Розділ 2
ОБ‘ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп дослідження
Для вирішення поставлених задач проведено обстеження 69 хворих віком від 40 до
83 років які первинно звернулися за допомогою у Полтавську обласну
стоматологічну поліклініку (ПОСП), де їм було проведено комплексне обстеження
та лікування з приводу невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу.
Контрольну групу склали 10 практично здорових людей віком 50-55 років, які
проходили амбулаторне лікування в ПОСП із приводу каріозних уражень зубів
(табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих на НТН за статтю і віком
Вік
Стать
40-60 років
61-80 років
81 і старші
Всього
абс.
абс.
абс.
абс.
13
37,1
12
36,4
100
26
37,7
22
62,9
21
63,6
__
__
43
62,3
Разом
35
100
33
100
100
69
100
Найбільшу кількість пацієнтів складали хворі віком від 40 до 60 років – 35 осіб
( 50,7% ). Із загальної групи досліджених частіше хворіли жінки – 43 (62,3%),
ніж чоловіки – 26 (37,7%). У 45 пацієнтів (65,2%) діагностували правосторонню
невралгію трійчастого нерва, у 20 хворих (29,0%) – лівосторонню, а в 4 хворих
(5,8%) – двосторонню невралгію трійчастого нерва переважно периферійного
ґенезу.
Найчастіше визначалося поєднане ураження ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва – у
34 хворих (49,2%) (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих на НТН залежно від уражених гілок
Уражені гілки
Абсолютне число
ІІ
20
29,0
ІІІ
15
21,7
ІІ-ІІІ
34
49,3
Всього
69
100
Для розподілу хворих за стадіями захворювання ми використали класифікацію Г.І.
Сабаліса [162], відповідно до якої діагноз І стадії НТН установлюється за
наявності під час загострення тільки короткочасних, як правило, нечастих (не
більше п‘яти разів за добу) алгічних пароксизмів за відсутності міжнападного
болю та симптомів “випадіння” з боку трійчастого нерва.; ІІ стадія
діагностується в тому разі, коли поряд із больовими пароксизмами (більше п‘яти
разів за добу) наявний тривалий ниючий міжнападний біль або парестезії, а також
ділянки гіпоалгезії на обличчі; ІІІ стадія визначається коли залучаються гілки
трійчастого нерва і з протилежного боку. Згідно цієї класифікації І стадія
захворювання була визначена у 23 хворих (33,3%), ІІ стадія – у 42 хворих
(60,9%), ІІІ стадія – у 4 хворих (5,8%).
Тривалість захворювання складала від 3 місяців до 35 років (табл. 2.1.3).
Найбільший відсоток становили хворі з терміном захворювання від 6 до 10 років
(55%).
Сезонність загострень (погіршення у весняно-осінній період) визначалась лише у
21 хворого (31%). У 48 – (69%) загострення не було пов‘язане з сезонністю, а
виникало протягом року від різних провокуючих факторів: рухи нижньої щелепи,
ковтання, під час їжі, гоління та інші.
Таблиця 2.1.3
Розподіл хворих на НТН залежно від тривалості захворювання
Тривалість захворювання
Абсолютне число
до 1 року
8,7
1-5 років
15
21,9
6-10 років
38
55,0
11-20 років
11,6
більше 20 років
2,8
Всього
69
100
Слід зазначити, що 35 хворих (50,7%) із 69, які перебували під наглядом, раніше
зазнали дії консервативних методів лікування а 34 пацієнтам (49,3%) раніше
проводилися ін’єкційно-деструктивні методи лікування, зокрема спиртоновокаїнові
блокади периферійних гілок трійчастого нерва – 29 хворим (42,0%), гідротермічну
деструкцію тригемінального вузла – 5 хворим (7,2%). Із 29 хворих, які перенесли
алкоголізацію ураженої гілки трійчастого нерва, у 17 (58,6%) ця маніпуляція
проводилася одноразово, в 12 пацієнтів (41,4%) від двох до чотирьох разів.
2.2. Вивчення стоматологічного та загальносоматичного статусу хворих
При дослідженні хворих на НТН периферійного ґенезу використовувалося опитування
за загальноприйнятою схемою. Після з‘ясування скарг та їх деталізації
переходили до збору анамнезу. При цьому, звертали увагу на характер перенесених
захворювань та оперативних втручань, наявність супутньої соматичної патології,
характер та об‘єм лікування, що проводилося раніше і в зв‘язку з чим. В анамнез
включали відомості про спадковість, професію, спосіб життя. Важливе місце
відводилося з‘ясуванню несприятливих факторів, які могли б негативно вплинути
на організм хворого (професійні, характер харчування, шкідливі звички,
порушення сну та апетиту та ін.).
Огляд щелепно-лицевої ділянки починався з візуального огляду обличчя і оцінки
стану червоної облямівки губ та слизової оболонки присінку рота. Визначали їх
цілісність, колір, рівні прикріплення рухливої слизової, її тяжів, вуздечок губ
та язика. Встановлювали характер прикусу, звертали увагу на кількість та стан
зубів, колір, стійкість, наявність каріозних вражень та їх ускладнень, стан
пломб, вкладок, коронок, ортопедичних конструкцій і т.п. Пальпаторно визначали
стан регіональних лімфатичних вузлів.
Клінічне стоматологічне обстеження проводилося дуже обережно в період стихання
класичних проявів невралгії, щоб не викликати чергового нападу невралгії.
Для встановлення можливого впливу змін з боку тканин пародонту на перебіг НТН
проводили вивчення їх статусу за загально прийнятими методиками [45].
Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічного індексу
(ГІ) за Федоровим – Володкіною (1970). Проба Шилера – Писарева здійснювалася з
метою встановлення ступеню запальних явищ в тканинах пародонту. Для вивчення
стану тканин пародонта застосовували папілярно-маргінально-альвіолярний індекс
РМА (G. Parma, 1960). Функціональний стан регіонарного мікроциркуляторного
русла оцінювали за пробою Кулаженко.
Крім того, проводилось визначення больових точок Валле, наявність тригерних
(куркових) зон з обох боків, присутність і характер міжнападного болю.
Інтенсивність
- Київ+380960830922