РОЗДІЛ 2
Обгрунтування та експериментальна апробація методики навчання учнів основної
школи конструюванню швейних виробів 91
2.1. Різнорівневий зміст навчального матеріалу як засіб підвищення ефективності
навчання учнів основ конструювання швейних виробів 91
2.2. Диференційоване навчання учнів 5 - 9 класів основ конструювання швейних
виробів 127
2.3. Методика організації формуючого експерименту та його результати 158
Висновки до другого розділу………………………………. 184
Висновки 185
Список використаних ДЖЕРЕЛ 190
Додатки 213
ВСТУП
Стратегічними завданнями реформування шкільної освіти на рубежі двох століть
(XX - XXI ст.) є впровадження особистісно-орієнтованого навчання та державних
стандартів освіти. Життя вимагає сучасних підходів до організації
навчально-виховного процесу, головним об'єктом якого виступає особистість
учня.
Переорієнтація освіти на особистість учня веде за собою перегляд ставлення до
школяра як до об’єкта навчання та виховання. Учень повинен стати реальним i
повноправним господарем учіння, суспільного життя і майбутньої професійної
діяльності, який повністю усвідомлює всю міpу відповідальності за зроблений
вибір.
Проблема навчання підростаючого покоління належить до найскладніших у сучасній
педагогіці. Пов’язана вона з переходом суспільства до нового соціального
виміру, в основі якого перебуває професійно підготовлена особистість. Посилення
особистісної відповідальності за свою долю, за життєве та професійне
самовизначення, за власне благополуччя вимагає від учнів правильного вибору
майбутньої професії ще у шкільному віці. Допомогти школяреві не тільки обрати
“свою” професію, а й психологічно та практично підгототуватися до праці повинен
шкільний предмет “Tрутове навчання”. Його метою є підготовка учнів до трудової
діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні,
ознайомлення з різними професіями та технологічними процесами і обладнанням,
залучення учнів до основних видів проектно-конструктоpських і технологічних
робіт [76].
Одним з таких видів робіт на уроках трудового навчання є конструювання швейних
виробів. У сучасному швейному виробництві конструювання є одним з основних
процесів, що визначає якість одягу на стадії проектування. Завдання процесу
конструювання полягає в отриманні із плоскої тканини та інших матеріалів, які
викориcтовуються під час проектування одягу, просторової форми виробу і
побудові розгорток деталей одягу за ескізом або зразком моделі. На уроках
трудового навчання діти отримують базові конструкторські знання, уміння та
навички. Оволодіння учнями основами конструювання швейних виробів стає першим
кроком до проектування одягу, початком складного творчого процесу, який включає
в себе вирішення завдань технічного і художнього характеру. Тому конструювання
швейних виробів належить до найважливіших і найважчих тем предмету “Трудове
навчання”.
Аналіз навчально-методичної літератури та досвіду роботи шкіл приводить до
висновку, що навчання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів
різних типів основ конструювання швейних виробів відбувається за методикою, яка
базується на пояснювально-ілюстративному та репродуктивному методах,
фронтальній формі організації навчання (Н.С. Биковченко, Л.В. Мельникова, Д.С.
Орокбаєва, Л.В. Осипова, Т.Д. Оторова, Т.Б. Фрідман [146, 169]) і
безваріативному змісті навчального матеріалу з конструювання виробів.
Над змістом навчального матеріалу з конструювання швейних виробів працювали:
Н.С. Биковченко [169], О.В. Васильченко [38, 39, 124-128, 235, 238], О.П.
Гнеденко [233, 234], Л.Ф. Голік [88, 250], Н.П. Земганно [147, 148], Г.Б.
Картушіна [156], Л.В. Климук [103], М.Ю. Короткова [147, 148], Л.М. Кузнецова
[126, 128], О.Я. Лабзіна [39, 124-128], Л.В. Левицька [87], Л.В. Луткова [138,
139], Л.В. Мельникова [147, 148], Г.Г. Мозгова [156], Д.С. Орокбаєва [169],
Т.Д. Оторова [169], О.Г. Радушна [87], І.М. Федорова [88,250] та інші. Вони є
авторами методик навчання, шкільних програм і підручників, методичних
посібників та іншої навчально-методичної літератури, яка в цілому відображає
зміст предмета й методичні рекомендації щодо організації та проведення уроків.
Існуюча методика навчання учнів основ конструювання швейних виробів зберігає
орієнтацію на “середнього” учня та інформаційно-репродуктивне навчання у
єдиному темпі, визначеному вчителем. ЇЇ застосування в умовах класно-урочної
системи навчання призводить до того, що не всі учні на належному рівні
засвоюють навчальний матеріал, втрачають інтерес до конструювання виробів, а
процес оволодіння конструкторськими знаннями, уміннями та навичками набуває
формального характеру. Результат навчання учнів основ конструювання швейних
виробів має виняткове значення, адже він є фундаментом конструкторської освіти
школяра. Без міцно сформованих умінь та навичок з побудови креслень,
достатнього розвитку конструкторського та просторового мислення, подальше
професійне навчання школярів значно ускладнюється.
В умовах розбудови національної системи освіти методика навчання має
відповідати соціально-економічним перетворенням, що відбуваються в нашому
суспільстві. Сучасний стан школи і педагогіки висуває на порядок денний
проблему розробки та впровадження в практику школи методики навчання учнів
основ конструювання швейних виробів, спрямованої на особистість дитини.
Орієнтація на особистість учня з новою силою порушує питання індивідуалізації
та диференціації як найважливішої складової особистісно-орієнтованого
навчання.
У трудовому навчанні питання індивідуалізації та диференціації досліджували
Г.В. Терещук [224-23
- Киев+380960830922