Розділ 2. Експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійного
мовленнєвого етикету майбутніх інженерів-педагогів
2.1. Загальна характеристика організації експерименту.
Експеримент проводився на базі Української інженерно-педагогічної академії
протягом трьох навчальних років. Всього експериментом охоплено 378 чоловік.
Констатувальний експеримент здійснювався у два етапи – етап попереднього
опитування шляхом пілотного анкетування і визначення питань, що потребують
подальшого докладного вивчення і етап визначення рівня сформованості
мовленнєвого етикету, аналізу знань про мовленнєвий етикет студентів
груп-учасників формувального експерименту.
На першому етапі в дослідженні взяли участь 87 студентів третього курсу
машинобудівного факультету УІПА. Вибір був зумовлений тим, що всі опитувані
навчаються за напрямом «Професійна освіта», тобто здобувають освіту
інженера-педагога.
З метою визначення розуміння студентами сутності поняття «мовленнєвий етикет»,
ситуацій використання етикетних одиниць, відповідності етикетних виразів
ситуаціям спілкування, з’ясування ставлення до вивчення українського
мовленнєвого етикету учасникам дослідження було запропоновано відповісти на
питання.
В анкеті №1 містилися запитання такого типу: «Як Ви розумієте вираз
мовленнєвий етикет? Чи потрібне вивчення мовленнєвого етикету
інженерам-педагогам? Які ситуації використання етикетних виразів Ви знаєте? Чи
є володіння мовленнєвим етикетом показником загальної культури особистості? Чи
впливають на вибір етикетної одиниці вік, стать, національність, соціальний
статус співрозмовника? За допомогою яких етикетних виразів можна познайомитися
із особою, що Вас зацікавила? Які вирази слід використовувати при зверненні до
незнайомої особи? За допомогою яких виразів можна висловити згоду, відмову? Які
вирази слід використовувати при зверненні до незнайомої особи? За допомогою
яких виразів можна висловити співчуття, втішити людину? Які вирази вживаються
при вітанні? Які фрази варто використовувати для висловлення власної думки? Які
вирази варто використовувати, щоб висловити зауваження, докір?». Передбачалося,
що відповіді на поставлені питання дадуть змогу проаналізувати такі критерії
вибору етикетної одиниці як самостійність і швидкість вибору, адекватність
ситуації спілкування, варіативність, відповідність нормам літературної мови.
У цілому аналіз матеріалу, отриманого за допомогою вказаних анкет, дозволив
з'ясувати рівень сформованості мовленнєвого етикету в студентів
інженерно-педагогічного профілю та окреслити коло питань, що потребують
подальшого опрацювання.
Аналіз результатів проведеного дослідження показав, що багатьом учасникам
опитування важко оперувати поняттям «український мовленнєвий етикет», оскільки
вони мало користуються українською мовою у повсякденному спілкуванні; про це
свідчить, наприклад, той факт, що деякі з опитуваних дають відповіді російською
мовою.
Відповідаючи на питання «Що таке, на Вашу думку, мовленнєвий етикет?», жоден з
опитуваних не дає визначення поняття мовленнєвого етикету, але більшість
пов'язує його з етикетною поведінкою, вважаючи проявом вихованості. 97% (84
чоловіки) опитаних відзначають, що вивчення мовленнєвого етикету необхідне
інженерам-педагогам, обумовлюючи це умовами професійної діяльності.
Серед ситуацій використання етикетних виразів дослідники виділяють такі:
привітання, прощання, подяка, запрошення, знайомство, вибачення, вітання,
відповідь на вітання, побажання, пропозиція, порада, розрада, співчуття,
схвалення, зауваження, докір, висловлення сумніву, висловлення власного
погляду, згода, комплімент, відповідь на комплімент, скарга, прохання,
пропозиція, запрошення, виправдання тощо, в той час, як опитувані звужують коло
тематичних одиниць, називаючи привітання, подяку, побажання, прощання – 18 %
(16) респондентів, зауваження - 1,1 (1), прохання - 3,4 % (3), співчуття - 2,3
% (2), згоду - 3,4 (3), вітання - 5,7 % (5), відмову - 2,3 % (2).
На питання «Чи є володіння мовленнєвим етикетом показником загальної культури
особистості?» більшість опитуваних відповіли «так», лише троє відповіли «ні», а
п’ятеро - не відповіли взагалі. Це свідчить про усвідомлення опитуваними
взаємозв'язку культури спілкування і мовленнєвого етикету.
59 % (51 чоловік) опитаних відповіли, що на вибір етикетної одиниці впливають
вік, стать, національність, соціальний статус співрозмовника, зазначаючи,
наприклад, що при спілкуванні з товаришами вони використовують одні етикетні
вирази, а при спілкуванні з людьми, старшими за віком - інші. В той же час 17 %
(15 чоловік) опитаних стверджують, що екстралінгвістичні фактори не впливають
на вибір виразів при спілкуванні, 24 % (21 чоловік) - не відповіли на
запитання, що свідчить про недостатнє усвідомлення функцій етикетних одиниць у
повсякденному спілкуванні.
Відповіді на питання «За допомогою яких етикетних виразів можна познайомитися
із особою, що Вас зацікавила? Які вирази слід використовувати при зверненні до
незнайомої особи? За допомогою яких виразів можна висловити згоду, відмову? За
допомогою яких виразів можна висловити співчуття, втішити людину? Які вирази
вживаються при вітанні? Як виразити вітання у листі? Які фрази варто
використовувати для висловлення власної думки? Які вирази використовуються при
прощанні?" ілюструють обмеженість мовців у виборі етикетних одиниць в ситуаціях
спілкування (кожен з респондентів обирає 1 – 2 одиниці з широкого кола
можливих).
Серед формул мовленнєвого етикету, використовуваних при вітанні, наведених
опитуваними, зустрічаються такі: «Привіт, Добр
- Київ+380960830922