РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ
КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
2.1. Загальні питання організації та проведення експериментальної
роботи.....................................................................................................87
2.2. Реалізація педагогічних умов формування аксіологічної культури майбутнього
вчителя.........................................................................89
2.3. Аналіз результатів експериментальної
роботи..............................127
Висновки до другого розділу………………………………...…………150
ВИСНОВКИ...…………………………………………………………………..153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...……………………………………158
ДОДАТКИ……...……………………………………………………………….178
ВСТУП
Сучасне суспільство знаходиться на складному етапі розвитку, що позначений
переоцінкою цінностей, утвердженням нової освітньої політики. Національна
доктрина розвитку освіти України зорієнтована на особистість як вищу цінність
буття, створення умов для її творчої самореалізації. У зв’язку з цим проблема
формування системи цінностей майбутнього вчителя набуває особливого значення,
існує нагальна потреба в розробці концептуальних основ формування особистості
педагога з високою ціннісною свідомістю.
Вчитель постійно знаходиться в ситуаціях, коли йому необхідно давати певну
оцінку подіям і фактам дійсності, вирішувати завдання, що потребують
додаткового переосмислення, узгодження з власною життєвою позицією.
Аксіологічний підхід, орієнтований на засвоєння та створення цінностей,
дозволяє в умовах цілеспрямованої організації діяльності сформувати життєво
важливі якості особистості майбутнього вчителя, його ціннісне ставлення до
оточуючого світу і самого себе.
Аксіологія культури, як ціннісне вчення про культуру, дозволяє осмислити
сутність культури, певний її рівень з точки зору цінностей, які цей рівень
обумовлюють.
Розуміння культури як системи цінностей відображене в аксіологічних концепціях
В.Віндельбанда, Н.Гартмана, Дж.Дьюї, Г.Ріккерта, П.Сорокіна, А.Тойнбі,
М.Шелера, О.Шпенглера. Проблемі співвідношення культури і цінностей присвячені
також праці С.Анісімова, А.Арнольдова, Г.Вижлєцова, О.Дробницького,
А.Здравомислова, В.Малахова, Е.Соколова, В.Тугаринова, Н.Чавчавадзе.
У психологічних дослідженнях проблема цінностей розглядається в контексті
розробки інших понять, зокрема, О.Асмолов, Ш.Надірашвілі, Д.Узнадзе, Ш.
Чхартишвілі пов’язують сформовану систему цінностей з наявністю психологічної
установки, К.Волков, В.Мясищев, Л.Фрідман – з психологічним ставленням,
Л.Божович, Т.Коннікова – зі спрямованістю особистості.
Педагогічний підхід до цінностей представлений працями О.Бондаревської,
Г.Ващенка, О.Вишневського, П.Ігнатенка, Б.Ліхачова. Взагалі проблема формування
системи цінностей майбутнього вчителя у педагогічній літературі порушується у
зв’язку з вирішенням суміжних питань, таких, наприклад, як: гуманізація
навчально-виховного процесу вищої школи (М.Євтух, Н.Крилова, І.Смолюк,
Р.Скульський, Г.Шевченко); формування особистості вчителя в системі вищої
педагогічної освіти (І.Зязюн, Н.Кузьміна, О.Мороз, В.Сластьонін, В.Тамарін,
Є.Шиянов, О.Щербаков); формування професійно-педагогічної культури майбутніх
учителів (В.Гриньова, В.Зелюк, І.Ісаєв, Т.Левашова, Л.Нечепоренко).
Окремим питанням формування системи цінностей майбутнього педагога присвячені
праці В.Кузнецової, Л.Настенко, І.Слоневської. В.Сластьонін і Г.Чижакова
досліджують проблему цінностей вчителя в контексті педагогічної аксіології як
міждисциплінарної галузі педагогічного знання. Історичний аспект розвитку
цінностей в освіті знайшов своє відображення в працях Н.Ткачової. Близьким за
змістом до нашого дослідження є дисертаційне дослідження В.Кузнецової,
присвячене проблемі формування гуманістичних цінностей у майбутніх учителів, а
також дисертація І.Глазкової, в якій особлива увага приділяється формуванню
гуманістичних умінь студентів педуніверситетів.
Проблема формування системи цінностей є однією з найактуальніших у педагогічній
теорії та практиці. Нестабільність сучасного світу, суперечності між розвитком
духовної культури та сучасною цивілізацією, надзвичайно широкий вплив засобів
масової інформації визначають ті умови передачі соціального досвіду від
покоління до покоління, що склалися на даному етапі. Цей механізм передачі
досвіду виявився не досить вивченим і відпрацьованим, щоб бути на рівні завдань
сьогодення. Суперечливість ситуації, яка склалася, пояснюється такими
чинниками: по-перше, відсутністю зв’язку поколінь; по-друге, розбалансованістю
системи цінностей; по-третє, розмитістю, невизначеністю духовних орієнтирів та
власне і самого ідеалу людини.
Сучасний складний стан у сфері освіти, зокрема, недостатнє фінансування, на
жаль, надає мало можливостей для культурної самореалізації педагога, оскільки
значна частина вільного часу витрачається на забезпечення необхідних умов
існування. Низький матеріальний рівень життя спричиняє певне викривлення
системи цінностей, нівелювання пріоритетних цінностей, неправомірне зростання
ваги цінностей утилітарних.
У зв’язку з цим у мотиваційній сфері студента виникають суперечності між
бажанням самоствердитися в суспільстві та неможливістю цього досягти через
соціальну незахищеність, між прагненням реалізувати себе у професії та зберегти
достатньо вільного часу для відвідування музеїв і театрів, спілкування з
друзями; між бажанням забезпечити матеріальне благополуччя та розкрити свої
можливості, вдосконалити професійні якості.
Завданням вищої школи є усунення цих