РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.1. Характеристика пацієнтів
Основу роботи склали результати обстеження 253 чоловіків, серед яких клінічно обстежено 116 пацієнтів у віці 20-47 років, усі мешканці Львова та Львівської області. Серед обстежених були, як умовно здорові, котрі ніколи не звертались в медичні установи зі скаргами на розлади репродуктивної функції, так і неплідні чоловіки, які за період з 1998 по 2004 р. пройшли обстеження та отримували консервативне лікування у Львівській обласній консультативній поліклініці та клініці урології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та підлягали динамічному спостереженню протягом року. Всього обстежено чотири групи пацієнтів:
Група 1 (n=20) - контрольна група - складалась з практично здорових чоловіків, котрі звернулись в медичні установи зі скаргами, не пов'язаними з непліддям або інфекційними захворюваннями сечо-статевої системи. Усім проведено аналіз спермограми та виконано біохімічні дослідження, що характеризують окисні процеси у спермі та стан глутатіонової антиоксидантної системи сперматозоїдів.
Група 2 (n=68) - пацієнти з екскреторно-токсичною формою неплідності, яка супроводжувалась патоспермією, з анамнестичними даними про перенесені або рецидивуючі урогенітальні інфекції. В залежності від проведеного лікування групу розділено на основні підгрупи:
Підгрупа 2.1 (n=36) - пацієнтам призначалось базисне лікування, що включало антибактеріальну протизапальну (етіотропну, патогенетичну) та імуномодулюючу терапію (для підвищення неспецифічної резистентності організму).
Підгрупа 2.2 (n=32) - пацієнти приймали базисне лікування + препарати з антиоксидантними властивостями (вітамін Е по 600 мг/день, вітамін С по 500 мг/день) та цинку сульфат по 250 мг/день. Ці препарати, як рекомендовано, пацієнти приймали перорально протягом 3 місяців) [124, 125, 130, 162, 164, 174, 178, 190, 204, 208, 209, 214].
Для класифікації, з метою розмежування етіологічних факторів та викликаних клінічних проявів групу 2 розділено ще на додаткові підгрупи.
Група 3 (n=28) - пацієнти з секреторною формою неплідності - 17 пацієнтів з лівобічним варикоцелє, котрі відмовились від оперативного лікування, 11 пацієнтів з одностороннім паховим крипторхізмом.
Відповідні діагнози встановлювались на базі загальновизнаних критеріїв. Використовувався широкий комплекс загальноклінічних, лабораторних, спеціальних урологічних, інструментальних, мікробіологічних, імунологічних досліджень. Застосування вказаних методів обстеження мало на меті виявлення причини неплідності, топічну діагностику патологічного (запального) процесу, встановлення його етіології, дослідження окисних процесів та стану антиоксидантної глутатіонової системи сперматозоїдів при цьому. Неодноразове використання цього ж комплексу діагностичних методів в динаміці проводилося з метою оцінки ефективності режимів лікування, що застосовувалось, у тому числі і антиоксидантної терапії.
Групу 4 (n=253) становили чоловіки з нормозооспермією (n=30), та різним ступенем олігозооспермії (n=223), еякуляти яких використовували для досліджень АТФазних активностей і концентрацій Са2+.
2.1.2. Клінічне обстеження
Обстеження хворих починали з визначення скарг: відсутності звичайного розташування яєчка, наявності розширених вен в калитці; залежно від локалізації запального процесу, які симптоми переважали - переднього чи заднього уретриту, простатиту, везикуліту, колікуліту або ж шийкового циститу. Типові симптоми (виділення з уретри, відчуття свербіння або печії у сечовипускному каналі, наявність ниток та пластівців у сечі, неприємні відчуття і тупий біль у промежині та над лоном, крижовій ділянці, аноперінеальній зоні, гемоспермія, копулятивні розлади, часті позиви та біль у кінці акту сечовиділення, термінальна гематурія, сперматична коліка, біль та неприємні відчуття під час або після еякуляції) зустрічались у різних сполученнях і супроводжувались скаргами на порушення загального стану: кволість, швидку втомлюваність, підвищену нервозність, порушення сну.
Після з'ясування характеру скарг переходили до збору загального і спеціального анамнезу. З'ясовували, скільки років подружня пара безрезультатно планує вагітність. Важливого значення надавали особливостям поведінки та сексуального життя хворих. Збирали інформацію щодо перенесених запальних захворювань статевих органів у минулому і характеру проведеного лікування, наявності та кількості статевих партнерок за останні 6 місяців, відносно гінекологічної патології жінок, з якими хворий вступав у сексуальні контакти. З'ясовували ритм та режим статевих зносин у період, що передував виникненню хвороби, наявність випадкових статевих зв'язків, використання засобів контрацепції та профілактики. Поряд з цим звертали увагу на наявність та можливість впливу факторів, що призводять до виникнення вторинних імунодефіцитних станів - вогнищ хронічної інфекції, онкологічних захворювань, впливу професійних шкідливостей.
При огляді хворого звертали увагу на конституцію, ознаки порушення гормонального метаболізму (фемінізація), наявність екстрагенітальних джерел хронічної інфекції, стан зовнішніх статевих органів. Щодо останнього, то у деяких випадках вже при першому огляді вдається встановити ознаки уретриту - гіперемія та набряк губок зовнішнього отвору уретри, гнійно-слизові виділення.
Обов'язковим елементом обстеження була пальпація калитки та розміщених в ній органів. Звертали увагу на розміри та консистенцію яєчок, стан додатків. Після цього переходили до пальпації пахових лімфатичних вузлів. Дослідження передміхурової залози та сім'яних міхурців починали з пальпації ампули прямої кишки, звертали увагу на розміри, форму, консистенцію простати, больову чутливість, наявність ущільнень та ділянок флюктуації. При пальпації сім'яних міхурців звертали увагу на їх розмір, симетрію, болючість, наявність ущільнення їх стінок.
Важливим етапом клінічного обстеження було