Розділ 2
Теоретико-методичні засади обліку операцій із цінними паперами власної емісії
2.1. Організаційно-методичні аспекти облікової політики акціонерного товариства
сфери виробництва і товарного обігу
Визначення терміну „облікова політика” наведене в Законі України „Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [167], і передбачає
сукупність принципів, методів та процедур, що використовується для складання
фінансової звітності. Аналогічне за змістом визначення облікової політики
наведено і у працях вчених – економістів (наприклад, Голов С. [72]).
Отже, справедливо стверджувати, що порядок бухгалтерського обліку та значення
показників фінансової звітності в значній мірі залежать саме від облікової
політики, обраної на акціонерному товаристві сфери виробництва і товарного
обігу.
Звідси випливає, що обґрунтованість обраної облікової політики має суттєвий
вплив на інвестиційну привабливість акціонерного товариства, на відповідність
тактичних цілей стратегічній меті його розвитку. Вказане обумовлює необхідність
ретельно визначати кожний елемент облікової політики акціонерного товариства,
що може вплинути на його фінансове становище.
У свою чергу цілі розвитку акціонерного товариства формуються, серед іншого,
під впливом співвідношення довгострокових та короткострокових інтересів
інвесторів – власників акцій.
Загальною рисою, що властива короткостроковим інтересам є максимізація
дивідендів у короткостроковому періоді, що у певній мірі є обмежуючим чинником
по відношенню до процесу вкладання коштів у подальший розвиток акціонерного
товариства.
Суб’єкти, яким притаманні довгострокові інтереси, вбачають за доцільне
отримувати у короткострокових періодах часу менші дивіденди, забезпечуючи, тим
самим можливість внутрішнього інвестування в акціонерне товариство.
Отже, облікова політика акціонерного товариства має формуватися під впливом
структури інформаційних потреб користувачів облікової інформації. Стосовно
суб’єктів корпоративних відносин – засновників (учасників) та інвесторів
акціонерних товариств, інформаційні потреби мають подвійну природу. Так, з
одного боку облікові дані повинні задовольняти інтереси зацікавлених суб’єктів,
що мають відношення до управління акціонерним товариством. З іншого боку дані
бухгалтерського обліку обов’язково мають задовольняти інформаційні інтереси
акціонерів, які, за своїм статусом, не приймають управлінських рішень.
Доцільно зазначити, що інформаційні потреби акціонерів вибудовуються з
урахуванням особливостей їх територіального розташування та підпорядкування
(резиденти та нерезиденти Україні), статусу суб’єкта господарської діяльності,
функціями, виконуваними в суспільстві (рис. 2.1).
Рис 2.1. Структура інвесторів, що впливає на формування їх інформаційних
потреб
Інформаційні потреби користувачів облікової інформації також можуть варіюватися
залежно від сфери діяльності акціонерного товариства: виробництво чи товарний
обіг.
Твердження щодо того, що інформаційні потреби суб’єктів корпоративних відносин
мають бути враховані при побудові облікової політики базується на тому, що
відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” [167], метою бухгалтерського обліку є забезпечення користувачів
інформацією про господарську діяльність підприємства для прийняття відповідних
рішень.
Згадана мета визнається також вітчизняними вченими (Голов С., Коваленко А.,
Попова Н., Сопко В., Хом’як Р. та ін.).
Окрім зазначеного, в окремих працях [52, с. 12] конкретизовано, що дані,
сформовані в системі бухгалтерського обліку, мають використовуватися в процесі
управління діяльністю підприємства.
Однак, розглядаючи рух акціонерного капіталу, операції із акціями власної
емісії, є підстави стверджувати, що рішення, які прийматимуться за обліковою
інформацією, не завжди стосуються безпосередньо управління підприємством.
Дане твердження базується на тому, що серед користувачів облікової інформації є
інвестори – власники акцій, які не є працівниками акціонерного товариства, або
працюють на ньому, але не відносяться до менеджерської ланки.
Згадані інвестори не братимуть безпосередньої участі у процесі управління
акціонерним товариством, але можуть прийняти рішення щодо доцільності
подальшого утримання ними акцій товариства, додаткового інвестування тощо. Ці
рішення, з позиції сутності процесу управління не можуть бути віднесені до
управлінських.
Вчений – економіст Білуха М. мету бухгалтерського обліку на макрорівні, в більш
широкому розумінні, сформулював так „Метою бухгалтерського обліку у суспільстві
з ринковою економікою є сприяння раціональному використанню засобів і предметів
праці та самої праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого
прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників
підприємства” [23, с. 4].
Для того, щоб досягти вищезазначеної мети, інформація, сформована в системі
бухгалтерського обліку, має відповідати певним вимогам.
Такі вимоги передбачені Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні” [167] та є об’єктом дослідження багатьох вчених –
економістів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Позиції окремих вчених – економістів щодо вимог, які висуваються до інформації,
сформованої в системі бухгалтерського обліку
Вчені
Вимоги до облікової інформації
Хом’як Р. [47, с. 10], Коваленко А. та ін. [49, с. 11]
Повна, правдива, неупереджена
Попова Н. [163, с. 18]
Своєчасна (оперативна), точна, достовірна, повна, співставна, ясна та доступна
Крім переліченого, вимогам до інформації присвячена праця В. Сопка та В.
Завгороднього [207], у якій, крім безпосередньо вимог (які не суперечать
- Київ+380960830922