РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методологія і методика дослідження
Принциповою методологічною основою досліджень є аналіз землеробства як системи прийомів та методів раціонального використання енергетичних ресурсів антропотехногенного і природного походження з метою створення оптимальних умов щодо акумуляції та перетворення сонячної енергії у вигляді органічної речовини продуктів землеробства, які були б доцільними у господарському відношенні стосовно кількості та якості останніх (30, 43, 56(.
В даному контексті розгляду проблеми енергетичну сутність структури агроекосистем (або ж діалектичної єдності соціально-економічних та природних процесів виробництва первинної сільськогосподарської продукції) визначає функціональний вплив основних їх системних чинників. Таким чином, з огляду на енергетичний потенціал і, зокрема, значення його впливу на ефективність землеробства, агроекосистеми необхідно розглядати як природно-соціальний комплекс таких енергетичних факторів, як сонячна енергія, енергетичний потенціал грунту, антропогенна енергія. Відповідною повинна бути і загальна схема аналізу, прогнозування, моделювання у землеробстві, передусім в плані вивчення його енергоємності, енергетичної ефективності та ступеня оптимальності.
З метою висвітлення вищеозначених питань нами проводились різномасштабні довготривалі спостереження за системними еколого-енергетичними показниками функціонування землеробства Лісостепу України в умовах безпосередньо сільськогосподарського виробництва та досліду, їх аналіз, обгрунтування прогнозів та побудова моделей розвитку. Б.А.Доспєхов відзначає, що цього достатньо для встановлення взаємозв'язку між сукупністю явищ, контролю за досліджуваними процесами і прогнозу можливих змін (172(.
Як концептуальний в процесі досліджень був використаний метод "Energy and Agriculture" ("Енергія і сільське господарство"), основні положення якого опубліковані FAO в "The State of Food and Agriculture, 1976 ", а також методичні рекомендації і праці, апробовані в країнах колишнього СРСР, в т.ч. опрацьованих вітчизняними науковцями [12, 24, 30, 31, 34, 35, 38, 76, 112, 113, 117-120, 173-187]. Окрім цього, були використані еколого-енергетичний, монографічний, статистичний, абстрактно-логічний методи, а також методи польових досліджень, економіко-математичного моделювання, оцінки агробіологічної доцільності вирощування сільськогосподарських культур і агроекологічного моніторингу в агроландшафтах.
Дослідження велись незалежно від форм господарювання з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Ієрархія об'єктів дослідження була обрана за принципово визначеною у науковій літературі схемою агроенергетичного моніторингу [49]:
1) агроландшафти вищого порядку - на рівні сільськогосподарського виробництва Уманського району Черкаської області;
2) елементарний агроландшафт - типові господарства району, обрані за подібністю основних рис наявного природного потенціалу та господарської діяльності;
3) елементарні агроекосистеми - окремі технології вирощування провідних для даного регіону сільськогосподарських культур в умовах польового досліду.
Методологічні основи проведення досліджень розглядаються нижче. Так, нами запропоновано оцінювати рівень антропотехногенного впливу в землеробстві за кількістю енергетичних витрат та співвідношенням їх окремих статей в процесі отримання первинної продукції рослинництва. Аналіз землекористування проводився за такими показниками, як рівень сільськогосподарського освоєння території, розораність сільгоспугідь, структура агроландшафту та посівних площ, а також за нормативними показниками інтенсивності мінералізації та гуміфікації органічної речовини грунту. Джерелами останніх були, зокрема, такі праці, як "Забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в грунті" (За ред. О.О.Бацули.- К.: Урожай, 1987.- 127 с.), "Методика оценки эффективности систем земледелия на биоэнергетической основе" (Володин В.М. и др.- М.: ВАСХНИЛ, 1989.- 38 с.), "Рекомендации для исследования баланса и трансформации органического вещества при сельскохозяйственном использовании и интенсивном окультуривании почв" (М.: ВАСХНИЛ, 1984.- 56 с.), "Параметры потерь гумуса и коэффициенты гумификации растительных остатков и органического вещества навоза в чернозёмах типичных Лесостепи УССР" (Изд. АН СССР ВОП, 1985.- Т.3,4.- С.20-27.) та інші праці.
Продуктивність землеробства визначалась за щорічним інтегральним показником енергії первинної основної та цінної побічної сільськогосподарської продукції рослинництва та відповідними коефіцієнтами, наведеними у таких працях, як "Методика оценки эффективности систем земледелия на биоэнергетической основе" (Володин В.М.и др.- М.: ВАСХНИЛ, 1989.- 38 с.), "Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві" (Медведовський О.К., Іваненко П.І.-К.: Урожай, 1988.- 208 с.), "Системно-энергетический подход к оценке растительного генофонда (методические указания" (Под ред. В.И.Кравченко и Коренец В.В.- Л.: ВИР, 1989.- 48 с.) та інші праці.
Біоенергетична ефективність землеробства оцінювалась за ефективністю використання ФАР (ккд ФАР) та співвідношенням щорічних нормативних показників енергії гуміфікованої органічної речовини рослинних решток і органічних добрив та енергії мінералізації органічної речовини грунтів. При цьому джерелами нормативних показників відповідно були: "Забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в грунті" (За ред. О.О.Бацули.- К.: Урожай, 1987.- 127 с.), "Методика оценки эффективности систем земледелия на биоэнергетической основе" (Володин В.М. и др.- М.: ВАСХНИЛ, 1989.- 38 с.), "Рекомендации для исследования баланса и трансформации органического вещества при сельскохозяйственном использовании и интенсивном окультуривании почв" (М.: ВАСХНИЛ, 1984.- 56 с.), "Параметры потерь гумуса и коэффициенты гумификации растительных остатков и органического вещества навоза в чернозёмах типичных Лесостепи УССР" (Изд. АН ССС