РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ ПІДЛІТКІВ-ДЕВІАНТІВ:
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
2.1. Організаційно-методичні засади психодіагностики мотивації учіння підлітків
Підготовка та проведення емпіричного дослідження особливостей мотивації учіння підлітків і відповідно перевірка висунутих нами гіпотез проводилися в три етапи. На різних етапах вивчення особливостей мотивації учбової діяльності підлітків з девіантною поведінкою ми розглядали різні її аспекти.
На першому етапі було зроблено аналіз наукової літератури, присвяченої проблемі мотивації учіння підлітків з нормативною й девіантною поведінкою; проводився підбір і апробація конкретних методик, спрямованих на виявлення особливостей мотивації учіння підлітків молодшого і старшого віку та особливостей їх поведінки, а також формувалася вибірка досліджуваних.
На другому етапі було проведено діагностування мотивів учіння підлітків, що складали вибірку, зокрема, мотивації досягнення успіху, схвалення та тривожності, що, на нашу думку, є ключовими в учбовій діяльності та становленні особистості в цьому віці, та вивчалися особливості прояву агресивності й характеру міжособистісних стосунків, які в підлітковому віці проявляються найбільш яскраво, властиві дітям цього вікового періоду та впливають на ставлення до учіння та успішність у навчанні. Проводився кількісний і якісний аналіз та інтерпретація результатів констатувального експерименту, їх узагальнення, що знайшло відображення в наведених таблицях і рисунках.
На третьому етапі було впроваджено систему превентивно-корекційних заходів і спеціальні тренінгові заняття з підвищення мотивації учіння у підлітків з девіантною поведінкою, а також здійснено аналіз даних формувального експерименту.
Експериментальна база дослідження була розгорнута в загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів міста Чернівці та сіл Іванівці й Новоселиця Чернівецької області. Вибірку констатувального експерименту склали учні шостих і дев'ятих класів, частина яких характеризувалась нормативною (115 учнів), а інша девіантною (122) поведінкою. У формувальному експерименті взяло участь 68 шестикласників міських шкіл.
До підлітків з девіантною поведінкою ми віднесли тих, хто постійно порушує дисципліну в школі, не бажає вчитися, зриває уроки, тікає зі школи чи з дому, має труднощі у спілкуванні з батьками, перебуває на обліку в департаменті у справах неповнолітніх за різні правопорушення тощо. Варто зазначити, що експертами при узгодженні групи підлітків-девіантів поряд з адміністрацією шкіл виступали вчителі вищої категорії, які безпосередньо працюють з підлітками, а також психологи даних шкіл.
Усього в констатувальному експерименті взяло участь 217 учнів, з них 137 учнів шкіл м.Чернівці, 80 учнів сільських шкіл (с.Іванівці та с.Новоселиця).
Основним завданням дослідження було виявити та розкрити особливості мотивації учіння підлітків залежно від характеру їх поведінки (нормативна, девіантна), вікових особливостей розвитку та впливу соціально-психологічних чинників.
Для забезпечення достовірності показників виявлених особливостей мотивації учіння підлітків з нормативною й девіантною поведінкою перед початком констатувального експерименту нами проведена значна попередня робота з учителями базових середніх загальноосвітніх шкіл: разом з психологами та керівництвом цих шкіл організовано низку методичних семінарів з питань мотивації учіння, нормативної та девіантної поведінки дітей, дотримання педагогами норм загальнолюдської культури у спілкуванні та взаємодії з усіма учнями, незалежно від характеру їх поведінки; зустрічі практичного психолога з батьками дітей з поведінковими відхиленнями; проведення консультацій з ними та представниками органів внутрішніх справ міста й сіл, які працюють з девіантними підлітками, на предмет формування мотивації учіння тощо.
Ми вважали, що додаткові підготовчі заходи дадуть змогу створити сприятливий психологічний клімат у системах "вчителі-учні", "вчителі-батьки", "учні-вчителі", "учні-психолог", що сприятиме більшій відвертості спілкування підлітків і експериментатора, забезпеченню об'єктивності результатів дослідження.
Констатувальний експеримент проводився у тих самих базових школах м.Чернівці та сіл Чернівецької області, де здійснювалася підготовча робота.
Дослідження особливостей мотивації учіння підлітків з нормативною та девіантною поведінкою проводилося нами на основі концепцій мотивації учбової діяльності в підлітковому віці.
У процесі емпіричного дослідження розв'язувалися такі робочі завдання:
1. Аналіз наукової літератури з проблеми.
2. Виявлення: особливостей мотивації учіння девіантних підлітків; відмінностей у мотивації учіння старших і молодших підлітків з нормативною та девіантною поведінкою, що проживають і навчаються в місті й у селі; особливостей прояву агресивності, тривожності та характеру стосунків з найближчим оточенням молодших і старших, недевіантних і девіантних підлітків міста й села.
Вибір емпіричних методик дослідження здійснювався відповідно до вище зазначених завдань та необхідності розкриття предмета дослідження. Блок методик, використаних у дослідженні, включав: анкету "Мотиви навчальної діяльності" І.В. Лавровської [93]; методику "Мотивація досягнення успіху" Т. Елерса [95; 215]; методику "Оцінка потреби у схваленні" [95; 200]; методику "Шкала особистісної та реактивної тривожності" Ч. Спілбергера - Ю.Л. Ханіна [200; 235]; методику "Діагностика стану агресії" А. Басса й А. Дарки, адаптована А.К. Осницьким [178; 215; 197; 292]; методику дослідження сфери міжособистісних стосунків дитини та сприйняття нею внутрішньо-сімейних взаємин Рене Жиля [177; 76; 215]; референтометричну методику "Моє близьке оточення" І.В. Лавровської [93].
Констатувальний експеримент проводився у три етапи. На першому з них виявлялися зміст і структура мотивації учіння підлітків шостих і девятих класів з проявами девіантних відхилень у поведінці, які навчаються в міських