Провадження у справах про порушення митних правил.

РОЗДІЛ 2
СУБ'ЄКТИ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ЇХ ПРАВОВИЙ
СТАТУС...................................
101
2.1. Органи, уповноважені здійснювати провадження у справах про порушення
митних правил, їх правовий статус..........................................
101
2.2. Учасники провадження у справах про порушення митних правил...
133
2.3. Шляхи оптимізації провадження у справах про порушення митних
правил..............................................................................................................
175
Висновки до другого
розділу........................................................................
186
ВИСНОВКИ...................................................................................................
189
Список використаної
літератури..................................................................
194
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Становлення України як самостійної незалежної
держави зумовило кардинальні зміни у сфері зовнішньоекономічних відносин. За
таких обставин формування власної вітчизняної митної політики і здійснення
митної справи стало нагальною необхідністю. Нині досить складно оцінити всю
напруженість і ємкість роботи по формуванню національного митного
законодавства, що провадилося в молодій Українській державі майже на пустому
місці.
Уже 25 липня 1991 р. прийнято Закон України “Про митну справу в Україні”, який
визначив загальні засади правового регулювання суспільних відносин у царині
митної справи. Незабаром у розвиток його положень були прийняті Митний кодекс
України й Закон України “Про Єдиний митний тариф”.
Ці та інші нормативні акти дали змогу Україні поступово сформувати самостійну
митну політику, створити систему митних органів і врегулювати відносини,
пов’язані з переміщенням через митний кордон товарів, транспортних засобів, зі
здійсненням митного контролю й митного оформлення, справлянням митних зборів
тощо.
З 1 січня 2004 р. набрав чинності новий Митний кодекс. Його запровадження
певною мірою вдосконалило правове регулювання митних правовідносин в Україні.
Зазначимо, до речі, що це перший в історії України випадок, коли Верховна Рада
прийняла кодекс вдруге. Така увага до митної справи з боку законодавців
зумовлена не лише тим, що вона є елементом зовнішньоекономічної й
зовнішньополітичної діяльності держави, а й тому, що за допомогою її
специфічних інструментів забезпечується захист вітчизняного виробника і
споживача, наповнення Державного бюджету тощо. Крім того, розвиток і
вдосконалення митного законодавства мають забезпечити відповідність його
світовим стандартам, що має особливе значення за умов участі України в
європейській інтеграції.
Важливість і специфічність митних правовідносин зумовлюють необхідність їх
правової охорони. За правопорушення у сфері митної справи законодавством
встановлена кримінальна й адміністративна відповідальність. Однак у той час,
коли порядок притягнення до відповідальності за контрабанду чітко врегульовано
кримінально-процесуальним кодексом і детально досліджено науковцями, то
стосовно провадження у справах про притягнення до адміністративної
відповідальності за порушення митних правил такої зрозумілості немає. Це
зумовлено різними причинами, і не останнє місце серед них займають особливості
митних правопорушень, юрисдикційних органів та інших учасників провадження.
За часів дії Митного Кодексу 1991 р., значна кількість питань, пов’язаних із
провадженням у справах про порушення митних правил, регулювалися нормами
Кодексу України про адміністративні правопорушення. Нині відповідно до нового
Митного Кодексу порядок притягнення до адміністративної відповідальності за
порушення митних правил істотно оновлено. Цьому питанню присвячено окремий
розділ, більшість норм якого є, безперечно, прогресивними, інші ж містять явні
недоліки.
З огляду на законодавчі новації суттєвого значення набуває встановлення
співвідношення між провадженням у справах про порушення митних правил і
провадженням у справах про адміністративні правопорушення, а також між
провадженням у справах про порушення митних правил та окремими процедурами
митного контролю. Слід чітко визначити особливості структури провадження у
справах про порушення митних правил і специфіку суб’єктів цього провадження.
Перш за все це стосується посадових осіб митних органів, які його здійснюють,
фізичних осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, та митних
експертів.
Викладене пояснює актуальність обраної теми кандидатської дисертації, її
структуру, зміст, а також вибір наукового, нормативно-правового і практичного
матеріалу, який використовувався при написанні роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана
відповідно до цільової комплексної програми “Права людини та проблеми
становлення, організації і функціонування органів державної влади і місцевого
самоврядування в Україні” на 2001-2005 рр. № 0186.0.070865, яка розробляється в
Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Тема
дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого 24 грудня 1999 року (протокол № 4).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому,
щоб на основі теоретичних засад правової науки, чинного митного законодавства
та практики його реалізації здійснити аналіз змісту провадження у справах про
порушення митних правил, визначити його особливості та проблеми правового
регулюва