РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО НАПРЯМУ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ
2.1. Зміст і організація практичної підготовки студентів
У сфері сучасної освіти відбувається три основні тенденції змін, які ми враховуємо в дослідженні:
* світова тенденція зміни основної парадигми освіти (криза класичної моделі і системи освіти; розробка нових фундаментальних ідей у філософії і соціології освіти, в гуманітарній науці; створення експериментальних і альтернативних шкіл);
* світова тенденція інтеграції і гуманізації освіти (пошук освіти, всіх типів її закладів щодо інтеграції у світову культуру - демократизація освіти; створення системи безперервної освіти; гуманізація та комп'ютеризація освіти; вільний вибір програм навчання; виникнення на основі самостійності навчальних закладів спільнот викладачів та учнів) [145, 130];
* тенденція повернення до традицій вітчизняної освіти і культури, в яких спостерігається національна методологічна основа, добре організована гуманітарна освіта на єдності вітчизняної і світової культур [146, 51].
У контексті наголошеного доцільно зазначити, що динамічні зміни в освітніх процесах детермінують зміну у визначенні цілей навчання та виховання. У Законі України "Про вищу освіту" вказується: "Навчально-виховний процес забезпечує можливість здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах: інтелектуального, морального, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню обізнаної, вмілої та вихованої особистості [147, 46]. Зрозуміло, таке формулювання мети є досить загальним, воно вказує на стратегію виховної діяльності педагогічних працівників технікумів та колед- жів - забезпечити кожному вихованцю різнобічний і гармонійний розвиток.
Практична підготовка як складова процесу підготовки фахівця-аграрника має безпосереднє відношення до основних напрямів виховання - морального, патріотичного, трудового, естетичного, фізичного, розумового, емоційного тощо. Отже, цілями практичної підготовки студентів-аграрників є не тільки формування професійних знань, умінь та навичок, а в першу чергу - різнобічне виховання особистості. Основним засобом при цьому є праця як розумова, так і фізична.
Надзвичайно важливого значення праці як засобу виховання особистості надавав К.Ушинський. Він писав: "Без особистої праці людина не може йти вперед; не може зупинитися на одному місці; вона повинна йти назад" [148, 91]. І далі: "Таким чином, виховання повинно невпинно піклуватися, щоб, з одного боку, відкрити вихованцю знайти собі корисну працю в світі, а з іншого - навіяти йому невтомне бажання праці" [148, 105]. Не можна в цьому аспекті не згадати положення про роль праці в розвитку особистості, які знаходимо в працях В.Сухомлинського: "В умовах автоматизації виробництва зростає роль умінь і навичок, потрібних для регулювання, налагодження, монтажу, технічного огляду, модернізації обладнання. Завдяки майстерності ручної праці стають точними, впевненішими вміння, пов'язані з керуванням складними машинами і механізмами... У самих формах організації трудової діяльності учнів, у відносинах, що складаються між ними, закладені великі виховні можливості. У праці, мета якої - розвивати духовні сили, вміння і навички повинні бути не кінцевою метою, а засобом досягнення суспільних і творчих цілей" [149, 361].
Отже, практична підготовка студентів найперше пов'язана з цілями трудового виховання, від "стовбуру" якого відходять цілі інших напрямів - морального, розумового, фізичного, естетичного тощо. Це конкретизується системою завдань практичного навчання, основними з яких є:
* оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками, культурою розумової і фізичної праці;
* формування соціальних мотивів позитивного і творчого ставлення до майбутньої фахової діяльності;
* вироблення високих моральних якостей: працьовитості, відповідальності, цілеспрямованості, підприємливості, діловитості, чесності, ощадливості, практичності, хазяйновитості;
* розвиток економічного мислення, навичок економічного аналізу.
Для вивчення труднощів студентів у оволодінні майбутнім фахом, розвитку їх пізнавальної самостійності було проведено опитування майбутніх фермерів (Василівський державний аграрний технікум, група ОФ-34), агрономів (Скадовський технікум Херсонського ДАУ, група 32-А), механіків (Петрівський державний аграрний технікум, група М-11), (Тальянківський державний аграрний технікум, група М-31) - всього 97 осіб. Узагальнені результати дослідження подано в табл. 2.1, 2.2.
Аналіз труднощів, з якими зустрічаються студенти в повсякденній навчальній праці, дозволяє стверджувати (табл. 2.1), що домінуючими з них є як об'єктивні (завантаженість, обмеженість часу для підготовки до занять), так і суб'єктивні. 67 студентів працюють несистематично, 42 - не вміють планувати і організовувати свою самостійну роботу. Звідси цілком достовірною є частка студентів, які володіють безсистемними, на їх думку, знаннями - 41%. Варто підкреслити, що респонденти досить низько оцінюють свої пізнавальні здібності: швидко забувають вивчений матеріал 50%, а 56 студентів не встигають осмислити записаний на лекціях матеріал.
Для нашого дослідження важливо відзначити, що з 97 опитаних 36 студентів не можуть використовувати теоретичний матеріал для вирішення практичних завдань.
Щоб вивчити причини труднощів студентів у навчанні було проведено відстрочене (через 6 місяців) опитування цього ж мотиву (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Результати вивчення труднощів студентів у навчанні
Труднощі студентів у навчанніКількість студентів1. Не встигаю осмислити записаний на лекціях матеріал562. Не можу використовувати теоретичний матеріал для вирішення практичних завдань363. Не можу спланувати і організувати самостійну роботу:
завжди
інколи
42
84. Не встигаю своєчасно підготуватись до занять на наступний день775. Накопичую під час семестру багато неопраць