Розділ 2
Експериментальна перевірка педагогічних умов формування пластичної культури
студентів мистецьких факультетів
2.1. Стан розвитку пластичної культури студентської молоді в сучасних умовах
Науково-дослідний експеримент з формування пластичної культури студентів
мистецьких факультетів проводився нами в кілька етапів протягом 2002 – 2005 рр.
У ньому брали участь 187 респондентів, які навчаються за спеціальностями
“Музичне мистецтво” та “Хореографія” (Інститут культури і мистецтв ЛНПУ імені
Тараса Шевченка), “Музична педагогіка та виховання” (Кримський державний
гуманітарний інститут), “Хореографія” (Слов’янський державний педагогічний
університет).
Відповідно до визначених ключових показників пластичної культури та її
сформованості організація експериментального дослідження базувалася на основі
вимог, що висуваються сучасною психолого-педагогічною наукою та практикою до
проведення педагогічних експериментів, ретельного попереднього теоретичного
аналізу проблеми, урахування передового педагогічного досвіду, коректного
визначення мінімально необхідної кількості учасників експериментальної роботи
та тривалості проведення експерименту, вибору адекватних методів та методик
дослідження.
Для виявлення рівнів сформованості пластичної культури студентів мистецьких
факультетів нами було проведено констатувальний експеримент.
Підготовку до цього експерименту ми розпочали, орієнтуючись на теоретичні
джерела [40; 82] та виходячи з аналізу навчально-виховного процесу на
мистецьких факультетах педагогічних університетів.
Під час вибору методики й технології проведення констатувального експерименту
ми враховували наступне:
* вікові особливості студентської молоді;
* відповідність завданням дослідження;
* вибір адекватної теоретичної позиції для інтерпретації результатів;
* комплексний підхід до оцінки результатів діагностичної роботи.
Нами використовувався практичний матеріал з досвіду роботи різних дослідників,
а також широко відомі в психології та педагогіці методики вивчення особистості.
Дослідження включало аналіз навчальних планів, програмних характеристик,
кваліфікаційних вимог до підготовки фахівців мистецького профілю.
Так, на спеціальності “Хореографія” за спеціалізацією “Народна хореографія”
підготовка ведеться за кваліфікаціями – балетмейстер народної хореографії,
викладач хореографічних дисциплін з узагальненим об’єктом діяльності:
регіональні, міжнародні програми збереження й розвитку вітчизняної культури й
мистецтва, відродження народної художньої творчості, підтримка народних
майстрів як національного надбання, художньо-творчі колективи в
культурно-дозвіллєвих й освітніх закладах, заклади загальної й додаткової
освіти, система керівництва й науково-методичного забезпечення
народно-художньої творчості. Студенти готуються до професійної діяльності:
художньо-творча; навчально-методична; педагогічна, організаційно-управлінська,
навчально-дослідницька. Кваліфікаційні характеристики майбутніх спеціалістів
наголошують на значенні загальномистецької та педагогічної підготовки.
За спеціальністю “Музичне мистецтво” (спеціалізації – академічний спів,
естрадний спів) готуються концертні виконавці, диригенти хору, оперні та
естрадні співаки, викладачі. Студенти цього профілю під час навчального процесу
орієнтовані на творчо-виконавську та професійно-педагогічну роботу.
Навчально-виховний процес будується на основі сучасних положень і концепцій про
організацію навчально-виховної та творчої роботи.
Дослідження ми проводили на заняттях зі спеціальних дисциплін: “Культура
мовлення”, “Основи режисури”, “Основи майстерності актора”, “Сценічний рух”,
які входять у навчальні плани мистецьких факультетів.
Проводячи бесіди з викладачами цих творчих дисциплін, ми переконалися, що
навчально-виховний процес не передбачає роботу з формування пластичної культури
студентів. Викладачі, час від часу, звертають увагу на невербальну поведінку
студентів та намагаються її коректувати, але це відбувається стихійно,
частково. Конкретна робота з удосконалення проблеми не проводиться. Як
виявилося, першопричиною в цьому є невизначеність цілеспрямованості навчальних
предметів щодо пластичної культури, незнання викладачами критеріїв оцінки
пластичності та міри її прояву.
Додаткова робота з формування пластичної культури проводилася і в
позанавчальний час на заняттях школи пластичної культури “Image” (див. додаток.
Ж). Результатами роботи школи були показові виступи на Міжнародній науковій
виставці “Сучасна освіта України – 2002” (Київ) та під час святкування днів
університету та днів Інституту культури і мистецтв.
Розпочинаючи констатувальний експеримент, ми окреслили такі завдання:
* проаналізувати загальний стан невербальної поведінки студентів мистецьких
факультетів;
* виявити рівень їх пластичної культури;
* розробити критерії оцінювання пластичної культури та визначити її основні
структурні компоненти та їх рівні.
Відповідно до завдань констатувального експерименту увесь загал студентів було
розподілено на 6 груп за спеціальностями та курсами навчання. Студенти 2-го та
3-го курсів музичних спеціальностей – групи №1, №2, 2-й та 3-й курс
хореографічної спеціальності складали групу №3 та №4 (Інститут культури і
мистецтв ЛНПУ імені Тараса Шевченка), група №5 – “Музична педагогіка та
виховання” (Кримський гуманітарний інститут), група №6 – хореографічна
спеціальність (Слов’янський державний педагогічний університет). З цих груп
були виділені експериментальні (1, 3, 6) та контрольні (2, 4, 5).
Під час констатувального експерименту використовувалися однакові діагностичні
м
- Київ+380960830922