РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика лабораторних тварин і експериментальних моделей
2.1.1. Характеристика умов експерименту та дослідних тварин
У дослідах на 195 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів масою 0,14 - 0,19 кг вивчали вплив екзогенного мелатоніну на тлі фізіологічної функції ШЗ на організацію іонорегулювальної функції нирок в умовах іммобілізаційного стресу та дії солей алюмінію і свинцю у вечірній та ранковий проміжки доби. Впродовж 1 місяця до початку та під час експерименту тварин утримували у віварії за умов сталої температури
(18-210 С), вологості повітря (50-55 %) в 8 окремих клітках з вільним доступом до води та їжі.
Тварин поділяли на декілька дослідних груп. Перша - контрольна група. На другій групі тварин ізольовано вивчали добові характеристики параметрів іонорегулювальної функції нирок на тлі уведення екзогенного мелатоніну.
На третій групі тварин досліджували зміни показників ренальних функцій за умов уведення солей алюмінію та свинцю.
На четвертій групі дослідних тварин з'ясовували перебудови функціонального стану нирок тварин, які перебували в умовах одногодинного іммобілізаційного стресу в різні проміжки доби.
На п'ятій групі тварин вивчали особливості біоритмічної перебудови іонорегулювальної функції нирок за умов уведення солей алюмінію та свинцю на тлі уведення екзогенного мелатоніну.
На шостій групі досліджували особливості перебудов основних ниркових функцій у тварин, які перебували в умовах одногодинного іммобілізаційного стресу на тлі уведення екзогенного мелатоніну вранці та ввечері.
На сьомій групі тварин з'ясовували вплив екзогенного мелатоніну на перебудови функціонального стану нирок тварин, які перебували в умовах одногодинного іммобілізаційного стресу з попереднім уведенням солей алюмінію та свинцю у ранковий та вечірній період спостереження.
Для оцінки функцій нирок вивчали наступні показники.
Екскреторна функція:
1. Діурез, мл/2 год
2. Концентрація іонів калію в сечі, ммоль/л
3. Екскреція іонів калію, мкмоль/2 год
4. Концентрація креатиніну в плазмі, мкмоль/л
5. Клубочкова фільтрація, мкл/хв.
6. Відносна реабсорбція води, %
7. Концентраційний індекс ендогенного креатиніну, од
8. Концентрація білка в сечі, мг%
9. Екскреція білка, мг/2 год
10. Екскреція білка, мг/100 мкл клубочкового фільтрату
Іонорегулювальна функція:
11. Концентрація іонів натрію в сечі, ммоль/л
12. Екскреція іонів натрію, мкмоль/2 год
13. Екскреція іонів натрію, мкмоль/100 мкл клубочкового фільтрату
14. Концентрація іонів натрію в плазмі, ммоль/л
15. Фільтраційна фракція іонів натрію, мкмоль/хв.
16. Екскреторна фракція іонів натрію, мкмоль/хв.
17. Абсолютна реабсорбція іонів натрію, мкмоль/хв.
18. Відносна реабсорбція іонів натрію, %
19. Концентраційний індекс іонів натрію, од
20. Натрій/калієвий коефіцієнт, од
21. Кліренс іонів натрію, мл/2 год
22. Кліренс без натрієвої води, мл/2 год
23. Проксимальний транспорт іонів натрію, ммоль/2 год
24. Дистальний транспорт іонів натрію, мкмоль/2 год
25. Проксимальний транспорт іонів натрію, мкмоль/100 мл клубочкового фільтрату
26. Дистальний транспорт іонів натрію, мкмоль/100 мл клубочкового фільтрату
Кислотовидільна функція:
27. рН сечі, од
28. Екскреція іонів водню, нмоль/2 год
29. Екскреція іонів водню, нмоль/100 мкл клубочкового фільтрату
30. Екскреція кислот, що титруються, мкмоль/2 год
31. Екскреція кислот, що титруються, мкмоль/100 мкл клубочкового фільтрату
32. Екскреція аміаку, мкмоль/2 год
33. Екскреція аміаку, мкмоль/100 мкл клубочкового фільтрату
34. Амонійний коефіцієнт, од
Результати обробляли статистично за t-критерієм Стьюдента та параметричними методами варіаційної статистики.
2.1.2. Характеристика використаних методик, вибір методу евтаназії дослідних тварин
Для проведення досліджень використовували мелатонін (американської фірми Healthyway) у дозі 0,3 мг/кг [78], який уводили внутрішньошлунково на ізотонічному розчині натрію хлориду. Тварин умертвляли шляхом декапітації під легким ефірним наркозом дотримуючись положень "Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та інших наукових цілях" (Страсбург, 1986). Для дослідження функціонального стану нирок за 2 год до декапітації тваринам проводили 5% внутрішньошлункове водне навантаження. Сечу збирали впродовж 2 год. Результати обробляли статистично.
Солі алюмінію та свинцю уводили внутрішньошлунково щоденно впродовж 14 днів експерименту о 12.00 год на 1 % крохмальній суспензії. Використовували хлориди солей вказаних металів. Алюміній уводили у дозі 200 мг/кг [118], свинець - 50 мг/кг маси тіла тварин [68]. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримання тварин у відповідних пластикових клітках-пеналах впродовж однієї години.
Враховуючи, що в різноманітних джерелах літератури не знайдено даних щодо поєднаного впливу солей алюмінію і свинцю та іммобілізаційного стресу при фізіологічному стані ШЗ на тлі уведення екзогенного мелатоніну, нами досліджено їх сумарні ефекти на структуру ритмів іонорегулювальної функції нирок у різні проміжки доби.
Експерименти проводили в двох серіях. У першій серії вивчали вплив солей алюмінію і свинцю, а також іммобілізаційного стресу на структуру добових ритмів іонорегулювальної функції нирок за фізіологічної активності ШЗ. У другій серії з'ясовували особливості перебудов ренальних функцій за умов уведення екзогенного мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу та ведення солей алюмінію і свинцю у ранковий та вечірній періоди спостереження.
2.2. Методи вивчення основних функцій нирок
Екскреторну функцію нирок оцінювали за величинами діурезу тварин, швидкості клубочкової фільтрації, концентрації креатиніну в плазмі крові, концентрацією білка в сечі та його екскрецією, величиною відносної реабсорбції води.
Іонорегулювальну функцію нирок оцінювали за показниками екскреції іонів натрію та їх концентрації в сечі, абсолютної та відносно