РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ КУРСУ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ"
2.1. Методика підготовки та проведення проблемної лекції з використанням смислового стрижня та зв'язувальних понять
Для досягнення цілей продуктивного навчання ми не тільки залучали студентів до оптимальних способів пізнавальної діяльності, а й враховували їх особистісні якості, кількісний склад групи, тривалість викладу навчального матеріалу тощо. Зазначене реалізовувалося через застосування таких форми організації навчання, як лекція, лабораторне та практичне заняття, семінар, індивідуальне заняття, консультація. Розглянемо методичні особливості підготовки та проведення лекційних занять з курсу "Сільськогосподарські машини".
Слід підкреслити, що у Законі України "Про вищу освіту" лекцію віднесено до основних видів навчальних занять [84]. Лекція призначена для того, щоб закласти основи наукових знань, визначити зміст і характер всіх інших видів навчальних занять, зокрема, самостійної роботи студентів. Саме лекційні заняття дозволяють розв'язувати завдання розвитку мислительних здібностей студентів, виховання позитивного ставлення до розумової праці, формують уміння проблемного бачення перспектив розвитку наукової галузі, сприяють систематизації знань.
Під час експериментальної роботи ми використовували традиційні інформаційні лекції та лекції проблемного характеру. Не вдаючись до детального опису прийомів проведення інформаційної лекції, що описані в численних науково-методичних працях [13, 87, 131], зупинимося лише на особ-ливостях цих лекцій під час викладання курсу "Сільськогосподарські машини".
На наш погляд, перша особливість детермінована змістом означеного навчальної дисципліни. Це призначення машин, їх класифікація, загальна будова, робочий процес, агротехнічні вимоги та розрахунок основних параметрів. Ці змістові обставини вимагають певних відмінностей у логіці викладу навчального матеріалу, порівняно, наприклад, з такими інженерно-технічними предметами, як: "Деталі машин", "Механіка матеріалів", "Теорія механізмів і машин", "Технологія конструкційних матеріалів" тощо. Зокрема, для пояснення технічних об'єктів, що виконують роботу з певним робочим тілом, домінуючою має бути логічна лінія викладу відповідно ходу технологічного процесу. Це будова зернозбиральних, картоплезбиральних, бурякозбиральних комбайнів тощо.
З іншого боку, під час вивчення конструкції та робочого процесу сівалок, сінних пресів, машин для внесення добрив найбільш доцільно дотримуватися логічної послідовності вивчення відповідно ходу передачі потужності (крутного моменту). Нагадаємо, що така логіка викладу передбачає порядок пояснення від частин об'єкта, що одержує рухоме зусилля, і далі продовжується по лінії його передачі.
Наступна особливість методики інформаційної лекції з курсу "Сільськогосподарські машини" спричинена постійним поповненням парку машин новою технікою [53, 54]. Виробникам сільськогосподарської продукції повсякчас пропонуються нові сівалки, ґрунтообробні машини, машини для хімічного захисту рослин тощо. Лише за останні три роки, наприклад, парк зернозбиральних комбайнів поповнився такими вітчизняними агрегатами, як "Славутич", "Дніпро", "Лан" (останній на даний час знятий з виробництва). У методиці проведення лекційного заняття це враховувалося вибором традуктивної лінії пояснення, коли "викладач пояснює новий матеріал у порівнянні з подібним йому матеріалом, який студенти вже вивчили" [131, С. 126].
Не менш важливо на інформаційній лекції саме з даного навчального курсу враховувати минулий досвід студентів. Більшість студентів-першокурсників факультету механізації сільського господарства знайомі з роботою посівних, зернозбиральних та інших агрегатів, а дехто знає, хоч і не досконало, конструкцію сільськогосподарських машин. Тому, у процесі підготовки лекційного матеріалу, доцільно виходити з позицій представлення перед студентами новизни тієї чи іншої інформації. І навпаки, слід постійно оцінювати ступінь трудності об'єктів для оволодіння пізнавальними можливостями студентів, застосовуючи дидактичну обробку змісту навчального матеріалу. Специфіка змісту курсу така, що нерозуміння студентом якогось окремого блоку інформації робить неможливим його подальше розуміння. Наприклад, якщо викладач недостатньо зосередив увагу студентів на механіці приводу висівних апаратів зернової сівалки СЗ-3,6, то їм важко буде розібратися в робочому процесі цієї машини. Як саме на лекції оцінювати, наскільки ефективно проходить засвоєння знань? Чи розуміють студенти складний технічний матеріал?
Доречно зазначити, що психологи визначають розуміння як мислительний процес, спрямований на виявлення істотних рис, властивостей і зв'язків предметів, явищ, подій [107]. Потреба студента щось зрозуміти на лекції проявляється у виникненні запитання. Коли відповідь на нього відразу віднайти не можна, то розпочинається активний пошук, "побудова розуміння" [107]. Одні й ті самі наукові факти, явища, предмети можуть розумітися студентами по-різному: це залежить від життєвого досвіду, рівня розвитку мислення, професійних інтересів, особистісних якостей тощо. Орієнтуючись на погляди психологів щодо розвитку розуміння в навчально-пізнавальній діяльності [107], слід наголосити, що:
а) розуміння як психолого-педагогічне явище розвивається, структуруючи такі рівні: описовий, порівняльний, пояснювальний, узагальнюючий, оцінюючий, проблемний;
б) рівні розуміння безпосередньо залежать від рівня навчально-пізнавальної діяльності студента (якщо завдання описати, порівняти, пояснити пов'язані з репродуктивною діяльністю, то узагальнення, оцінка, визначення проблеми характеризують самостійність, вміння студента визначити цінність чужих аргументів та висунути свої, знайти свій хід міркувань, що передбачає здійснення навчально-пізнавальної діяльності продуктивних, творчих рівнів);
в) важливо, щоб на лекціях домінувало дослідницьке розуміння, через те, що проблемні ситуа