РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Концептуальна модель професійної адаптації викладача вищого навчального закладу на етапі професійної підготовки
Успішність досягнення мети - професійної адаптованості викладача ВНЗ, у першу чергу, залежить від адекватного визначення умов, що їй сприяють.
У філософії під поняттям "умова" розуміють категорію, яка визначає відношення предмета до оточуючих його явищ, без яких він сам не може існувати. Предмет є чимось зумовленим, а умова постає відносно зовнішнім до предмета різноманіттям об'єктивного світу. На відміну від причини, яка спричинює ті чи інші явища або процеси, умова створює те середовище, у якому вони виникають, існують і розвиваються. Умови розподіляються на сприятливі та несприятливі. Впливаючи на явища і процес, вони теж можуть підпадати під їх вплив [180, с. 381].
В акмеології під умовами розуміють значущі обставини, від яких залежить досягнення високого рівня прогресивного розвитку зрілої особистості, а саме її професіоналізму. Крім того, вважається, що умови можуть бути як суб'єктивними (індивідуальні передумови для міри успішності професійної діяльності - мотиви, компетентність, уміння), так і суб'єктивно-об'єктивними (організація професійного середовища та взаємодії) [2, с. 229].
Умова - це не тільки те, що впливає на річ, а й те, без чого її не може бути як такої, що служить основою виникнення речі.
Речі, їх стани, взаємодія - весь цей комплекс у цілому називають достатніми умовами явища. Якщо з можливих наборів достатніх умов відібрати загальні, то отримаємо необхідні умови, тобто умови, які трапляються щоразу, коли наявне зумовлюване явище [180].
Виходячи з цього, під поняттям "педагогічна умова" ми розуміємо:
* середовище, обставини, у яких забезпечується успішна професійна адаптація викладача вищого навчального закладу;
* обов'язкове виконання, використання певних педагогічних заходів для створення такого професійного середовища, обставин, у яких можливий успішний перебіг професійних адаптаційних процесів майбутнього фахівця.
Предикат "педагогічні" умови зобов'язує нас розглядати процес професійної адаптації викладача на етапі його професійної підготовки у вищому навчальному закладі.
На думку більшості теоретиків педагогіки вищої школи [4; 119; 120; 129; 138; 148], педагогічні умови є сукупністю заходів (способів, засобів), які забезпечують досягнення мети професійної діяльності та професійного розвитку особистості. До педагогічних зараховуємо такі умови, які свідомо створюються в навчальному процесі і які повинні забезпечувати найбільш ефективний перебіг процесу професійної адаптації викладачів ВНЗ. Чим краще підготовлені та реалізовані педагогічні умови, тим на більш вагомі результати можна очікувати, тим ймовірніше досягнення майбутнім викладачем професійної адаптованості. Для визначення педагогічних умов, що сприяють успішній професійній адаптації викладача, нами були встановлені такі шляхи, розкриті у попередньому розділі:
* аналіз сутності феномену професійної педагогічної адаптації особистості;
* виявлення концептів професійної адаптації викладача ВНЗ: етапів, механізмів, чинників, видів, що дає підстави визначити педагогічні умови (зміст буде розкритий нами далі) успішної професійної адаптації педагога вищої школи на етапі його професійної підготовки.
Першою умовою, що забезпечить успішну професійну адаптацію майбутнього викладача ВНЗ, є орієнтація педагогічного процесу на розроблену модель професійної адаптації педагога вищої школи, екстраполяцію її основних положень і структури на зміст професійно-педагогічної діяльності.
Побудова моделі предмета, явища, що досліджується, тобто відображення його найважливіших властивостей за допомогою системи спеціально розроблених або історично визначених знаків, є одним з найбільш важливих етапів будь-якого наукового дослідження. У педагогічній науці моделювання (й передбачення) як засіб пізнання складних педагогічних феноменів часто виявляється єдиним методом відображення тих явищ, що досліджуються. Саме тому побудова концептуальної моделі не тільки є наслідком узагальнення цілого ряду експериментальних досліджень, а й дає можливість здійснити експериментальні дослідження.
За критерієм особливостей самого об'єкта моделювання в педагогічній науці виділяють такі концептуальні моделі:
- феноменологічні моделі як результат безпосереднього дослідження та осмислення;
- асимптоматичні моделі (коли нова модель будується як окремий випадок найбільш узагальненої та абстрактної моделі);
- моделі ансамблів (коди нова модель є результатом узагальнення найбільш простих моделей) тощо [146, с. 267].
Існують чотири обов'язкових ознаки концептуальної моделі:
- модель - це представлена мисленнєво система або система, що матеріально реалізується;
- вона відображає об'єкт дослідження;
- вона здатна замінити об'єкт;
- її вивчення надає нову інформацію про об'єкт.
Проте усі технології моделювання більшою чи меншою мірою відштовхуються від певних первинних даних, які отримані або в результаті теоретичного аналізу, або в процесі експерименту, або і того, й іншого. Процес відбувається у певному логічному русі - від вивчення інформації про явище, що зроблено нами у першому розділі, до побудови абстрактної моделі, її осмислення та до практичних етапів - експериментального дослідження, результати якого можуть внести корективи у модель, удосконалюючи її.
Реальний об'єкт, як продукт природи чи соціальної життєдіяльності, завжди ширший за модель. Професійна адаптація викладача ВНЗ може бути розглянута з позицій системного підходу з погляду психології праці, соціології, теорії організації, управління, соціальної педагогіки. Щоразу це будуть інші форми й ознаки зв'язків. Саме системний підхід постає методологічною базовою сферою знання, що створює можливість міждисциплінарного синтезу. Таким чином