розділ 2.1.) бібліотечна селекція документів торкається не
лише процесів формування бібліотечного фонду, а й інших напрямів роботи з ним –
зберігання та організації використання бібліотечних фондів. Тобто поняття
технологія бібліотечної селекції документів є ширшим, порівняно з технологією
формування бібліотечного фонду, тому що крім технологічних процесів наповнення,
організації та оцінювання фонду включає організацію його зберігання та
використання. Тому ми вважаємо за доцільне виокремити як етапи технології
бібліотечної селекції документів такі: визначення оптимальних параметрів фонду
(попередній відбір); придбання документів чи права доступу до них (первинний
відбір); обліковування документів (обліковий відбір); присвоєння
класифікаційних індексів, дескрипторів та ін. пошукових дефініцій
(ідентифікаційний відбір); використання ресурсів (документний, бібліографічний,
інформаційний пошуковий відбір); оцінювання документів (вторинний відбір,
відбір для поцифровування), що відбивають усі аспекти роботи з фондами в
бібліотеці, котрі грунтуються на бібліотечній селекції. При цьому, оскільки
етап визначення оптимальних параметрів фонду (попередній відбір), етап
придбання документів чи права доступу до них (первинний відбір) та етап
оцінювання (вторинний відбір, відбір для поцифровування) перебувають у
безпосередній взаємозалежності, технологічно їх можна об’єднати в процес
оновлення фонду. При цьому поцифровування документів, котре забезпечує
зберігання фонду, технологічно можна віднести й до обробки, тому виокремлювати
його як процес технології бібліотечної селекції документів вважаємо
некоректним. Етапи обліковування документів і присвоєння класифікаційних
індексів, дескрипторів та ін. пошукових дефініцій можна об’єднати в
технологічний процес обробки документів, а етап використання ресурсів є
складовою процесу організації використання документних ресурсів суспільства.
Таким чином, технологія бібліотечної селекції документів, на наш погляд,
передбачає здійснення процесів оновлення фонду, його обробки та організації
використання, котрі складаються з відповідних етапів.
Компонентна структура будь-якої технології передбачає наявність обов’язкових
елементів, якими є мета, зміст, засоби, результат.
Щоб визначити відмітні ознаки технології бібліотечної селекції документів, слід
розглянути кожний її процес відповідно до перелічених компонентів.
Оновлення фонду
Метою означеного процесу є створення оптимального фонду в бібліотеці.
Зміст поділяється на 3 частини (етапи):
1) визначення оптимальних параметрів фонду (попередній відбір) ;
2) придбання документів чи права доступу до них (первинний відбір);
3) вилучення документів з фонду (вторинний відбір).
Послідовність цих частин визначається тривалістю існування бібліотеки: якщо
вона лише створюється, звичайно, мова йтиме про створення, а не про оновлення
фонду, і воно розпочинається з визначення оптимальних параметрів фонду,
трансформуючись в етап придбання. Якщо ж бібліотека функціонує давно, але її
фонди потребують корегування, діяльність бібліотекаря розпочинається з очищення
наявного фонду. З цією метою здійснюється різнобічний аналіз фонду: виявляються
непрофільні, застарілі та пошкоджені документи. Результатом цієї діяльності є
висновок спеціаліста про вилучення документів із фонду чи їх поцифровування
(яке в цьому разі є засобом збереження документованої інформації).
Після очищення фонду (списання документів, їх передання в фонди інших бібліотек
чи на поцифровування), розпочинається визначення тематичних та видових напрямів
придбання документів, тобто виявлення оптимальних параметрів фонду (попередній
відбір). Цьому сприятиме зокрема вивчення картотеки відмов та анкетування
користувачів бібліотеки, а також аналіз результатів вторинного відбору.
Оновлення фонду залежить і від контингенту користувачів. Так, якщо пріоритетною
групою користувачів виявляться студенти, бібліотека перш за все має придбавати
навчальну літературу, якщо бізнесмени – увагу слід звертати на економічну,
управлінську та ін. тематику. Контингент користувачів впливає і на вибір носіїв
інформації: якщо це пенсіонери, зрозуміло, недоречно укомплектовувати фонд
виключно електронними носіями.
Після вивчення потреб користувачів та визначення оптимальних параметрів фонду
розпочинається друга (третя) частина етапу оновлення фондів – придбання, який
також поділяється нині на певні складові.
По-перше, це відбір власне документів, котрі зберігатимуться у фонді та відбір
документів з метою придбання права дистанційного доступу до них (у цьому разі
слід обов’язково з’ясувати умови доступу: окремо чи спільно з іншими
бібліотеками; постійний чи тимчасовий; вільний чи ліцензований та ін.). У
будь-якому разі, обидві складові потребують:
визначення джерел комплектування (крім традиційних способів – ознайомлення із
запропонованими видавництвами та книготорговельними організаціями каталогами та
інформаційними аркушами, нині можна скористатися сайтами названих організацій,
доступними через Інтернет);
критеріального аналізу документів, що придбаються у фонд. Критерії відбору в
сучасних умовах не зазнали суттєвих змін. Як і раніше, пріоритетними є
актуальність, наукова, історична, художня значимість документа, відповідність
формальним критеріям. Та найголовнішим є дотримання основних принципів
комплектування: толерантності, доступності. Не слід забувати, що «в сучасних
умовах головне завдання бібліотекаря – надавати доступ, а оцінювання змісту –
перевага користувачів» [238, c.21]. З іншого боку, слід не допускати поширення
соціально неприйнятної інформації, забезпечуючи право громадя
- Киев+380960830922