РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальні положення програми.
Для досягнення мети дослідження була складена програма таким чином, щоб за результатами вирішення завдань, які обумовили її структуру, була можливість отримати інформацію з клінічних, організаційних, епідеміологічних, соціологічних аспектів питання, що підлягало вивченню: покращення надання спеціалізованої допомоги хворим на рак сечового міхура (РСМ) як в стаціонарних, так й в поліклінічних умовах та етапі їх реабілітації.
Системний підхід до розв'язання поставленого наукового завдання обумовив етапність дослідження. Для отримання репрезентативних результатів реалізація кожного з них потребувала свого об'єкту спостереження, його певної чисельності, адекватного методичного забезпечення, а також відповідних статистичних показників для опрацювання матеріалу. Крім того, необхідною була послідовність дій з визначенням проміжку часу вивчення даних явищ. Базами для проведення дослідження були клініка онкоурології Іституту урології АМН України, яка розташована в міському онкологічному центрі, де найбільш повно представлена онкоурологічна патологія, а в тому числі хворі на РСМ, які отримували різні методи лікування, а також Вінницький обласний клінічний онкодиспансер. Вибір області обґрунтований її типовістю як за рівнем захворюваності, поширеності патології серед населення, так й за їхнею тенденцією, а також основними якісними показниками. Достатньо це буде підтвердити конкретними даними за 2000-2005 рр. що склали другий період вивчення у роботі. Так, рівень захворюваності у цілому по Україні зріс за вказаний час на 9,3 %, по Вінницькій області - на 5,6 %; у 2004 р. показники становили 9,7 та 10,7 відповідно на 100 тисяч дорослого населення. Рівень поширеності патології збільшився на 18,2 % та 15,5 % і становив 52,7 та 61,0 на 100 тисяч дорослого населення відповідно. Кількість хворих, що перебуває на обліку п'ять і більше років у Вінницькій області зросла на 4,5%, по Україні на 3,4%. У 2004 р. питома вага хворих, виявлених в І стадії захворювання по Україні дорівнювала 81,1 %, по області - 83,9, а в III - IV - стадіях - 13,8% та 14,3% відповідно. Тобто, наведені дані підтверджують, що за основними показниками, які притаманні Вінницькій області та визначенні в цілому по Україні суттєвої різниці не простежується, нема її й у динаміці цих явищ. Отримані в такій площині дані матимуть особливє значення для прийняття відповідних управлінських рішень на місцях.
Далі більш детально зупинимось на програмі дослідження, яка схематично представлена на рис. 2.1. Як видно з рис. 2.1, програма передбачила послідовність дій. Спочатку відбувався процес інформаційно - накопичувальний (формування необхідної бази даних). За ним йшов аналітичний, структурно-логічний аналіз отриманих матеріалів, їх систематизація, обробка і групування. Завершальним був інтегративний процес (формування висновків і синтетичне конструювання концептуальної моделі, розробка практичних рекомендацій).
Виходячи з основних принципів охорони здоров'я, вважали за потрібне, передусім, провести аналіз захворюваності та поширеності серед населення України раку сечового міхура. Визначити при цьому не тільки тенденції в ретроспективному аспекті, але й на основі даних десятирічного спостереження скласти прогноз характеру явищ на найближчі роки. Отримані таким чином відомості дозволять підкреслити соціальну значимість питання, що лягло в основу вирішення. Тут варто наголосити, що функціонування системи охорони здоров'я за нинішніх умов децентралізації управління, підвищення значення медичних установ, як самостійних суб'єктів господарювання, місцевих органів самоврядування у вирішенні питань планування і фінансування охорони здоров'я разом з відомими клімато-географічними особливостями, що відбиваються на захворюваності, стали передумовою для проведення порівняльного аналізу даних епідеміологічного вивчення як по країні в цілому, так і по окремим її регіонам та областям. Згідно клімато-географічної класифікації виділяються наступні п'ять регіонів: Західний, до його складу увійшли Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька; Центральний охопив Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську області; Південно-східний з Луганською, Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою, Кіровоградською, Харківською областями; Північно-східний має у складі Полтавську, Сумську, Чернігівську області; Південний - АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Відомий вплив радіонуклідів на частоту розвитку РСМ пояснює зацікавленість в окремому вивчені динаміки захворюваності в регіоні, який постраждав від аварії на Чорнобильській атомній станції. Це обумовило умовно виділити регіон, у який були залучені області: Київська, Житомирська, Черкаська, Рівненська, Чернігівська.
Зазначена частка роботи виконувалась в рамках офіційної статистичної звітності. Вивчалась форма № 47 "Звіт про мережу та діяльність медичних установ", форма № 20 "Звіт лікувально-профілактичного закладу", форма №7 "Звіт про захворюваність на злоякісні новоутворення", форма №35 "Звіт про контингент хворих на злоякісні новоутворення".
При цьому увага була спрямована на виявлення існуючої різниці (чи її відсутності) в показниках серед чоловіків та жінок. Адже в літературі існує думка, що чоловіки частіше хворіють на онкологічні захворювання різної локалізації, в тому числі й на РСМ. Варто підкреслити, що особливість дослідження, полягала в періоді спостереження. Він охопив 10-ти річне вивчення явищ (1995 - 2004 рр.) і був поділений на два п'ятиріччя (1995-1999; 2000 - 2004 рр.). Такий термін є достатнім для оцінки тенденції рівнів захворюваності та поширеності патології, а також для визначення інтенсивності змін процесів, які відбувалися. Більше того, його треба визнати достатнім і для виявлення тенденції прогнозу на найближчі роки.
В процесі опрацювання матеріалу за основу брались динамічні ряди з абсолютних та інтенсивних показників, за яки
- Київ+380960830922