Ви є тут

Оптимізація способів обробітку грунту та системи удобрення під озиму пшеницю в західному Лісостепу України

Автор: 
Лукащук Людмила Яківна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003176
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика проведення досліджень
Дослідження проводились на полях Рівненської ДСГДС.
Попередник озимої пшениці - озимий ріпак. Загальним фоном в удобрення під усі досліди застосовували солому попередника.
Основний метод досліджень - тимчасові польові досліди, які проводились за нижче приведеними схемами в 2000-2002 роках.
Дослід 1. Вплив прийомів основного і строків передпосівного обробітку ґрунту на продуктивність озимої пшениці
Завдання досліду: встановити оптимальний спосіб основного обробітку ґрунту та доцільність доведення ґрунту до посівного стану безпосередньо після основного обробітку за вирощування озимої пшениці після озимого ріпака
Схема досліду:
Основний обробіток:
1. Оранка на глибину 20-22 см;
2. Дискування БДТ-7 в два сліди на глибину 12-14 см;
3. Плоскорізне розпушування КПШ-5 на глибину 20-22 см.
При двох строках передпосівного обробітку:
1. Доведення поля до посівного стану безпосередньо після основного обробітку з допомогою РВК-3,6 або зчіпки зубових борін в 2 сліди.
2. Доведення поля до посівного стану через 8-10 днів.
Розмір облікової ділянки 100 м2, повторення триразове. Мінеральні добрива (аміачна селітра, суперфосфат, калімагнезія) вносились з розрахунку N90Р90К90 з них: N30Р90К90 під культивацію та N60 після відновлення вегетації. В досліді вивчалась озима пшениця сорту Поліська 90 з нормою висіву 5,0 млн.шт./га.
Дослід 2. Вплив способів основного обробітку, системи удобрення та захисту рослин на продуктивність і якість зерна озимої пшениці
Завдання досліду: з метою збереження енергоресурсів провести порівняльну оцінку елементів технології вирощування озимої пшениці та встановити оптимальний рівень ресурсного насичення технології, що забезпечить одержання економічно вигідного та екологічно безпечного рівня врожайності високоякісного зерна озимої пшениці.
Схема досліду:
№ п/пОсновний обробіток ґрунтуУдобренняЗахист рослин12341Оранка на глибину 20-22 см;
Без добривПротруювання насіння;
Гербіцид у фазу кущення;
Фунгіцид у фазу виходу в трубку2Оранка 20-22 см;
N90Р60К90 - з них:
- N30Р40К90 під культивацію;
- Р20 локально при сівбі;
- N40 після відновлення вегетації;
- N20 в розчиненому стані в кінці фази виходу в трубкуЯк варіант 13Дискування 10-12 смБез добривЯк варіант 14Дискування 10-12 смЯк варіант 2Як варіант 15Дискування 10-12 смЯк варіант 2Протруювання насіння;
Гербіцид в фазу кущення;6Дискування 10-12 смN90Р20К90 з них:
- N30К90 під культивацію;
- Р20 локально при сівбі;
- N40 після відновлення вегетації;
- N20 в розчиненому стані в кінці фази виходу в трубкуЯк варіант 1
12347Дискування 10-12 смN90Р60К45 - з них:
- N30Р40К45 під культивацію;
- Р20 локально при сівбі;
- N40 після відновлення вегетації;
- N20 в розчиненому стані в кінці фази виходу в трубкуЯк варіант 18Дискування 10-12 смНа заплановану врожайність 45 ц/га зерна (N137Р20К71) з них:
- N37К71 під культивацію;
- Р20 локально при сівбі;
- N60 після відновлення вегетації;
- N40 у фазу виходу в трубкуЯк варіант 19Дискування 10-12 смР60К90 - з них:
- Р40К90 під культивацію; - Р20 локально при сівбі;
- N згідно діагностики після відновлення вегетації;Як варіант 1
В досліді вивчався сорт озимої пшениці Миронівська 65 з нормою висіву 5,0 млн. шт. схожих зерен на гектар. Площа облікової ділянки 100 м2, повторення триразове, метод розміщення ділянок - систематичний.
Дослід 3. Вплив післяпосівного прикочування та строків боронування посівів на продуктивність озимої пшениці
Завдання досліду: встановити доцільність проведення післяпосівного прикочування та строків боронування посівів озимої пшениці з метою зменшення кількості малорічних бур'янів.
Схема досліду:
1. Боронування до сходів + боронування після сходів + боронування на початку фази кущення ;
2. Боронування до сходів + боронування після сходів;
3. Боронування до сходів;
4. Боронування після сходів;
5. Боронування на початку фази кущення;
6. Боронування після сходів + боронування на початку фази кущення;
7. Боронування до сходів + боронування на початку фази кущення;
8. Без боронування - контроль;
9. Без боронування + гербіцид;
10. Боронування після відновлення весняної вегетації.
Дослідження проводилися на двох фонах :
1. Коткування посівів;
2. Без коткування;
Розмір облікової ділянки 25 м2, повторення чотириразове. Основний обробіток ґрунту - оранка на глибину 20-22 см. Мінеральні добрива (аміачна селітра, суперфосфат, калімагнезія) в дозі N30Р60К90 вносили під культивацію та N60 після відновлення весняної вегетації. В досліді вивчалася озима пшениця сорту Миронівська 65 з нормою висіву 5,0 млн. схожих зерен. Осіннє боронування проводили в два сліди бороною ЗОР-0,6, боронування після відновлення весняної вегетації - бороною БЗТ-1,0. В досліді застосовували гербіцид діален (2 л/га).
Польові досліди проводили згідно "Методики полевого опыта" [71].
Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням з послідуючим зважуванням зерна з кожної ділянки.
Апробація завершених розробок

Апробація завершених розробок проводилась в дослідному підприємстві науково-експериментальна база "Еліта" Рівненської ДСГДС в 2003 році. На основі результатів досліджень на виробничу перевірку була поставлена ресурсозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці. Виробнича перевірка ресурсозберігаючої технології проводилась в порівнянні зі спрощеною технологією, яка в сучасних умовах найбільш поширена в господарствах регіону та з інтенсивною технологією, яка рекомендувалась до застосування в регіоні.
Система основної та передпосівної підготовки ґрунту в усіх технологіях включала проведення 3-х дискувань в 2 сліди з інтервалом 12-14 днів, оранки на глибину 20-22 см з одночасним доведенням ґрунту до посівного стану, при проростанні бур'янів проведення культивації з боронуванням на глибину 6-8 см та передпосівної культивац