Особливості морфофункціонального стану серцево-судинної системи у дітей дошкільного віку та скринінгові методи його оцінки

Розділ 2
матеріал та методи дослідження
Робота виконувалась на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинського
державного медичного університету у 2002-2005 рр. Обстеження практично здорових
дітей проводилося у дитячих дошкільних закладах міста Чернівці, дитячому садку
у с. м. т. Вашківці Вижницького району та на базі Чернівецької міської дитячої
клінічної лікарні №1. Обстеження вузькими спеціалістами проводилося на базі
міської дитячої поліклініки міста Чернівці.
З метою формування вибірки було проведено одномоментне скринінгове випадкове
обстеження дітей 3-7 років, кількість яких складала 5% від загальної популяції
дітей Чернівецької області, що є достатнім для досягнення репрезентативності
вибірки до всієї популяції [213]. Для дослідження був використаний описовий тип
дослідження.
Зважаючи на необхідність вивчення особливостей морфофункціонального стану
серцево-судинної системи у дітей без змін АТ та у дітей із групи ризику по
розвитку АГ, гіпотензії та ВСД, а також необхідність розробки алгоритму
скринінгового обстеження серцево-судинної системи у дітей та критеріїв
формування групи ризику по розвитку даних станів, програма дослідження включала
два етапи.
На першому етапі проводилось скринінгове обстеження дітей 3-7 років шляхом
збору анамнезу життя та анкетування батьків з метою виявлення можливих
чинників, які можуть впливати на стан серцево-судинної системи дитини (табл.
2.3), антропометричного обстеження для оцінки фізичного розвитку дитини
(визначення маси тіла, зросту, обводів голови та грудної клітки, вираховування
індексів маси тіла та гармонійності розвитку), загальноклінічного обстеження
для виявлення можливої соматичної патології. При первинному аналізі клінічної
картини обстежуваних дітей також визначалися показники АТ за стандартним
методом Короткова для розробки регіональних нормативних показників та виявлення
його порушень. На підставі отриманих даних було сформовано 2 групи: перша –
практично здорові діти без змін АТ, друга – діти із змінами АТ.
На другому етапі проводилось комплексне обстеження дітей другої групи,
вивчалися взаємозв’язки між морфофункціональним станом серцево-судинної системи
та даними клінічного, соціометричного та антропометричного обстежень дітей,
вегетативним станом та даними капіляроскопічного метода дослідження.
Для оцінки характеру перебігу антенатального періоду, особливостей перебігу
вагітності та пологів у матері, перинатального періоду дитини, розвитку дитини
на першому році життя, стану здоров’я дітей до моменту обстеження було
про­аналізовано медичні картки дітей у дитячих дошкільних закладах, “Історії
розвитку дитини” (ф. 112/0) у Чернівецькій міській дитя­чій поліклініці.
Для комплексної оцінки стану серцево-судинної системи у дітей досліджуваної
вікової групи, характеристики показників їх здоров’я та вивчення впливу
факторів зовнішнього та внутрішнього середовища діти були стратифіковані за
віком та статтю, проводилось порівняння характеристик окремих страт. Перед
проведенням статистичної обробки отриманих даних з використанням
загальноприйнятих у медицині методів, перевірялась валідність та надійність
вимірювань [213].
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
При виконанні роботи було обстежено 352 дітей у віці від 3 до 7 років. Діти
були розподілені на окремі віково-статеві групи. Серед обстежених дітей
хлопчиків було 172, дівчаток 180, що складало 48,9% і 51,1% дітей відповідно.
Дітей 3-х років було 34 (9,7%), 4-х – 68 (19,3%), 5-ти – 98 (27,8%), 6-ти –
116 (33%), 7-ми – 36 (10,2%). Розподіл обстежених дітей за віком і статтю
наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл обстежених дітей за віком та статтю
Діти із змінами АТ були розподілені на 2 підгрупи: діти з пониженими
показниками АТ (нижче 10-ї перцентилі) та діти з підвищеним АТ (вище 90-ї
перцентилі).
Обстежені діти були розподілені в залежності від показників АТ (рис.2.2).
Рис. 2.2. Розподіл обстежених дітей в залежності від показників АТ
Серед обстежених дітей мешканцями міста Чернівці були 77,8% (n=274), сільських
районів – 22,2 % дітей (n=78). Розподіл дошкільнят в залежності від віку і
місця проживання наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей за місцем проживання
Вікові групи
Обстежені діти
Місто
Село
3 роки
29
4 роки
59
5 років
81
17
6 років
88
28
7 років
17
19
Серед обстеженого контингенту у 36% матерів дітей вагітність та пологи
перебігали без особливостей, 24,6% матерів мали патологічний перебіг пологів, у
39,9% відмічались ускладнення вагітності. У24% матерів дітей без змін АТ мав
місце патологічний перебіг пологів, серед дітей із змінами АТ – 25,7% матерів.
Ускладнення вагітності мали 47% матерів 1 групи і 51,6% матерів дітей 2 групи.
Доношеними народились відповідно 91,8% і 92,1% дітей. З усіх обстежених 22,6%
дітей знаходились на грудному вигодовуванні до 1 року, 46% дітей перебувало на
штучному вигодовуванні, 31,4% матерів перевели дитину на змішане
вигодовування.
При оцінці фізичного розвитку обстежених дітей високі та вкрай високі показники
зросту, маси тіла, обводів голови (ОГ) та грудної клітки (ОГК) (вище 90
перцентилі за регіональним стандартом фізичного розвитку [90]) серед дітей з
нормальними показниками АТ мали відповідно 13,3%, 10%, 9% та 7,5% дітей; низькі
та вкрай низькі показники (нижче 10 перцентилі за регіональним стандартом
фізичного розвитку) – 4,7%, 16%, 3,4% та 12,3% дітей відповідно. Серед дітей із
підвищеними показниками АТ показники вище 90 перцентиля за зростом, масою тіла,
ОГ та ОГК спостерігались у 17,7%, 7,5%, 18,9% та 7,3% випадків; показники нижче
10 перцентиля – 6,