Формування у майбутніх менеджерів здатності до прийняття управлінських рішень.

РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗДАТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
2.1. Організація та методика дослідження
У цьому підрозділі визначено загальну стратегію констатувального етапу дослідження та обґрунтовано вибір методів дослідження.
Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2000-2005 рр. і складалася з підготовчого та трьох основних етапів. У досліджені брали участь респонденти - студенти Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (НАУ "ХАІ"), Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління" (ГУ "ЗІДМУ") та Мелітопольського інституту державного та муніципального управління Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління" (МІДМУ ГУ "ЗІДМУ"), які в 2000 році стали студентами І-го курсу та закінчили V-ий курс у 2005 році зі спеціальності "Менеджмент організацій", а також студенти цієї спеціальності, які навчалися у 2001 році на V-му курсі досліджуваних ВНЗ.
Вивчення психологічних особливостей молоді з моменту їх зарахування на перший курс університету й до закінчення п'ятого курсу в ВНЗ відбувалося в межах психолого-педагогічного моделювання навчання та психолого-діагностичного підходу, що містив виявлення рівня сформованості здатності до прийняття управлінських рішень на початковому етапі навчання, тобто на першому курсі, й рівня сформованості здатності до прийняття управлінських рішень на останньому етапі навчання у вищому освітньому закладі, тобто наприкінці п'ятого курсу.
На підготовчому етапі (2000 р.) було здійснено теоретичний аналіз психологічної, педагогічної літератури та літератури з менеджменту, присвяченої проблемам вивчення психологічної структури управлінської діяльності, методів та засобів формування й розвитку психологічних якостей, які є умовою успішного функціонування майбутнього спеціаліста з управлінської діяльності, і, зокрема, прийняття ним управлінських рішень. Крім того, було розроблено опитувальну методику з метою встановлення рівня сформованості здатності до прийняття управлінських рішень, а також основних її компонентів.
Метою дослідження на підготовчому етапі було виявлення особистісних якостей, що впливають на успішне прийняття управлінських рішень, створення психолого-діагностичного засобу, що допоможе нам оцінити рівень сформованості здатності до прийняття управлінських рішень, системи умов і факторів, що впливають на формування здатності до прийняття управлінських рішень, стану існуючих проблем і недоліків у системі підготовки майбутніх керівників і, як наслідок, проблем у роботі управлінських кадрів.
При розробці психодіагностики здатності особистості до прийняття рішень ми виходили з того, що найвищій рівень здатності до прийняття рішень мають ті студенти, в яких сформовані і об'єктивні, і суб'єктивні компоненти цієї здатності, а саме розвинуті всі компоненти здатності до прийняття рішень.
З метою виявлення рівня сформованості здатності до прийняття рішень у студентів-менеджерів нами було розроблено опитувальник [дод. А]. Опитувальник складається з одинадцяти блоків, що спрямовані на визначення рівня сформованості основних якостей, які входять до структури здатності до прийняття управлінських рішень, а саме аналітичність, креативність та гнучкість мислення, самостійність, відповідальність, рішучість, схильність до ризику, здатність працювати у групі, впевненість у собі, емоційна стійкість, вміння сконцентруватися, організованість.
Студентам було запропоновано бланк з 33 питаннями, з якого вони мали вибрати тільки один із трьох варіантів відповідей.
Результати відповідей оцінювалися за бальною системою. На кожне запитання респондентам було запропоновано три варіанти відповіді, результати яких сумувалися. Так, ми вважали високим ступінь прояву будь-якої компоненти здатності до прийняття управлінських рішень, якщо студент за результатами цього блоку запитань набирав 5-6 балів, середнім - 3-4 бали, низьким - менше 3 балів.
Зрозуміло, що ми ще не можемо дослідити рівень сформованості здатності студентів до прийняття управлінських рішень у реальній управлінській ситуації, тому ми розробили опитувальник, який визначає рівень сформованості тих чи інших здатностей, що впливають на успішність прийняття управлінських рішень, у певних побутових ситуаціях і соціальних системах. Такими ситуаціями, типовими та нетиповими для студента, можуть стати як взаємодія з батьками, так і взаємодія з друзями, однолітками, будь-яка щоденна побутова ситуація тощо.
Було також застосовано, з метою порівняння, вже відомі в літературі тестові методики вивчення рівня сформованості основних компонентів здатності до прийняття управлінських рішень.
Необхідно відмітити значний внесок таких українських і зарубіжних науковців, які працювали над цим питанням, як В.Ф.Пуртов [179], А.Б.Боровський [180], Б.М.Теплов [177], В.П.Пугачов [149] та інші.
Тест - являє собою метод виявлення певних якостей особистості й інтенсивності їх вираження за допомогою серії випробувань (питань, задач, ситуацій тощо) [149, с. 16].
Критеріями добротності тесту вважають об'єктивність, валідність, надійність, репрезентативність, адаптованість, науковість. Але при виконанні тих чи інших тестів слід брати до уваги, що одне й те ж завдання можна виконувати різними способами, спираючись на різні здатності. Тому ми повинні наголосити на необхідності кваліфікованого використання тестів, а саме на психодіагностичній та етичній підготовці спеціаліста, який проводить тестування.
Крім того, використання тестів допомагає:
- об'єктивно оцінювати свої особистісні й ділові якості;
- коригувати поведінку в напрямі успішної реалізації особистісних та професійних цілей;
- об'єктивно оцінювати свої відносини з іншими людьми.
Для визначення рівня сформованості основних компонентів здатності до прийняття управлінських рішень ми запро