Розділ 2
Умови та методика проведення досліджень
2.1. Грунтово-кліматичні умови району проведення досліджень
Польові дослідження проводили протягом 2000-2003 рр. в Інституті рису УААН,
який розташований в с. Антонівка Скадовського району Херсонської області.
Інститут, на полях якого проводились дослідження, розташований у південному
Степу України, куди, згідно з агрогрунтовим районуванням, входять землі
Херсонської, Миколаївської, Одеської і Запорізької областей, Автономної
Республіки Крим. Це основні райони зрошуваного землеробства України.
Характерною особливістю зони є недостатня кількість опадів, низька відносна
вологість повітря та часті суховії.
Геоморфологія та породи. Дослідні поля Інституту рису УААН розташовані у
південній частині Причорноморської низини на Лівобережжі Дніпра в межах другої
надзаплавної (однолесової) тераси. Поверхня ділянки рівнинна зі слаборозвинутим
мікрорельєфом, з ухилом 0,001-0,002 південної експозиції.
Однолесова тераса складена лесовидними суглинками, які з глибини 2,5 м
підстилають давньоалювіальні відклади, нижче яких на глибині 28-30 м залягають
понтичні вапняки.
Ґрунтоутворюючою породою на дослідній ділянці є лесовидні суглинки
бурувато-палевого кольору, тонкопористі, ущільнені, насичені карбонатами
кальцію, вміст яких становить 10,96-20,2%. За гранулометричним складом
лесовидні суглинки піщанисто-середньосуглинкові з перевагою фракцій дрібного та
середнього піску (33,75-55,63%); вміст мулу – 20,07-35,11%. З глибини 190 см їх
гранулометричний склад полегшується до легкосуглинкового із вмістом часток
фізичної глини у кількості 25,36%. Породи слабкозасолені легкорозчинними солями
з глибини 190 см, загальний вміст яких становить 0,158%. Засолення
сульфатно-содове (СО3 – 0,07%, НСО3 – 0,074%).
Ґрунтові води на території ділянки залягають на глибині майже 1,5-1,8 м. За
даними Херсонського філіалу Інституту землеустрою УААН, вони
слабомінералізовані. Хімізм засолення сульфатний з підвищеним вмістом
гідрокарбонатів, за катіонним складом – власне натрієвий (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Хімічний склад ґрунтових вод, г/л
СО3
НСО3
СІ
SO3
Са
Мg
Nа
Сухий залишок
Немає
0,472
0,182
0,868
0,196
0,082
0,328
1,969
Зрошення земель на даній ділянці здійснюється водами Дніпра з
Краснознам’янського магістрального каналу. Зрошувані води прісні із загальним
вмістом солей 0,252 г/л (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Хімічний склад зрошуваної води, г/л
СО3
НСО3
СІ
SO3
Са
Мg
Nа
Сухий залишок
Немає
0,152
0,036
0,054
0,040
0,017
0,028
0,252
Характеристика ґрунтового покриву. Ґрунтовий покрив дослідної ділянки
представлений темно-каштановими вторинно осолонцьоватими ґрунтами.
Ґрунт має добре розвинений гумусовий профіль. Кипіння від НСl спостерігається з
глибини 70 см. Ґрунт є слабкосолонцюватим.
За гранулометричним складом ґрунт дослідної ділянки відноситься до
піщанисто-середньосуглинкового з перевагою в орному шарі фракції піску.
Крупного пилу міститься 30,0, а мулу – 21,74% (табл.2.3).
Щільність ґрунту становить 1,43 г/см3. Найменша вологоємність (НВ) – 19,6% від
маси абсолютно-сухого ґрунту, а вологість в'янення (ВВ) – 7,6%. У шарі ґрунту
0-20 см міститься 2,06% гумусу, 6,60-7,05 мг рухомого фосфору і 43,0-46,3
мг/100 г ґрунту обмінного калію. Вбирна здатність гумусованого профілю ґрунту
невелика і дорівнює 16,46-19,52 мг-екв.
Таблиця 2.3
Гранулометричний склад ґрунту, %
Шар
ґрунту, см
Розмір фракцій, мм
0,25
0,25-0,05
0,05-0,01
0,01-0,005
0,005-0,001
0,001
<0,01
0-20
12,45
22,14
30,00
6,44
7,22
21,74
35,41
20-40
12,78
21,96
26,59
5,86
7,87
24,92
38,66
У складі увібраних основ на частку магнію припадає 25,0%, натрію – 2,4-3,4%, що
й зумовило осолонцювання ґрунтів. Реакція ґрунтового розчину орного шару
нейтральна (рН 6,8). Гумусовий профіль ґрунту незасолений легкорозчинними
солями.
У цілому, ґрунт експериментальної ділянки цілком придатний для вирощування сої.
Клімат південного Степу України. Наведемо основні кліматичні характеристики
даного району. Річна сума опадів тут коливається у межах 330-400 мм. Розподіл
їх нерівномірний за сезонами року. Найбільша кількість опадів випадає у червні,
головним чином, у вигляді злив, найменша – у лютому. Незважаючи на те, що
влітку випадає найбільше опадів, у цей час тут бувають посушливі періоди
тривалістю до 45 днів і повторюються вони кожні 2-4 роки.
Середньорічна температура повітря становить +10°С, а найбільш спекотного місяця
липня +22,8°С. Проте абсолютний максимум може досягати 38°С, а мінімум –29°С.
Тривалість безморозного періоду становить 200, а вегетаційного – 230 днів.
Зима нетривала, малосніжна, з частими відлигами і дощами. Сніговий покрив
нестійкий, висота його звичайно не перевищує 5 см. Багаторічна середньомісячна
температура повітря найхолоднішого місяця – січня становить мінус 3,3°С. У
результаті ґрунт у цьому місяці промерзає на глибину до 29 см, але потім швидко
відтає.
Весна звичайно холодна і з частими вітрами, які бувають в основному на початку
періоду. Перехід середньодобової температури повітря за 0°С відбувається у
першій декаді березня, а за +5°С – у третій. У цей період настає агрономічна
стиглість ґрунту. Кількість днів із температурою вище 10°С становить 187, сума
середньодобових температур повітря вище 10° – 3411°С, вище 15° – 2854°С.
Літо жарке з частими суховіями, які спостерігаються щороку. Середньорічна
швидкість вітру становить близько 4 м/сек. При настанні сильних суховіїв
відносна вологість повітря знижується до 10-15%. В окремі роки висока
температура повітря і низька його відносна вологість зумовлюють інтенс
- Київ+380960830922