РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛА, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ.
Програма дослідження передбачала відбір і всебічне клініко-лабо-раторне
обстеження тематичних хворих, верифікацію діагнозу у 164 хворих в т.ч. з
використанням імуногістохімічного методу дослідження(для морфологічного
дослідження використовувалася пухлинна тканина отримана від 117 хворих, яким
було проведено нефректомію (з них 22 - була проведена вакцинотерапія, 48 –
імунотерапія, 47 – контроль та 47 хворим, було проведено органозберігаючу
операцію на нирці (з них – 10 вакцинація, 14 – імунотерапія, 23 – контроль).
Перитуморальну тканину досліджували тільки у 117 хворих, яким було проведено
нефректомію.
Імуногістохімія пухлини (IFNR-I) проводилась у 62 хворих .
Імуногістохімія перитуморальної тканини (PCNA, K-ras,c-erb-b-2, р53)
проводилась у 45 хворих (по 15 з кожної групи). Хірургічне втручання
(радикальна нефректомія, органозберігаюче втручання) і наступну імунотерапію за
розробленими методиками або без неї .
2.1. Матеріали дослідження.
За останні 10 років в інституті урології прооперовано понад 400 хворих на НРК,
з яких після гістологічного дослідження встановлено діагноз конвенційний
нирковоклітинний рак у 263 випадках.
Ця науково-дослідна робота ґрунтується на обстеженні і лікуванні 164 хворих на
НКР в стадії Т1N0M0-Т4N0M0, які знаходились в клініці Інституту урології АМН
України та на базі онкоурології Київського міського онкологічного центру, а
потім під динамічним спостереженням в поліклініці Інституту урології в період з
1997 по 2007 роки, в яких у доопераційний період і після гістологічного
дослідження вилученої пухлини та коло ниркової клітковини не було виявлено
лімфатичних вузлів метастатичного характеру.
З метою порівняльної оцінки результатів лікування за розробленою і традиційною
методиками, хворі були розподілені на три групи : перша група - хворі, які в
післяопераційний період отримували ПАВ, друга група – хворі, які в
післяопераційний період отримували інтерферон, третя група (контрольна)- які
отримали тільки хірургічне лікування.. В першу групу ввійшло 32 – хворих, в
другу-62 хворих, в третю (контрольну)- 70 хворих.
Вік цих хворих був у межах від 34 до 80 років (середній вік - 57років). Жінок
було 66, чоловіків - 98. Розподіл хворих за віковими групами і статтю подано в
таблиці 2.1. Як видно з приведених даних НКР зустрічається частіше у чоловіків,
ніж у жінок , з віком частота захворювання зростає. Хворі на НКР до 61 років
склали 57,5%, а похилого і старечого віку – 42,5%.
Як видно з таб. 2.2 для виконання нашої роботи включені з конвенційним раком
нирки у 100%.
Хворим з першої групи під час операції видалялась пухлина з якої виготовлялась
ПАВ в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім.
Р.Е. Кравецького НАН України.
Новизна і ефективність методу лікування підтверджені патентом України: як
спосіб одержання оригінальної протипухлинної вакцини, яка за ефективністю і
безпечністю відповідає світовим стандартам специфічної імунотерапії пухлин.
В роботі проведено аналіз ефективності застосування у хворих на КНКР
рекомбінантного a-2b ІФНу (інтерферон, Роферон-А фірми Хоффман-Ля Рош,
Швейцарія) за схемою введення на 9-10 день після оперативного втручання по3млн
3 рази на тиждень, протягом 2 місяців. Результати лікування цієї частини хворих
порівнювали з результатами, одержаними у 32 пацієнтів (1-група), 70 пацієнтів
(3- контрольної групи).
Дані про розподіл хворих за методиками лікування в співставленні за віком і
статтю подано в таблиці 2.3
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віковими групами і статтю
Вік (років)
Група хворих
Всього
Перша (n-32)
Друга (n-62)
Контрольна (n-70)
чол.
жін.
чол.
жін.
чол.
жін.
31-40
17
41-50
35
51-60
14
12
55
61-70
11
38
71 і старші
19
Разом
20
12
38
24
39
31
164
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за морфологічною характеристикою пухлини
Нирково-клітинний рак
Стать
Всього
Чоловіки
Жінки
хворі
хворі
Конвенційний
98
59,7
66
40,3
164
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за статтю, віком та методиками лікування
Групи
Методи
лікування
Кількість
хворих
В т. Ч.:
Жінок
Чоловіків
Перша
хірургічне
+ ПАВ-терапія
32
13
19
Друга
хірургічне
+ інтерферон
62
25
37
Контрольна
хірургічне
70
28
42
Всім хворим виконане загальноклінічне і лабораторне обстеження. При
загальноклінічному обстеженні 17 хворих скаржились на підвищення АТ (10%), 7 -
на втрату ваги тіла (4,2%), 3 чоловіків - на варікоцелє (3,6%), 8 - на
гематурію (4,9%). У 14 осіб ( 10 %) була мікрогематурія, крім того у 30(18%) -
болі в поперековій ділянці, позитивний симптом Пастернацького-21(12,8%), а в
20(12%) з них відмічалась підвищена температура тіла. Важливо відмітити, що 63
хворих (38,4%) не мали ніяких скарг і проявів хвороби. Результати
клініко-лабораторних досліджень подано в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Результати загальноклінічного обстеження і лабораторних аналізів
Основні скарги, симптоми та лабораторні дані
Групи
Перша
(n- 32)
Друга (n-62)
Контрольна (n-70)
Підвипідвищення АТ
4(12,2%)
3(12,2%)
10(12,2%)
Дизурія
0(0%)
0(0%)
3(4,3%)
Втрата ваги тіла
1(3,1%)
2(3,2%)
4(5,7%)
Гематурія
1(3,1%)
4(6,4%)
3(4,3%)
Болі в попереку
8(25%)
12(19,2%)
10(14,3%)
Позитивний симптом Пастернацького
5(15,6%)
7(19,3%)
9(12,8%)
Підвищення температури тіла
3(9,4%)
9(14,5%)
8(11,4%)
Безсимптомний перебіг захворювання
14(43,7%)
22(35,5%)
27(38,5%)
Еритроцитурія
2(6,2%)
4(6,4%)
8(11,4%)
Варикоцеле
0(0%)
1(1,
- Київ+380960830922