослідження, є районом інтенсивних процесів у атмосфері. Вітчизняні вчені М.І.
Гук (1958) і І.Є. Бучинський (1960) дійшли висновку, що циркуляційний механізм
атмосфери, який регулює клімат над територією України, у значній мірі не
постійний. На їх думку причиною такої непостійності є істотні зміни протягом
року у розташуванні зон дії циклонів і антициклонів – спалахів трансформації
повітряних мас [158–160]. У зв’язку з цим головні метеорологічні показники на
території лівобережного Лісостепу України в окремі періоди року можуть бути зі
значними відхиленнями від середніх багаторічних даних.
Район розташування ДСЛР УААН характеризується як помірно континентальний.
Температура повітря: середньорічна +7,2°C; вегетаційного періоду в межах
14–16°C. Сума позитивних температур більше 0°C становить біля 3175°. Сума
активних температур вище +5°C становить 3065°. Загальний період із температурою
більше +5°C становить 205, із температурою більше +10°C – 165, із температурою
вище +15°C – 116 днів. Межа переходу температури через 0°C спостерігається в
середньому в першій декаді березня і другій декаді листопада, через +5°C –
першій декаді квітня i третій декаді жовтня, через +10°C – третій декаді квітня
i першій декаді жовтня, через +15°C – другій декаді травня i першій декаді
вересня [161]. Перший приморозок відмічається в середньому 25–30 вересня,
останній – 15–20 травня. Абсолютний температурний максимум повітря припадає на
липень +37°C, мінімум – на січень -34,5°C [162].
Відносна вологість ґрунту в зимовий період становить біля 85%, навесні – до
70%, влітку – до 65% i восени до 83%. Мінімальна відносна вологість повітря за
період квітень–вересень становить 26%. За рік, в середньому, випадає 450–470 мм
опадів. Найбільша кількість їх випадає в травні–червні, найменша в
березні–квітні. На теплий період (квітень–листопад) приходиться 330–340 мм, на
холодний (грудень–березень) – 80–90 мм [162].
Отже, за сукупністю вищенаведених характеристик грунтово–кліматичні умови на
території ДСЛР УААН є сприятливими для вирощування нагідок лікарських. Але
нестійке зволоження ґрунту у весняний період потребує агротехнічних заходів,
направлених на збереження доступної вологи ґрунту у його верхніх шарах.
Характеристика погодних умов
Спостереження за погодою здійснювались на метеорологічному пості Дослідної
станції лікарських рослин УААН. Під час проведення польових досліджень погодні
умови окремих років дещо відрізнялись від середніх багаторічних (Додатки А, Б).
Беручи до уваги те, що на результати дослідів в основному впливали весняні,
літні та частково осінні умови, нижче подана характеристика лише вегетаційних
періодів.
У південно–східній і південній частині лівобережного Лісостепу України опади в
окремі роки не можуть повністю к
- Київ+380960830922