Вы здесь

Бойове застосування та розвиток засобів збройної боротьби у війнах в зоні Перської затоки і на Балканах (1990-1999)

Автор: 
Трояновський Володимир Євстафійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U002267
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ У ВІЙНІ
В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ
Війна в зоні Перської затоки принципово відрізнялася від попередніх воєн не
лише використанням у ній новітніх засобів збройної боротьби, а й самим
характером. У ній вирішальна роль у досягненні перемоги належала не сухопутним
військам, як це було у війнах першої половини ХХ ст., не ядерній зброї, як це
передбачалося загально військовою теорією 50-80-х р., а високоточній ударній і
оборонній зброї, заснованій на нових фізичних принципах. Та війна значно
розширила масштаби збройної боротьби - сферою дій став космос.
На початку 90-х р. США вже володіли могутнім космічним арсеналом, що
нараховував, більш 500 космічних апаратів (КА) різного призначення, мали
космічну доктрину, що сформувалася (ВКД), а також об'єднане космічне
командування (ОКК) [48, с.76]. Це стало підгрунтям створення угруповання
космічних засобів збройної боротьби (КЗЗБ) і їхнього бойового застосування у
війні в зоні Перської затоки.
2.1. Створення угрупування космічних засобів збройної боротьби і його бойове
застосування
Орбітальне угруповання КЗЗБ в зоні Перської затоки було розгорнуто завчасно ще
до початку воєнних дій. Її кількісний склад показаний у таблиці 2.1.
Як видно з таблиці, склад цього угруповання включав 19 штучних супутників землі
(ШСЗ), серед яких були: 10 ШСЗ оптико-електронної, радіолокаційної, радіо- і
радіотехнічної розвідки; 7 - зв'язку і ретрансляції; 2 - метеозабезпечення.
Таблиця 2.1
Найменування і призначення
Кількість
Можливості
до початку воєнних дій
у ході воєнних дій
Оптико-електронної розвідки: КН-11-7,8,6.
Кількість прольотів за добу - до 7-8.
Час спостереження - 2 г.
Виявлення і класифікація об'єктів на території Іраку і Кувейту, у тому числі
мобільних ракетних комплексів, літаків, РЛС, артилерії і танків.
Супутник КН-11-6 був запущений у 1984 р. і до жовтня 1990 р. знаходився в
резерви.
Радіолокаційної розвідки (РЛР) "Лакросс".
Кількість прольотів за добу - до 6.
Час спостереження - до 40 хв.
Радіо - і радіотехнічної розвідки (РРТР): "Феррет", "ССУ", "Шале", "Вортекс",
"Аквакейд", Джампсит", "Магнум", "Ментор", "Лэндсат", "Спот"
28
Перехоплення сигналів радіоелектронних засобів у діапазоні 18-40000 Мгц,
визначення режимів роботи і їхнє місце розташування.
Безупинний контроль радіоелектронної обстановки, визначення характеристик і
режимів роботи випромінюваних об'єктів.
Багатоспектральне зображення місцевості
Виявлення старту балістичних ракет (БР) "Імеюс"
Виявлення пуску БР, Інформація попередження ЗРК "Петріот"
Навігація "Навстар"
15
Навігація кораблів ВМС, літаків, КРМБ, КРПБ
Зв'язку і ретрансляції "Флітсатком", "Лісат", "СДС", "ДСЦС", "ТДРС", "Скайнет",
"НАТО-3"
26
Керування військами аж до тактичної ланки. Передача даних у будь-яких формах і
про будь-які об'єкти
Метеозабезпечення: ДМС
Передача метеоінформації для складання метеоповідомлень
ВСЬОГО
19
79
(Джерело: контент-аналіз автора)
До початку воєнних дій і в ході їх угруповання КЗЗБ збільшилася більш ніж у 4
рази і нараховувала 79 КА. До 35 одиниць було доведене угруповання космічних
засобів розвідки (КЗР). У її складі з'явилися нові ШСЗ "Імеюс", для виявлення
стартів балістичних ракет (БР) "Скад". Знову, у кількості 15 ШСЗ, було створене
угруповання космічних засобів навігаційного забезпечення (КЗНО), "Навстар".
Значно, до 26 одиниць, було збільшене угруповання ШСЗ зв'язку і ретрансляції.
Оцінка складу КЗЗБ до початку й у ході воєнних дій свідчить про те, що
командуванням багатонаціональних сил (БНС) у зоні Перської затоки була створена
орбітальна космічна система (ОКС) для рішення трьох груп задач: розвідки, у
тому числі виявлення стартів балістичних ракет; керування військами, зв'язку і
ретрансляції; навігаційного забезпечення.
Принципова схема побудови цієї системи показана на малюнку (див. додаток 1).
Аналіз складу КЗЗБ, їхня кількісна оцінка показують, що головним призначенням
орбітального космічного угруповання, як на етапі підготовки, так і в ході
воєнних дій, було рішення задачі розвідки супротивника.
У період підготовки до воєнних дій космічна розвідка забезпечувала командування
БНС даними про склад, розгортання і перегрупування сил супротивника, його
технічне оснащення й організацію оборони, розташування, режими роботи і
характеристики засобів протиповітряної оборони (ППО), намірах супротивника. У
задачу засобів розвідки входило також визначення координат командних пунктів
(КП), вузлів і ліній зв'язку, аеродромів, ракетних комплексів, радіо- і
телефонних станцій, систем електропостачання, заводів з виробництва зброї і
боєприпасів, складів військової техніки і пально-мастильних матеріалів (ПММ),
центрів по розробці ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї. Для рішення цих
задач, як уже відзначалося вище, командування БНС використовувало дані 10 ШСЗ
оптико-електронної, радіолокаційної, радіо- і радіотехнічної розвідки. Два ШСЗ
було задіяно для розвідки хмарного покриву, атмосферних умов, а також
зображення території зони конфлікту [49, с.11].
Ці дані командування БНС використовувало для моделювання можливого характеру
воєнних дій, підготовки і навчання військ, доробки систем зброї, вибору
способів боротьби з ППО супротивника і вирішення різних бойових завдань.
Як показав досвід війни, дані космічної розвідки з'явилися вирішальним фактором
в ухваленні рішення на бойові дії БНС. Відомо, наприклад, що іракське
командування основні зусилля зосередило на обороні південного кордону Кувейту
із Саудівською Аравією [50, с.39]. Воно вважало, що саме тут піде головний удар
союзних сухопутних військ. Тому оборона на півдні Кувей