Вы здесь

Кон'юнктивально-синовіальний синдром мікоплаз- мозного походження у молодняку великої рогатої худоби

Автор: 
Симоненко Наталія Олексіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002638
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Виконувалась дисертаційна робота впродовж 2001-2004рр. на молодняку великої рогатої худоби червоної-степової та чорно-рябої порід. Дослідження проводили у 3-х господарствах ( Біляївський район Одеська обл. ОПХ Покровське (230?240 голів молодняку), Канівський район Черкаська обл. ДП Григорівське (120?125голів молодняку), Навчально-дослідному господарстві Ніжинського аграрно-техничного інституту Чернігівської обл.(170?175 голів молодняку), та в умовах кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка Національного аграрного університету.
Утримання тварин у господарствах безпри'язно-боксове на деревяних підлогах, роздача кормів проводиться вручну, видалення гною?скребковим транспортером. Годівля проводилась згідно з зоотехнічними норми : силос, сіно, січка, концентровани корми, три рази на день, що забезпечувало щодобовий приріст молодняку в межах 680-740 г. У теплу пору року тварин випасали на прилеглому пасовищі сіяних трав. Хворих тварин ізолювали в окремі станки, де проводили лікування. Всього клінічно досліджено 315 тварин віком 2-12 місяців.
Застосовано клінічні обстеження, завдяки яким деталізовано особливості кон'юнктивіту, який в подальшому ускладнюється запаленням суглобів та сухожилкових піхв, проведено цитологічне, гістологічне, гістохімічне, мікробіологічне дослідження, розроблено лікування:
- клінічними дослідженнями характеризується перебіг конюнктивально-синовіального синдрому;
- цитологічні, гістологічні, гістохімічні дослідження - виявляють реакцію макрофагів на інфікування мікоплазмами, зв'язок макрофагальної інфільтрації з розвитком фіброзу за секреторної диференціації макрофагів і пригніченням їх фагоцитарної активності.
- вивчення нуклеїнових кислот, білків, полісахаридів, лужної та кислої фосфатаз деталізувало патологічні механізми розвитку конюнктивально-синовіального синдрома у молодняку великої рогатої худоби;
- нуклеїнові кислоти характеризують функціональну активність клітинних елементів синовіальної оболонки, специфічні ознаки макрофагів і мікоплазм;
- реакція на білки характеризує синтез волокнистих структур у перебігу фіброзиту;
- вміст полісахаридів засвідчує продукування синовіацитами синовіальної рідини, стан суглобових хрящів у зв'язку з артритом, участь матриксу капсули суглоба в процесі фіброзиту;
- лужна фосфатаза маркірує синтетичні процеси за розрощень сполучної тканини навколо суглобів і сухожилкових піхв;
- кисла фосфатаза маркірує процеси накопичення гідролітичних ферментів у клітинах мононуклеарного ряду, злиття лізосом у фагосомні вакуолі.
2.1. Клінічні дослідження.

Загальні клінічні дослідження. Визначали температуру тіла, частоту пульсу, дихання, скорочень рубця. Місцеві клінічні дослідження включали офтальмологічне обстеження, деталізацію опорно-рухової функції грудних і тазових кінцівок, встановлення морфо?функціональних параметрів суглобів та сухожилкових піхв кінцівок.
Офтальмологічні дослідження включали вивчення зовнішніх характеристик стану очей: ступінь розкриття очної щілини, стан повік, наявність витіку ексудату тощо, після чого проводили пальпацію. Вивертаючи верхню та нижню повіки, оглядали їх кон'юнктивальні поверхні. Мигальну перетинку (третю повіку) витягували анатомічним пінцетом.
Інструментальні дослідження ока включали кератоскопію, пуркіньє-сансоновські зображення (за допомогою свічки у затемненому приміщенні), офтальмоскопію у прямому зображенні; також застосовували бокове фокусне освітлення, обов'язково з використанням лупи (х12), що дозволяло виявити дрібні деталі змін.
Дослідження стану кінцівок полягало у огляді, детальній пальпації м'язів, сухожилків, звяз'ок, епіфізів кісток, суглобів та сухожилкових піхв. Тварин проводили кроком м'яким грунтом, визначаючи характер доріжки слідів; проводку завершували рухами по колу. Виявляли кульгання опори, виносу та змішане кульгання.
Загальний обсяг досліджень наведено в таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Загальний обсяг досліджень
Вид досліджень КількісьДиспансерне обстеження тварин, гол. 315Клінічне дослідження хворих тварин, гол.
120Досліджено тварин з перебігом кон'юнктивально-синовіального синдрому, голів
109Морфологічні дослідження крові, проб 87Імунологічні дослідження крові, проб 70Цитологічні дослідження відбитків, зскрібів і мазків
87Серологічні дослідження, проб 75Гістологічні дослідження, проб 72Гістохімічні дослідження, проб 71Визначення ефективності проведеного лікування, голів
109 Основні етапи виконання досліджень показані на рис. 2.1
Клінічно-діагностичний етап Лікувальний етап
Клінічні форми кон'юнктивально-
синовіального синдрому

Рис. 2.1 Основні етапи виконання досліджень.

2.2. Цитологічні, гістологічні та гістохімічні дослідження

Дослідження зскрібків та препаратів-відбитків з поверхні кон'юнктиви та рогівки проводили так.
Зскрібки отримували шляхом скарифікації ложкою Фолькмана або затупленим скальпелем. Скарифікат наносили тонким шаром на знежирене предметне скло. Препарати-відбитки одержували прикладанням предметного скла до поверхні кон'юнктиви і рогівки.
Препарати висушували на повітрі при кімнатній температурі і фіксували у парах формаліну у чашках Петрі 8-12 годин; частину препаратів дофіксовували спирт-форм