РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ВТОРИННИХ РЕСУРСІВ У ВОЛИНСЬКІЙ
ОБЛАСТІ
2.1 Сучасні проблеми використання вторинних ресурсів та практика їх вирішення
Проблеми використання вторинних ресурсів продовжують залишатися одними з
найважливіших як з точки зору підвищення ефективності використання ресурсного
потенціалу, так і стабілізації та покращення екологічної ситуації.
На сьогоднішній день в Україні накопичено 35 млрд. тонн відходів виробництва та
споживання. Площа земель, зайнята під ними, складає 130 тисяч гектарів. Однак
лише 8 відсотків від загального обсягу відходів використовується у вітчизняній
промисловості як вторинна сировина [124].
Щорічний обсяг відходів, який припадає на один квадратний кілометр площі
України, в 6,5 разів вищий, ніж в США, та у 3,2 рази вищий, ніж в країнах
Європейського економічного співтовариства. Кожний рік в Україні утворюється
відходів більше, ніж у дванадцяти країнах Європейського економічного
співтовариства разом взятих, не враховуючи викидів (скидів) в атмосферу та
водойми. Невирішеною екологічною проблемою в Україні залишається санітарне
очищення міст та поселень від шкідливих побутових відходів та їх утилізація,
щорічний приріст яких складає 1,5-2%. Щорічно накопичується близько 1,45-1,95
млрд. т промислових і побутових відходів, і лише частина, яка не перевищує в
обсязі 10-15% їх утворення, використовується в якості вторинних матеріальних
ресурсів. Інша частина складується та накопичується на території площею 160
тис. га, а загальний обсяг накопичення відходів становить 25 млрд. тонн [97,
с.213].
Аналіз екологічної ситуації показав, що за останні 20 років об’єми накопичених
відходів на одного мешканця України зросли в 1,7 рази і становлять нині майже
400 тонн, п’яту частину яких становлять токсичні відходи. Протягом останніх
років лише 8-15% відходів використовувалось як вторинні матеріальні ресурси, а
решта потрапляло на звалища, площа яких складає майже 0,2% території України.
Понад 80% звалищ експлуатуються без дотримання будь-яких запобіжних заходів, в
результаті чого вони стали джерелами забруднення довкілля. Витрати на
складування і захоронення виробничих відходів складають майже 20% вартості
готової продукції, що не сприяє розвитку технологій їх переробки та утилізації
[37].
Фахівці Інституту гігієни та медичної екології АМН України стверджують, що у
процесі розвитку цивілізації людство неминуче перетворює планету у величезний
смітник, а природа не має механізмів утилізації відходів, тому вони
накопичуються в біосфері у геометричній прогресії. Нині у розвинутих країнах
виробляється від 1 до 3 кг побутових відходів на душу населення на день, що
становить десятки і сотні мільйонів тонн на рік. В Україні щорічно утворюються
від 35 до 40 млн. м3 твердих побутових відходів і сотні мільйонів кубічних
метрів сільськогосподарських відходів. Щорічний приріст твердих побутових
відходів в Україні становить близько 2%. Під врахованими звалищами і полігонами
твердих побутових відходів знаходиться близько 4 тис. га землі. Енергія після
спалювання відходів “йде на вітер”, а у зарубіжних країнах вона
використовується промисловими підприємствами [15].
Значну екологічну небезпеку на території багатьох регіонів України становлять
токсичні (небезпечні) відходи. В основному, це відходи гальванічного та
фарбувального виробництв, відпрацьовані акумулятори, відпрацьовані емульсії та
змащувально-охолоджуючі речовини, нафтовідходи, відпрацьовані люмінесцентні
лампи тощо. Невирішена проблема централізованого зберігання з дотриманням норм
екологічної безпеки відходів ртуті, що може призвести до непередбачених
екологічних наслідків. Залишається гострою екологічною проблемою питання
централізованого зберігання та знешкодження заборонених та непридатних
пестицидів. Сьогодні в Україні відсутні ефективні технології знешкодження даних
видів відходів.
Певні проблеми пов’язані із збором, сортуванням, знешкодженням та утилізацією
побутових відходів. Якщо промислові відходи складаються, переробляються і
нейтралізуються або на території підприємства, або на централізованих
спеціальних станціях, то побутові відходи, які є в багатьох місцях, потребують
значної організаційної роботи щодо їх збору, транспортування та утилізації.
В Україні щороку нагромаджується близько 10 мільйонів тонн побутових відходів.
Збиранням сміття та вивезенням його на звалища зайнято 25 тисяч робітників та
7,5 тисяч сміттєприбиральних машин, що працюють в складі управлінь
житлово-комунального господарства. Сміття звозиться на 770 великих звалищ
(полігонів площею близько 2700 га), де майже 80% земель експлуатується без
дотримання запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод та повітряного
басейну. Крім розташування на звалищах, інших заходів по поводженню з твердими
побутовими відходами в Україні практично не проводиться. Спаленням сміття з
утилізацією тепла займаються лише чотири сміттєспалювальні заводи в містах
Київ, Харків, Дніпропетровськ та Севастополь, але вони разом спалюють не більше
5% від загальної маси твердих побутових відходів. Обладнання на цих
підприємствах морально та фізично застаріле і дуже відрізняється від сучасних
західних аналогів. Підприємств, що займаються комплексною переробкою побутових
відходів, в Україні нема [69, c.3]. Спалювання відходів становить екологічну
небезпеку, у зв’язку з чим існує потреба в запровадженні екобезпечних
технологій переробки відходів, що сприятиме поверненню в сферу виробництва
значних обсягів сировини.
Темпи використання вторинних ресурсів за останні роки значно знизилися. Якщо в
1991 році переробляло
- Киев+380960830922