РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методики обстеження хворих на ДГПЗ
В основу дисертаційної роботи покладені результати клінічного обстеження 464 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, які за період з 1997 по 2001 р. отримували консервативне та оперативне лікування. В порівняльному аспекті оцінювались особливості перебігу захворювання та зміни зі сторони нижніх сечових шляхів 44 пацієнтів, які не отримували жодного лікування і підлягали динамічному спостереженню протягом року.
Медикаментозне лікування проведене у 238 хворих, ТУРП виконано у 110 хворих, відкриту простатектомію ? у 116 хворих.
В групах пацієнтів, що отримували медикаментозне лікування, ми застосовували такі препарати: "Омнік" (тамсулозин, "Yamanouchi"), який належить до групи ?1А-адреноблокаторів; "Проскар" (фінастерид, "MSD") ? блокатор 5-?-редуктази та "Простамол-уно" ("Берлін-Хемі АГ") ? препарат рослинного походження. Для вивчення ефективності комбінованої терапії група хворих чисельністю 42 пацієнти отримувала одночасно два препарати: "Омнік" і "Проскар". Серед великої кількості ?-адреноблокаторів, які наявні на фармацевтичному ринку України, ми зупинили свій вибір на "Омніку", у зв'язку з відсутністю потреби титрування дози та одноразовим прийомом протягом дня, що корисно відрізняє його від інших груп ?1-адреноблокаторів. Таким чином, всього було обстежено 508 пацієнтів.
Схеми проведеного лікування представлені в табл. 2.1.
Надалі нами здійснювався динамічний контроль за змінами суб'єктивних та об'єктивних показників уродинаміки нижніх сечових шляхів протягом року.
Дослідження проведені на базі клініки урології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького.
Таблиця 2.1
Кількість хворих та схеми прийому препаратів у групах консервативного лікування
Назва препаратуКількість хворихДозуванняОмнік76По 1 капсулі 1 раз на день зранкуПроскар62По 1 таблетці 1 раз на деньПростамол-уно58По 1 капсулі 1 раз на деньОмнік+проскар42По 1 капсулі та 1 таблетці 1 раз на день
2.1.1. Хворі, які знаходилися під нашим наглядом, проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики. Підлягали аналізу скарги, анамнез життя та захворювання.
Нами проведене вивчення клінічної симптоматики, яка викликана ДГПЗ, та оцінку її зміни за Міжнародною шкалою простатичних симптомів
I-PSS. Ми вибрали шкалу I-PSS як найбільш поширену в Європі та затверджену Українською асоціацією урологів [8, 57, 92]. Це анкета (додаток Б) з 7 питань, котрі стосуються ступеня вираженості симптомів порушення сечовипускання. Анкета повинна заповнюватися пацієнтом самостійно. За кожну відповідь присвоюються бали від 0 до 5. Пацієнт має можливість вибрати один із шести варіантів відповідей, в залежності від ступеня вираженості окремого симптому. Таким чином, сума балів може варіювати від 0 до 35 (від відсутності симптомів до сильно виражених проявів захворювання). За результатами анкетування пацієнти можуть бути розподілені на такі групи: легка симптоматика (0-7 балів), помірна симптоматика (8-19 балів), тяжка симптоматика (20-35 балів).
Сумарний бал симптоматики визначається як I-PSS = 0-35. Для оцінки впливу симптомів на якість життя у клінічній практиці рекомендується використовувати лише одне питання. Відповідь на питання про якість життя може змінюватись від "відмінно" до "дуже погано" або від 0 до 6 балів. Хоча це єдине питання не може повністю охопити вплив на якість життя симптомів порушеного сечовипускання, що передбачають наявність інфравезікальної обструкції, проте воно може бути використане як початкове у розмові лікаря з пацієнтом щодо цієї важливої проблеми. Відповідь на питання про якість життя визначається символом QOL = 0-6. Таким чином, симптоматичний статус пацієнта виражається наступним чином: I-PSS = 0-35, QOL = 0-6. Необхідно зауважити, що шкала I-PSS не є специфічною для ДГПЗ і може використовуватися лише у комплексній оцінці пацієнтів нарівні із клінічними, лабораторними та інструментальними методами дослідження [95, 129, 217].
2.1.2. Невід'ємною частиною фізикального обстеження було пальцеве ректальне дослідження (ПРД) передміхурової залози, яке проводилось за загальноприйнятою методикою. Під час ПРД оцінювалися розміри передміхурової залози, її форму, консистенцію, болючість, чіткість контурів, однорідність, рухомість слизової прямої кишки над залозою, стан сім'яних міхурців та задньої стінки сечового міхура, а також особливості анального кільця та ампули прямої кишки.
2.1.3. Лабораторні дослідження проводили згідно із загальноприйнятими методиками, визначеними в наказах МОЗ №290 та №960 "Про уніфікацію клінічних лабораторних методів досліджень". Пацієнтам робили загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, який включав визначення білкових фракцій крові, вмісту сечовини, креатиніну, глюкози, білірубіну, електролітів (калію, натрію, кальцію, хлору) в сироватці крові, загальний аналіз сечі, визначення ступеню бактеріурії, посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків, концентрації ПСА в сироватці крові [19, 24, 37].
Функціональний стан нирок і верхніх сечовидільних шляхів ми оцінювали шляхом визначення добового діурезу при реєстрації щоденника сечовипусань, питомої ваги сечі, а також за показниками креатиніну та сечовини плазми крові, наявністю чи відсутністю уретерогідронефрозу за даними ультразвукового сканування. Креатинін плазми крові визначався колориметричним методом (на основі кольорової реакції Яффе), сечовина - колориметричним методом (на основі кольорової реакції з диацетилмонооксидом).
Визначення рівня ПСА в сироватці крові проводили одноступінчатим імуноензимним методом EIA на твердій основі по типу "сендвіча" Cobas Core PSA. Метод використовує високоспецифічні моноклональні антитіла до ПСА (Roshe, Швейцарія). Сироватка крові пацієнта, стандартні та контрольні розчини одночасно наносяться в лунки, вкриті антитілами до ПСА, куди насту